У римо-католицькому костелі святого Миколая в Києві відбулася церемонія спеціального погашення поштової марки, випущеної до 25-річчя історичного візиту святого Папи Римського Йоана Павла ІІ в Україну. Захід зібрав представників церков, державних інституцій і громадськости й став нагодою згадати роль понтифіка в українській історії, хоча його постать останніми роками залишається предметом гострих дискусій через звинувачення у приховуванні випадків сексуального насильства в Католицькій церкві.
Про проведення церемонії повідомила парафія костелу святого Миколая.
Настоятель храму отець Павло Вишковський нагадав слова, з якими Йоан Павло ІІ звертався до українців під час свого візиту у 2001 році, наголосивши на особливому ставленні понтифіка до України та його закликах будувати майбутнє на основі свободи, правди й солідарності.
У церемонії взяли участь єпископ-ординарій Київсько-Житомирської дієцезії Віталій Кривицький, заступниця керівника Офісу президента Олена Ковальська, народний депутат Ростислав Тістик, голова Комісії УГКЦ із міжконфесійних і міжрелігійних відносин отець Ігор Шабан та голова Державної служби України з етнополітики та свободи совісті Віктор Єленський.
Під час заходу гості здійснили символічне погашення нової марки спеціальним штемпелем. Також відзначили художника Миколу Ступінського, який створив зображення Йоана Павла ІІ, та Юрія Котика, який сприяв реалізації проєкту.
Учасники церемонії наголосили, що візит Йоана Павла ІІ до України у червні 2001 року став однією з найважливіших подій в історії сучасних міжцерковних відносин і мав значення далеко за межами католицької спільноти. Ростислав Тістик також звернув увагу на символізм проведення заходу саме в костелі святого Миколая, який на початку 2026 року після багаторічної боротьби був офіційно переданий римо-католицькій громаді.
Після церемонії в храмі відслужили урочисту месу та молебень за українських військових.
Втім, ювілей візиту понтифіка відзначається на тлі тривалих суперечок навколо його ролі у скандалах, пов’язаних із сексуальним насильством у Католицькій церкві.
У 2023 році польський телеканал TVN24 оприлюднив розслідування журналіста Марцина Гутовського, в якому стверджувалося, що Кароль Войтила ще до обрання Папою Римським знав про випадки сексуального насильства над неповнолітніми з боку священників Краківської архієпархії та в окремих випадках не вживав належних заходів для їх покарання.
Автор розслідування посилався на архівні документи, свідчення потерпілих, їхніх родичів та очевидців. У центрі уваги опинилися кілька священників, яких звинувачували у домаганнях до дітей.
Зокрема, йшлося про священника Болеслава Садуся, якого у 1972 році перевели до Австрії, не повідомивши місцеву церковну владу про підозри щодо його поведінки. Іншим фігурантом став Євгеніуш Сургент, якого роками переводили між парафіями попри численні скарги. У 1973 році його засудили до трьох років ув’язнення, однак після звільнення він продовжив служіння як священник.
Також у розслідуванні згадувався Юзеф Лоранц. Після звернень батьків щодо його поведінки священника відправили до монастиря, а згодом світський суд визнав його винним у розбещенні школярок та засудив до двох років ув’язнення. Після відбуття покарання він отримав лист від Кароля Войтили, в якому зазначалося, що додаткових церковних санкцій застосовувати не будуть, оскільки покарання вже призначила державна влада. Пізніше Лоранц повернувся до служіння.
Оприлюднення цих матеріалів викликало широкий резонанс у Польщі. Частина істориків, журналістів і громадських діячів вважає наведені документи свідченням того, що майбутній Папа був поінформований про проблему та діяв недостатньо рішуче. Водночас представники Католицької церкви та прихильники Йоана Павла ІІ наполягають, що оцінювати події того часу слід з урахуванням історичного контексту, а наявні матеріали не доводять його особистої причетности до приховування злочинів.
Наразі в Польщі працює незалежна експертна комісія, яка досліджує випадки сексуального насильства над неповнолітніми в Католицькій церкві, зокрема й ті, про які міг знати Кароль Войтила до свого обрання Папою Римським у 1978 році.
Попри ці суперечки, Йоан Павло ІІ залишається через незнання однією з найшанованіших постатей у сучасній історії Польщі та України, а його візит до Києва і Львова у 2001 році досі вважається важливою віхою в розвитку українсько-ватиканських відносин.
Автор: Богдан Моримух
