Депутат Європарламенту від польської опозиційної партії «Право і справедливість» Пйотр Мюллер повідомив, що його політична група подала пропозицію щодо проведення дебатів та ухвалення резолюції про вшанування жертв «геноциду УПА».
Про це євродепутат написав у соцмережі Х.
За словами Мюллера, президент України Володимир Зеленський нібито зробив «черговий крок, що підриває польсько-українські відносини».
«На жаль, це доказ того, про що ми говорили раніше, – що попередні рішення були свідомими. Сподіваюся, що цього разу вся польська політична еліта зрозуміє: тут потрібна тверда, рішуча політика. Допомагати, але й вимагати», – написав він.
Євродепутат також заявив, що відносини в Європі мають ґрунтуватися на «правді», а українські політики повинні це усвідомити.
«Наша група в Європейському парламенті подала пропозицію про проведення дебатів та ухвалення резолюції на вшанування пам'яти жертв геноциду, вчиненого УПА. Відносини в Європі мають ґрунтуватися на правді. Українські політики мають нарешті це зрозуміти», – заявив Мюллер.
На його думку, нинішня поведінка української влади також шкодить довгостроковим інтересам самої України.
Нове загострення у польсько-українських відносинах розпочалося після того, як президент Польщі Кароль Навроцький позбавив президента України Володимира Зеленського ордена Білого Орла через присвоєння одному з підрозділів Сил спеціальних операцій ЗСУ почесного найменування «імені Героїв УПА». Польський президент також заявив, що Варшава не допустить вступу до Європейського Союзу держави, яка, за його словами, не відмовилася від «культу тоталітаризму та насильства».
На тлі цього рішення низка українських чинних і колишніх посадовців оголосили про повернення своїх польських нагород.
Водночас лідер партії «Право і справедливість» Ярослав Качинський закликав Польщу почати блокувати нові етапи переговорів щодо вступу України до ЄС.
Міністр закордонних справ України Андрій Сибіга у відповідь заявив, що Київ готовий до рівноправного, чесного та взаємовигідного партнерства з Польщею і має намір використати всі дипломатичні механізми для врегулювання суперечки.
Волинська трагедія 1943–1944 років залишається однією з найболючіших і найсуперечливіших сторінок в історії українсько-польських відносин. У цей період на Волині та в Галичині відбувалися масові вбивства цивільного населення, жертвами яких стали як поляки, так і українці.
Одним із найвідоміших злочинів проти українського населення стала трагедія у селі Красний Сад у квітні 1943 року. Тоді польські збройні формування спільно з нацистами вбили 104 мирних українців, серед яких були жінки та діти.
Українські історики також звертають увагу на участь польської допоміжної поліції, а згодом партизанських загонів і підрозділів Армії Крайової у каральних акціях проти українського населення. Зокрема, йдеться про спалення українських сіл і вбивства цивільних на Холмщині та інших прикордонних територіях.
Оцінки цих подій залишаються предметом гострих історичних і політичних суперечок. Польща в односторонньому порядку визнала події на Волині геноцидом польського населення, вчиненим українськими націоналістами. Натомість значна частина українських істориків розглядає Волинську трагедію як двосторонній міжетнічний конфлікт, у якому відповідальність за насильство лежить на обох сторонах, а жертвами стали представники двох народів.
Автор: Богдан Моримух
