Коли наприкінці грудня 2019 року у маловідомій китайській провінції спалахнула епідемія коронавірусу, ніхто й гадки не мав, що за три місяці вірус дістанеться до України, а ще через дев'ять місяців кількість випадків зараження наблизиться до 500 тис осіб.

На початку літа на кількох фермах у ЄС та США виявили, що норки теж хворіють на коронавірус і цей вірус від тварин передається до людей.

Після того як в Іспанії коронавірусом заразилися сім працівників ферми, епідеміологи протестували норок. Результати дослідження показали, що 87% тварин заражені вірусом. Аби попередити подальше поширення недуги, влада Іспанії вирішила знищити майже 93 тис. норок.

На початку листопада міністр охорони здоров'я Данії, яка є найбільшим у світі виробником норкових шкурок (частка ринку 25% або 730 млн дол.), заявив: майже 400 данців у регіоні, де є багато норкових ферм, були заражені штамом вірусу, що походить від норок.

Більше того, цей вірус має мутації, які послаблюють здатність до вироблення антитіл в організмі людини. Через це уряд Данії вирішив знищити 17 млн норок на понад тисячі ферм по всій країні.

За даними Всесвітньої організації охорони здоров'я (ВООЗ), коронавірус виявлено в норок у Нідерландах, Швеції, Італії та США.

В Україні на фермах вирощують близько 1,1 млн норок. Наразі у профільній асоціації заявляють, що фермери дотримуються всіх карантинних заходів і поки жодного випадку захворювання серед працівників не зафіксовано.

Хутровий бізнес в Україні

У 2019 році в Україні було зареєстровано 37 норкових ферм, з яких працювало менше десятка. Частка української хутрової продукції на світовому ринку становить 1%.

На шести фермах, які об'єднує Асоціація звірівників України, вирощують 1,1 млн тварин, що становить близько 95% українського ринку. Уся продукція йде на експорт.

Ще кілька ферм вирощують тварин лише для внутрішнього ринку. Щорічний приріст кількості норок на фермах становить у середньому 20%.

«Підприємства, які працюють у галузі, – нові сучасні ферми, збудовані шість-сім років тому. У будівництво інвестовано близько 310 млн дол. Це дуже високодохідна галузь сільського господарства.

Інвестиції в 1 га становлять близько 500 тис євро, дохідність з гектара – 250-300 тис євро, тоді як в інших галузях сільського господарства – 0,7-3,5 тис євро», – розповів ЕП президент Асоціації звірівників України Володимир Федина.

Як зазначають в асоціації, українські ферми пройшли стандартизацію і мають сертифікати добробуту норок WelFur. Без цього сертифіката неможливо реалізовувати продукцію на зовнішніх ринках.

За словами Федини, щороку галузь приносить близько 70 млн дол валютної виручки, а з 1 га власники ферм сплачують близько 185 тис грн податків та зборів. За рік представники галузі направляють до бюджету близько 30 млн грн.

Завдяки дешевшій робочій силі середня собівартість вирощування норок в Україні становить 20 дол. У Польщі – 30 дол, у Данії – 30-40 дол.

Два роки тому данські інвестори планували збудувати кілька норкових ферм в Україні. Вони готові були вкласти 500 млн дол. Це могло збільшити обсяг ринку в Україні у п'ять разів, адже на той час сума інвестицій у галузь становила 106 млн дол.

Данці хотіли побудувати кілька сучасних ферм, комбікормовий завод, який би обслуговував ці ферми, та завод з первинної обробки хутра. Кожна ферма повинна була займати близько 25 га.

Коронавірус і норки

В асоціації повідомили, що на українських норкових фермах не було випадків зараження працівників на коронавірус. Норок на вірус не тестували.

«У світі немає затверджених тест-систем для тестування цього типу захворювання у тварин. Наукова спільнота вивчає питання доцільності розроблення таких систем та обмірковує, які заходи варто вживати у випадку підтвердження», – розповіла ЕП заступник голови Держпродспоживслужби Ольга Шевченко.

«Якщо в когось з працівників були підозри чи якісь симптоми, то ми проводили оперативні тестування й отримали негативні результати. Тому ми стверджуємо, що випадків захворювання немає», – уточнює Федина.

Він пояснює, що на норкових фермах дуже суворий карантинний режим, який був ще до пандемії.

«Весь транспорт, який заїжджає на територію ферми, проходить дезінфекцію. Працівники, які мають контакт з тваринами, роздягаються в одній роздягальні, залишають там свій одяг, проходять через душ і в іншій роздягальні їх чекає випраний робочий одяг, у якому вони працюють тільки на території ферми. У кінці зміни робочий одяг віддається на прання, а працівники проходять через душ і тільки тоді одягають свій одяг», – розповідає Федина.

З початку епідемії працівників ферм почали централізовано возити на роботу і додому, щоб мінімізувати сторонні контакти.

Загалом на норкових фермах в Україні працює близько 1,5 тис. людей.

Через масовий забій норок у Данії, яка є найбільшим виробником норкових шкур у світі, ціна на зовнішніх ринках вже підскочила на 15-20%.

«Уряд Данії ухвалив контроверсійне рішення – ліквідувати цілу галузь, хоча ВООЗ, яка контролює ситуацію, ще не дала остаточних висновків», – говорить Федина.

Він уточнює, що йдеться про закриття норкових ферм у Данії. На його думку, після завершення пандемії їхня діяльність у країні буде відновлена.

«Те, що ми зіткнулся з проблемою мутацій, природно. Такі мутації можуть відбутися на будь-якій фермі – не залежно від виду тварин. Що стосується питання гуманності, то норки все одно вирощувалися для забою. Оскільки це масовий забій, то світ раптом звернув на це увагу», – розповідає член ради ГО «Єдина планета» та учасник кампанії «ХутроOff» Мар'яна Хала.

На її думку, оскільки державні органи не перевіряють норкові ферми на наявність коронавірусу, то навіть зараз не виключена можливість, що випадки коронавірусу вже є. До того ж, власники ферм не зацікавлені повідомляти про такі випадки.

«В Україні коронавірус на фермах може бути давним-давно або його може не бути взагалі – виявити такі випадки складно. Можна буде тільки відстежувати кількість захворювань серед працівників ферм, але ці статистичні дані ніхто не збиратиме. Усе буде залежати від керівників ферм», – каже Хала.

Готуватися до найгіршого?

Чи дістанеться норковий коронавірус до України, спрогнозувати складно. Утім, оскільки випадки захворювання серед цих тварин уже виявили на фермах багатьох країн, такий розвиток подій цілком імовірний.

Світовими лідерами за кількістю хутрових ферм є Данія, Китай, Нідерланди, Польща та США. Разом вони забезпечують понад 70% світового ринку хутра. Найбільшими споживачами продукції таких ферм є Китай і Росія.

В асоціації звірівників не виключають і найгіршого сценарію.

«У нашій галузі раніше не було випадків масових заражень, щоб доводилося знищувати тварин, але ніхто ні від чого не застрахований. Якщо брати крайню ситуацію, то наші фермери розраховують на підтримку держави, адже в розбудову ферм та інфраструктуру були інвестовані великі кошти», – зазначає Федина.

Він додає, що в цивілізованих державах фермерам компенсують збитки, щоб вони могли відновити діяльність.

Так, власники ферм у Данії отримують близько 25 дол компенсації за кожну знищену тварину незалежно від того, була вона хвора на коронавірус чи ні.

У 2019 році через спалах африканської чуми свиней у Запорізькій області на одному з підприємств довелося знищити все поголів'я свиней – понад 8 тис. Компенсації від держави фермер не отримав.

У 2020 році Кабмін переглянув систему державної допомоги аграріям на 2020 рік і на наступні роки. Зокрема, уперше з'явився пункт «Компенсація підприємствам за знищене поголів'я свиней через захворювання на африканську чуму свиней».

Тобто фермери, які вирощують свиней, можуть розраховувати на компенсацію, лише якщо ситуація із спалахом африканської чуми повториться. Компенсації фермерам, які вирощують норок, урядом не передбачені.

«Законодавство передбачає перелік хвороб, за якими держава компенсує збитки. Коронавірус не входить до цього переліку», – підтверджує Шевченко.

Вона додає, що у 2020 році коронавірус не додадуть до переліку хвороб, за якими держава виплачуватиме компенсації.

«Повинно бути рішення уряду, воно має бути науково обґрунтованим і базуватися на міжнародному законодавстві. Ця нова хвороба не включена в жодний перелік хвороб, які мають відповідний статус, моніторяться і діагностуються.

Науковці вивчають, чи може підтип коронавірусу передаватися тваринам. Ми з МОЗ напрацьовуємо стратегію щодо тварин, які можуть бути сприйнятливі до цього підтипу коронавірусу. Будуть розроблені рекомендації для фермерів з утримання тварин в умовах пандемії, щоб у нас не трапилася така ситуація, як в країнах ЄС», – підкреслила Шевченко.

З її слів, наразі немає інших підтверджених випадків, що коронавірус може передаватися тваринам, крім кількох випадків, коли вірус передавався домашнім котам і собакам від хворих господарів. Ці випадки були в Китаї та США. Тварини хворіли безсимптомно.

«Жодних даних про те, що заражені тварини можуть становити ризик для людини, у світі не було», – наголошує представниця Держспоживслужби.

За словами Хали, навіть у разі закриття хутрових ферм в Україні це майже не позначиться на доходах бюджету.

«За інформацією самих хутровиків, їх виробництва забезпечують надходження 30 млн грн податків до бюджетів усіх рівнів щороку. За результатами 2019 року, доходи загального фонду держбюджету становили 879,8 млрд грн.

Це значить, що надходження від хутрових виробництв становлять 0,003% від загальної суми бюджету. Отже, ні держбюджет, ні громадяни не відчують наслідків закриття хутрових підприємств», – зазначає вона.

Владимир Рыхлицкий, Экономическая правда

Спасибо за Вашу активность, Ваш вопрос будет рассмотрен модераторами в ближайшее время

зима
1903 грн.
65