У мережі знову активно обговорюють дату 13 листопада 2026 року, яку понад 60 років тому математична модель назвала можливою критичною точкою для людства. Попри гучні трактування, йдеться не про наукове передбачення конкретного дня загибелі людства, а про розрахунок, зроблений на основі демографічних тенденцій середини XX століття, повідомляє UNILAD.
Модель розробили науковці Гайнц фон Ферстер, Патриція М. Мора та Лоуренс В. Аміо. У 1960-х роках вони досліджували швидке зростання населення Землі та намагалися математично описати тенденцію його прискорення. На початку XX століття на планеті проживало близько 1,6 млрд людей. До 1960 року населення майже подвоїлося — до приблизно 3 млрд.
Дослідники припустили, що якщо зафіксовані ними темпи зростання зберігатимуться й надалі, чисельність людства зрештою досягне критичної межі. Продовження цієї тенденції в межах їхньої математичної моделі й дало дату 13 листопада 2026 року.
Автори використовували цей розрахунок для ілюстрації потенційних наслідків неконтрольованого демографічного зростання. Йшлося про сценарій, за якого людство могло б зіткнутися з наслідками перенаселення та обмеженості ресурсів.
Водночас сучасні демографічні тенденції суттєво відрізняються від тих, які спостерігалися в середині минулого століття. На народжуваність і чисельність населення впливають економічні умови, рівень розвитку медицини, тривалість життя, урбанізація та інші фактори. Тому дата 13 листопада 2026 року не є встановленим прогнозом глобальної катастрофи. Вона виникла внаслідок математичної екстраполяції даних, доступних дослідникам понад пів століття тому, і не означає, що саме цього дня людство має зникнути.
Як повідомляло раніше ForUa, у CERN зупинили роботу Великого адронного колайдера — найбільшого у світі прискорювача частинок, розташованого на кордоні Швейцарії та Франції
Автор: Тетяна Андрійко
