За підсумками саміту Європейської Ради у Брюсселі на світанку у п’ятницю, 27 червня стало відомо про те, що лідери ЄС підтримали відкриття переговорів про вступ України до Євросоюзу. Деталі – далі в матеріалі.
Новину про погодження відкриття «інтеграційного» кластеру для Києва повідомили президент Європейської Ради Антоніу Кошта і президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн. Цей євро дует лідерів заявив про «рішучу підтримку України» на її шляху до членства в Європейському Союзі. Крім того, під час спільної пресконференції за підсумками засідання Європейської Ради в Брюсселі пан Кошта наголосив, що безпека України є невіддільною від безпеки всієї Європи. За його словами, мета Євросоюзу - досягнення справедливого і тривалого миру шляхом підтримки українських реформ і створення передумов для вступу України до ЄС. «Незважаючи на неймовірно складні обставини, український уряд проводить реформи вражаючими темпами. Тож зараз настав час активізувати нашу роботу і просуватися на шляху до вступу в Європейський Союз», - додав він.
Водночас президентка Єврокомісії відзначила «впевнену рішучість» України на шляху реформ, попри постійні російські обстріли. «Під безперервним вогнем Україна ухвалює одну реформу за іншою. Саме тому Єврокомісія підтримує відкриття першого кластеру переговорів. Україна виконала своє завдання – тепер маємо діяти й ми. Адже процес вступу ґрунтується на заслугах. А Україна заслуговує рухатись уперед», - акцентувала пані фон дер Ляєн. Зазначимо, що нині Україна передала на розгляд Єврокомісії документи щодо відкриття наступних переговорних кластерів: Перший - «Основи процесу вступу в ЄС», Другий - «Внутрішній ринок» та Шостий - «Зовнішні відносини».
Між тим саміт Європейського союзу (ЄС) поки не зміг дійти спільної думки щодо відносин та подальшого зближення з Україною через вето з боку Угорщини. Усі держави Євросоюзу, крім Угорщини, стверджують що ЄС «підтверджує невід’ємне право України на вибір власної долі» і «непохитно підтримує шлях України до членства в ЄС». Також вони високо оцінили темпи реформ, пов’язаних з процесом вступу і привітали «значний прогрес».
Також усі члени ЄС, крім Угорщини, погодилися взяти до відома «оцінку Єврокомісії про те, що Україна готова до відкриття кластеру Основи». Задля формального відкриття (процес наразі запущено де-факто, а не де-юре) переговорів за кластером необхідна одностайна згода усіх 27 членів ЄС. Цієї одностайності нереально досягти через ганебну не позицію, а позу сусідньої Угорщини. До слова, якраз до саміту ЄС тамтешній прем’єр Орбан провів так званий референдум, який засвідчив, що 95% угорців начебто виступають проти прийому України до ЄС. Угорська опозиція вустами лідера партії «Тиса» Петера Мадяра заявила про ненадійність даних, наголосивши, що участь в опитуванні взяли всього 600 тис. громадян. «Це найнижча явка на подібних консультаціях за всю історію», - наголосив пан Мадяр. Але «референдум» для Віктора Орбана все рівно став фіговим листом, яким він прикривався, висловлюючи небажання підтримати інтеграцію України до ЄС на саміті лідерів об’єднання 26 червня у Брюсселі.
При цьому Орбан наводить інші цифри, ніж його політопоненти. «2 мільйони 168 тисяч наших співвітчизників проголосували за те, щоби не брати на себе ризики вступу України до ЄС. Це 95% усіх дійсних голосів. Тому я заявлю від імені більш ніж 2 мільйонів угорців, що Угорщина не підтримує вступ України до Європейського союзу», - написав опальний угорський прем’єр на своїй сторінці у Facebook.
Втім, навіть означена Орбаном кількість тих, хто проголосував насправді, становить, м’яко кажучи, не найзначнішу частину електорату. За офіційними даними, в Угорщині налічується більш ніж 7,8 млн осіб, які мають право голосу, і зрозуміло, що більшість угорців «плебісцит» Орбана з тих чи інших причин проігнорували.
