Менш ніж за три тижні до початку Саміту НАТО в Гаазі, Альянс демонструє незвичайну для епохи Трампа скоординованість у підготовці до зустрічі лідерів. На відміну від хаотичних рішень минулих років, цього разу, схоже, у НАТО вже є чітке розуміння порядку денного, ролі України та майбутніх рішень. Про це повідомляє "Європейська правда".
Україна на саміті: Зеленський запрошений, без Ради Україна-НАТО
Ключовою новиною для України є офіційне запрошення Президента Володимира Зеленського до Гааги. Він братиме участь в одній з офіційних подій саміту, проте без формального засідання Ради Україна-НАТО. Це рішення є компромісом, досягнутим між США та проукраїнськими членами Альянсу, включаючи Нідерланди, що приймають саміт.
Дві головні теми для України: членство та військова допомога
Для України саміт має особливе значення у двох ключових питаннях: перспективи вступу до Альянсу та продовження військової допомоги. Щодо обох тем, Саміт НАТО не принесе поганих новин для Києва.
Членство: збереження курсу на незворотність
В Альянсі вдалося знайти компроміс, який не підважуватиме чинну політику про незворотне членство України. Попри сигнали з боку Дональда Трампа про готовність поступитися росіянам, цього вдалося уникнути. Рішення, ухвалені в Гаазі, мають бути безпечними для України. Однак, наразі триває дискусія щодо формулювань, які згадають Росію у підсумковому рішенні, що може принести як добрі, так і не дуже новини.
Військова допомога: нові можливості фінансування
У питанні допомоги ЗСУ очікуються справді добрі новини. НАТО схиляється до схеми, яка має полегшити фінансування зброї для України, особливо тієї, що виготовляється українськими виробниками. "Європейська правда" пояснює деталі цього рішення.
Саміт переозброєння Європи: новий план інвестицій в оборону
Центральною темою Гаазького саміту стане новий план інвестицій в оборону. Генсек НАТО Марк Рютте 4 червня у Брюсселі заявив, що метою є різке нарощування оборонних витрат до 5% ВВП. Хоча спочатку ця вимога Білого дому шокувала багатьох союзників, Вашингтон погодився на компромісну схему. Реальні оборонні витрати мають зрости до 3-3,5% від ВВП європейських держав, а решту 1,5-2% покриють проєкти, не пов'язані з армією (наприклад, будівництво доріг, ліній зв'язку, фінансування інформаційної безпеки). Це дозволить Трампу відзвітувати про виконання вимоги про 5% та збереже показник оборонних витрат на рівні, прийнятному для більшості європейських країн. Йдеться про сотні мільярдів доларів на закупівлю зброї.
Подвоєння чисельності європейських армій
Крім фінансових інвестицій, у НАТО зосереджуються на "цілях спроможності" – секретному документі, що описує необхідну кількість бригад та озброєнь для кожної країни-члена. Міністри оборони 5 червня офіційно затвердять ці цілі, які стануть основою для рішення саміту про збільшення оборонних витрат. За повідомленнями джерел Reuters, очікується зростання до 130 бригад, що майже вдвічі більше від нинішніх показників європейських армій. Терміни збільшення не розкриваються, але йдеться про період до 10 років, синхронізований зі зростанням бюджетів.
Гроші для України: фінансування з обох бюджетних компонентів
Збільшення оборонних витрат гратиме на користь Україні. Хоча офіційних заяв ще немає, генсек НАТО Марк Рютте вже публічно заявив, що Україна не постраждає від змін і продовжуватиме отримувати необхідну допомогу.
"ЄвроПравда" з'ясувала, що, ймовірно, Україну дозволять фінансувати з обох компонентів оборонних витрат: з 3,5% на "жорстку безпеку" (закупівля озброєння, зарплати військовим) та з 1,5% на "витрати, пов'язані з безпекою" (інфраструктурні проєкти, логістика). Ця гнучкість дозволить союзникам максимально ефективно обліковувати допомогу Україні.
Рятівна допомога Україні: заповнення прогалин у витратах союзників
Збільшення бюджетних цілей та дозвіл включати допомогу Україні до цих категорій допоможе ЗСУ. Багато країн Альянсу зіткнуться зі складнощами у витрачанні таких значних коштів, що пов'язано з обмеженими потужностями оборонного виробництва. Такі країни, як Канада та Люксембург, які традиційно витрачали менше на оборону, зможуть заповнити частину своїх зобов'язань за рахунок української компоненти. У тому числі йдеться про використання потужностей української оборонної промисловості, яка демонструє високі темпи зростання. Обговорюється також можливість зміни співвідношення 3,5% / 1,5% для окремих країн, щоб збільшити частку "м'якої безпеки", яка включає незбройну допомогу Україні.
Членство: без досягнень, але й без "зрад"
Питання членства України не буде основним предметом обговорення на саміті, і це, як не дивно, грає на руку Києву. Підсумкове рішення саміту буде дуже коротким, можливо, до 5 пунктів, на відміну від об'ємних декларацій минулих років. Це дозволить Україні зберегти нинішній статус у відносинах з НАТО, оскільки будь-яка спроба узгодити компромісне формулювання задовольнила б Білий дім, але мала б наслідком юридично зафіксоване зменшення амбіцій у відносинах.
Згадка про фінансування допомоги Україні цілком може бути присутня у рішенні саміту, що є вигідним для Києва. Обов'язково будуть згадані і дії Росії, як причина різкого нарощування витрат та перегляду оборонних цілей НАТО. Однак, чи зможуть союзники переконати США погодитися на жорсткі формулювання щодо Росії, залишається невідомим до останніх днів перед самітом.
Зеленський у Гаазі: формат зустрічей ще обговорюється
Ще одна інтрига стосується формату участі Зеленського у саміті. Україну, як і інших партнерів, запросили лише на офіційну вечерю першого дня саміту, пленарних засідань за участю партнерів не буде. Формат можливих зустрічей, зокрема з Трампом, ще обговорюється.
Автор: Галина Роюк
