Аналітика

Балістичний терор: як довго триватимуть масовані атаки рашистів

Балістичний терор: як довго триватимуть масовані атаки рашистів

Знаючи про гострий дефіцит в Україні протиракетних систем - насамперед Patriot – держава-терорист РФ не припиняє масованих обстрілів, роблячи відчутний акцент на балістичній компоненті та нарощуючи повсякчас інтенсивність ударів. Про дії агресора і протидію Києва – далі в матеріалі ForUA.  

У своєму вечірньому зверненні в понеділок, 10 серпня, президент Володимир Зеленський заявив, що путінська Росія отримала від КНДР додаткову балістику і планує розмістити на своїй території додатковий контингент корейців. Це, за словами, глави держави, означає, що «вперше в історії Росії виникла ситуація, коли в них уже немає безпечного стратегічного тилу і вперше вони не можуть воювати без добавок із Північної Кореї».

За словами нинішнього господаря Банкової, балістика та інша зброя з КНДР наразі вдосконалюється завдяки колаборації з Росією.

«Всі у світі мають чітко розуміти, що це означає. Чим більше тут у нас, в Україні, – у Європі – північнокорейських влучань, чим більше буде застосувань їхніх ракет, чим більше вони виправлятимуть свої недосконалості та незнання, тим, відповідно, буде й більше небезпек потім для Японії, для Республіки Корея, Філіппін та інших країн регіону. Тому необхідно працювати над допомогою із ППО і говорити про відбиття апетиту та інтересу Північної Кореї йти сюди, на нашу землю, у наше небо, зі своєю зброєю, щоб вчитися війни», - підсумував Зеленський.

Взагалі, тема ракетно-дронових, зокрема й балістичних атак ворога наразі є активно обговорюваною в українському сегменті соцмереж. Зокрема, напередодні чималого галасу наробила «заява» командувача Сил безпілотних систем ЗСУ Роберта Бровді («Мадяр»), яка понеслася медійним простором зі швидкістю вітру і суть якої зводилася до того, що країна-агресор невдовзі зможе гатити по нашій державі одночасно 200-ма балістичними ракетами. Це викликало неабиякий суспільний резонанс та ажіотаж. Зрештою «Мадяру», як то кажуть, довелося розставити крапки над «І».

«Стосовно одномоментного ракетного залпу, відмітка котрого у спроможностях противника на поточний момент становить понад 70(77) ракет різного типу з різних пускових установок, кораблів та літаків: так, противник працює над нарощенням одномоментного залпу і до 200 одиниць, але це не стосується виключно балістичних ракет, як було інтерпретовано і поширено у заголовках провідних видань», - наголосив «Мадяр».

Принагідно зазначимо, що протягом липня РФ запустила по Україні майже 200 балістичних ракет (враховані також зенітні ракети С-400 і гіперзвукові «Циркон»/ «Онікс»), заявляють в  Міноборони. І це, додають в МОУ - рекорд з початку війни.

Перехопити, за даними Міноборони, вдалося 29 ракет. При цьому у звіті Повітряних сил вказана інша цифра – десять знищених балістичних ракет протягом липня, тобто близько 15-ти відсотків.

Між тим за перші 10 днів серпня рашисти випустили по Україні вже біля 70 балістичних ракет і збити вдалося лише одну.

З огляду на те, що партнери, попри систематичні заклики Києва, м’яко кажучи, не поспішають прощатися зі своїми, припадаючими пилом на складах Patriot, експерти все частіше говорять про доцільність атак України безпосередньо на пускові установки РФ.

За оцінками військових експертів, країна-агресорка може одночасно використати 36 пускових установок, які розміщені поряд з українським кордоном. Тобто наймасовіший залп балістики може складати близько 70 ракет.

За роки путінської «СВО» ЗСУ  неодноразово атакували безпілотниками російські пускові установки, зокрема і до балістичних ракет «Іскандер-М», «Циркон», С-400. В деяких (одиничних) випадках їх вдавалось перехопити на ходу, проте найчастіше вони «вмирали», перебуваючи на базах зберігання.