Опоненти чинної угорської влади звертають увагу на те, що на так званому референдумі дозволялося голосувати не лише на виборчих дільницях, а й дистанційно, електронною поштою, що створило благодатний ґрунт для маніпуляцій. Цю позицію поділяють і деякі західні медіа. Зокрема, Reuters повідомляє, що під час голосування по інтернету одна й та сама людина могла спокійно проголосувати кілька разів, використовуючи різні адреси електронної пошти.
Так чи інакше, результати референдуму, хоч він і не має жодної юридично зобов’язуючої сили, стали чудовою підмогою для Орбана напередодні саміту лідерів ЄС. Додатковим підтвердженням того, що референдум на тему членства України в ЄС був потрібен Будапешту насамперед як політичний інструмент у суперечці з Євросоюзом, стали ремарки держсекретаря Угорщини Балажа Хідвегі. За його словами, результати опитування дають Угорщині карт-бланш виступати проти «безрозсудного» прагнення України до членства в ЄС, а також проти того, що лідери самого ЄС ставляться до членства Києва як до факту, що відбувся, «нехтуючи змістовною політичною дискусією». Такий підхід, попередив Хідвегі, не лише суперечить інтересам Угорщини, а й «ставить під загрозу стабільність ЄС». Позиція Будапешта може надихнути інших виступити проти того, щоб рішення у Брюсселі приймалися зверху вниз, заявив посадовець адміністрації Орбана. Сам же Орбан на кожному кутку наразі волає про те, що результати так званого референдуму щодо вступу України в ЄС, уповноважили його «ще гучніше виступати проти вступу України в ЄС на всіх майданчиках».
Тим часом свіжа соціологія демонструє для про путінського Орбана не надто привабливу електоральну картину. За останній рік помітно зросла кількість угорців, які вважають лідера опозиції Петера Мадяра придатним для управління країною, тоді як підтримка Віктора Орбана, навпаки, впала. Про це свідчить оприлюднене у четвер, 26 червня, опитування агенції Medián. Згідно з даними соцдослідження, більше людей вважають Мадяра «повністю» або «радше» придатним для керівництва Угорщиною (53%), ніж Орбана (44%). Оцінка чинного прем’єр-міністра Угорщини погіршилася за останній рік. З червня 2024 року, коли було проведено масштабне опитування Medián, на 7 процентних пунктів зменшилася частка тих, хто вважає Орбана повністю придатним для посади. А частка тих, хто вважає його «повністю» непридатним, зросла на 11 процентних пунктів. Паралельно з цим оцінка Петера Мадяра значно покращилася. У червні 2024 року лише 9% опитаних угорців повністю довіряло йому, а ще 25% вважали «радше» придатним. Нині вже 19% повністю довіряють голові партії «Тиса», а ще 34% вважають його радше придатним - тобто зростання за рік становить 19 відсоткових пунктів.
Крім того, опитування показало, що найбільша опозиційна партія Угорщини «Тиса» вирвалася вперед на 15 процентних пунктів, випередивши правлячу партію Орбана «Фідес». У даному контексті зауважимо, що наступні чергові парламентські вибори в Угорщині відбудуться не раніше 2026 року. Тобто, цілком вірогідно, що вже через рік, політично токсичний Орбан, який повсякчас плазує перед Кремлем, стане прем’єром з приставкою «екс». І разом з цим персонажем на звалище історії відійде й ганебна практика, коли сусідня Угорщина блокувала й без того складний євроінтеграційний шлях України, який вона долає в умовах повномасштабної війни з путінською Росією. До слова, в ході нинішнього саміту ЄС 26 країн Європейського союзу (крім Угорщини) висловили готовність продовжувати надавати Україні фінансову допомогу і зберігати цей підхід у довгостроковій перспективі. «Протягом 2025 року Європейський Союз надасть Україні 30,6 млрд євро, з яких 3,5 млрд євро вже було виділено в рамках Механізму для України, а 7 млрд євро – в рамках ініціативи G7 ERA, яка погашається за рахунок надзвичайних доходів від заморожених російських активів», - йдеться в ухваленому на саміті у Брюсселі рішенні.
Автор: Тетяна Мішина
