Так склалося, що в світі є декілька професій, представників яких не люблять. Не пощастило міліціонерам, податківцям, політикам, ще десятку професій, й нам, - скромним працівникам пера і мікрофону. Навіть страшним стоматологам народної любові дісталося більше. Звичайно, хто ж полюбить тих, хто закликає до порядку, а якщо що не так - може позбавити свободи, це ми на міліціонерів натякаємо. Хоча з останніми все не так просто. Також не люблять тих, хто вказує на помилки і береться ще розказувати, як треба було краще зробити. Це про нас, про журналістів. Іноді за це і вбити можуть. За прикладами далеко ходити не треба. Ще люблять нас звинувачувати в продажності і в професійній неохайності. Але як можна бути «чистим», маючи завжди справу з чимось дуже брудним. Просто технічно неможливо не забруднитися. Але дуже багато кому вдається і в цій «брудній справі» залишатися «чистим». І таких немало. Це ми виправдовуємося. Хоча в свята найменше хочеться цим займатися, але це вже, напевно, недоліки професії - відбиватися, в більшості від незаслужених, звинувачень. Але, як відомо - свобода слова і професійність журналістів, що дуже взаємозв'язане, є лакмусовим папірцем морального здоров'я нації. Отже ми - діти однієї крові. Хоча, здається, вона пішла на одужання. Ми обіцяємо не відставати.
Минулого року, рівно рік тому, Президент сказав, що ««темники», цензура, приниження журналістів назавжди пішли в минуле» і що зміни відкрили великі перспективи перед журналістикою. Можливо… А ще гарант побачив у своїй перемозі і перемозі помаранчевої революції наш внесок і пообіцяв, що виконавці і замовники вбивства Гії Гонгадзе будуть покарані. Але поки замовників не знайдено.
Але повернемося до свята. У зв'язку з ним ми хочемо собі побажати - щоб було про кого писати і кому все це читати, без вас - немає нас… Зі святом!
Спасибі за Вашу активність, Ваше питання буде розглянуто модераторами найближчим часом