Однак ворог, як то кажуть, не дрімає і з одного боку, активно виготовляє нові пускові установки, з іншого- вживає додаткових заходів, щоб убезпечити ті ОТРК, які безпосередньо працюють біля українського кордону, зокрема змінюючи маршрути пересування, місця запуску, прикриття з боку РЕБ-систем, тощо.

На переконання військових аналітиків, з тим, аби встигнути атакувати російський ОТРК Київ має або завчасно отримати інформацію від розвідки, де саме є пусковий майданчик, або мати таку зброю, якою миттєво зможе вражати техніку противника протягом десяти хвилин після її виявлення, допоки вона не залишила місце запуску. Україна отримує від західних союзників супутникові дані, тому питання дислокації ворожих установок не є великою проблемою. Набагато важче з їх ураженням. Експерти констатують, мовляв, наразі чи не єдиним озброєнням, яке може встигнути за лічені хвилини уразити пускову «Іскандера», є надшвидкі балістичні ракети, здатні бити на 200-500 км. Україна має в розробці два таких варіанти – комплекси «Сапсан» і FP-9. З урахуванням того, що швидкість їх польоту складає 2000– 2300 м/с, подолати відстань до рашистських пускових вони можуть за 3-5 хвилин. Втім наразі ці комплекси перебувають на стадії тестування, а дебютні бойові пуски заплановано на осінь, тому поки що знищення балістики окупантів «на землі» залишається для наших військових фактично нереалістичною задачею, яку, на переконання експертів, можна буде вирішити до настання холодів або за умов інтенсивного нарощення власних спроможностей, або при своєчасній допомозі (в потрібних об’ємах) з боку західних союзників.

«В нинішній складній ситуації дедалі чіткіше проглядаються кілька тенденцій, які вже виходять за межі звичайної щоденної статистики війни. Передусім Росія продовжує різко нарощувати саме той компонент повітряного терору, протидія якому для України сьогодні є найбільш проблемною, — застосування балістичних ракет. За даними президента України, лише за останній тиждень Росія застосувала 61 ракету різних типів, причому 56 із них атакували по балістичній траєкторії. До цього слід додати понад 1560 ударних безпілотників та близько 1540 керованих авіабомб. Це вже не статистична випадковість, а очевидна адаптація російської тактики до одного зі слабких місць української протиповітряної оборони. Йдеться не про повну відсутність засобів боротьби з балістикою, а про їх критичну нестачу. Системи Patriot здатні перехоплювати такі цілі, однак наявної кількості комплексів і ракет-перехоплювачів недостатньо, щоб одночасно прикривати всі великі міста, енергетику, військові об’єкти та критичну інфраструктуру. Саме тому додаткові засоби протиракетної оборони сьогодні фактично стають одним із ключових чинників стратегічної стійкості України», - зазначає генерал-майор запасу СБУ, експерт з питань національної безпеки Віктор Ягун.

На його переконання, РФ наразі намагається підтримувати постійний тиск по всій глибині української території — від прифронтових міст до портів, енергетики та інших об’єктів критичної інфраструктури.

Водночас, військовослужбовець ЗСУ та військовий аналітик Олександр Мусієнко напередодні озвучив кілька цікавих заяв щодо балістичних атак рашистів. Зокрема, він розповів про зрив ЗСУ масштабного обстрілу Києва в ніч проти 10 серпня. За словами Мусієнка, Сили оборони України змогли зірвати масштабний балістичний удар по столиці, навантаживши повітряний простір над прикордонними регіонами РФ великою кількістю БПЛА. Це, за його словами, завадило російським силам ППО та розрахункам ракетних комплексів розібратися в оперативній обстановці і нанести масований удар.

Подальші прогнози, між тим лунають невтішні. «Оскільки темпи виробництва є високими, ворог не планує зупиняти атаки. Вони можуть зменшувати кількість ракет, що летять на одну ціль, але продовжать бити комбіновано, паралельно накопичуючи резерв для осінньо-зимових ударів по енергетиці», - зауважує заступник очільника ГУР МОУ, генерал-майор Вадим Скібіцький.

Натомість переважна більшість експертів наразі сходяться на думці, що саме наявність власної балістики, є чи не єдиним реальним інструментом стримування російського ракетного терору в умовах перманентних затримок західної допомоги.

Автор: Тетяна Мішина

Теги: