Станом на кінець 2025 року за кордоном перебуває 5,6 млн українців, з яких 4,3 млн живуть у західних країнах. Про це йдеться у дослідженні Центру економічної стратегії «Українські біженці після чотирьох років за кордоном».
Основними країнами прихистку залишаються Німеччина (33%) та Польща (19,5%). За останніми оцінками ООН, в РФ та Білорусі перебуває близько 1,3 млн українців, але ці дані не оновлюються з 2023 року.
Більшість біженців — жінки (40%) та діти (31%), чоловіки старше 18 років складають 29%. Після дозволу на вільний перетин кордону для чоловіків віком 18–22 роки, з серпня по листопад 2025 року Україну залишило на 96 тис. представників цієї групи більше, ніж повернулося. Фактично, кожен сьомий юнак цієї вікової категорії зараз перебуває за кордоном.
Понад третина родин (37%) живе з дітьми до 18 років. У 2025 році повні родини з дітьми виїжджали активніше — 25% проти 17% у 2022–2024 роках.
Дослідження ЦЕС показує, що українські біженці здебільшого високосвічені та раніше мали середній або вищий за середній рівень доходу: 71% мають диплом бакалавра або вище. Така ж частка була працевлаштована до війни. Наразі 1,7 млн дорослих українців успішно інтегрувалися в ринки праці західних країн.
Найменш схильними до повернення є чоловіки, молодь та особи з високим доходом. Факторами, що стимулюють повернення, залишаються наявність партнера в Україні, дистанційна робота або навчання в українських закладах, а також грошові перекази родині.
За оцінками ЦЕС, від 2,1 до 3 млн українських біженців можуть не повернутися, а повернуться від 1,3 до 2,2 млн осіб. Залежно від цього щорічні втрати ВВП України можуть становити від 2% до 9,5%.
Як повідомляло раніше ForUa, прем'єр Норвегії Стере заявив про збільшення потоку молодих українських чоловіків до його країни.
Автор: Тетяна Андрійко
