У четвер 14 листопада під час засідання Верховної Ради, де голосувався бюджет-2020, прогримів скандал який, як не дивно, зовсім не пов'язаний зі складанням головного кошторису країни.
Зе!депутатка Анна Скороход з трибуни ВР фактично звинуватила свою ж фракцію «Слуга народу» у репресіях. Нібито через те, що вона не голосувала за законопроєкт щодо анбандлінгу «Нафтогазу» та земельну реформу, затримали її чоловіка Олексія Алякіна.
«Сьогодні за мої політичні уподобання і за те, що я не голосувала так, як мені вказувала фракція, за дорученням одного з замів (голови) Адміністрації президента, одного з замів генерального прокурора Каська… мого чоловіка було затримано. Підставою стали мої голосування, відстоювання державної власності ГТС, а також червона кнопка проти відкриття ринку землі», – стверджувала вона.
Скороход скаржилася, що під час виборів підтримувала Володимира Зеленського, і «ніхто не думав, що потім нас будуть ламати через коліно і діяти тими методами, як зараз».
Депутка наполягає, що рішення про затримання її чоловіка незаконне: «Підставою став запит Росії 2017 року. До цього ніяких питань не було, а після червоної кнопки іде затримання мого чоловіка».
Глава фракції «Слуга народу» Давид Арахамія не забарився з відповіддю та закинув Скороход, що вона пропонувала хабарі іншим нардепам:
«Якщо ви загуглите цивільного чоловіка пані Скороход – ви все зрозумієте. Ми як політична партія до цього не маємо жодного відношення. Але те, що пані Скороход неодноразово зверталася до народних депутатів і пропонувала грошову матеріальну допомогу – це є факт».
Арахамія пообіцяв, що особисто ініціюватиме виключення Скороход із фракції.
Хто така Анна Скороход
Анна Скороход потрапила до парламенту як мажоритарник від 93 округу в Київській області, який відомий тим, що саме тут колись депутатом обирався скандальний газовий олігарх-утікач Олександр Онищенко.
Цього разу він також рвався у парламент на 93-му, але після тривалих судових перипетій ЦВК відмовила Онищенку в реєстрації, аргументуючи тим, що протягом останніх 5 років він не проживав в Україні.
На окрузі також балотувалась його колишня цивільна дружина гімнастка Анна Різатдінова, однак сам олігарх запевняв, що не має до цієї затії стосунку.
У «Слузі народу» гімнастку також не підтримали, виставивши на округ Скороход, яка перемогла на виборах креатуру олігарха Юрія Косюка Олександра Жукотанського.
До політичної кар'єри Скороход була заступником директора будівельного комбінату «Прогресс», зареєстрованого на Київщині, одним із співвласників якого є чоловік депутатки.
Відомою ж широкому загалу Анна Скороход стала наприкінці жовтня, коли не втримала емоцій і розридалась під час виступу у Верховній Раді. Вона аргументувала свій зрив тим, що голова енергетичного комітету Андрій Герус ігнорував правки, які вона подавала до законопроєкту про відокремлення ГТС від «Нафтогазу», та навіть намагався виключити її зі складу комітету.
Тоді Скороход наполягала на 10 поправках. Майже всі вони за змістом збігалися з поправками, які подавала лідер фракції «Батьківщина» Юлія Тимошенко.
«Більшість з них були направлені на те, щоб «зламати» анбандлінг. Тимошенко під час голосування вийшла і підтримала закон, не сказавши про це Скороход. Та залишилася сама із своїми правками», – пояснював дивну поведінку депутатки один з членів енергетичного комітету парламенту.
Якщо підсумувати суть усіх поправок нардепки, вони фактично робили узгоджену модель анбандлінгу «Нафтогазу» неможливою. Зміни не врахували, Верховна Рада підтримала законопроєкт, Скороход розплакалась.
Чоловік Скороход та українські олігархи
Олексій Алякін – 47-річний уродженець Узбекистану, колишній російський банкір, а нині – власник будівельного бізнесу, зареєстрованого під Києвом.
У 2012 році російський девелопер Сергій Полонський звинуватив Алякіна у шахрайстві та виведенні 2 мільярдів рублів з компанії Potok. Фірма належала Полонському, а банкір хотів її купити, однак через звинувачення угода зірвалась.
Полонський тоді і сам був під слідством, а нині – засуджений за розкрадання. Він розірвав відносини з Алякіним, перебуваючи під арештом у Камбоджі.
У 2013 – на початку 2014 року Алякін оголосив себе банкрутом і продав усі банківські активи в Росії.
Один із найвідоміших його активів – російський банк «Пушкіно», через який у підприємця і з'явились проблеми з правоохоронцями. Частину акцій «Пушкіно» купив відомий російсько-український бізнесмен Павло Фукс. Якийсь час вони були партнерами у цьому бізнесі.
За даними ЗМІ, інтереси Фукса та Алякіна перетинались також у російському «Совкомбанку».
Фукс – теж підслідний у Росії через підозру у шахрайстві. В Україні він є бізнес-партнером олігарха Ігоря Коломойського в енергетичній «Укрнафтобуріння». Як розповідав Фукс в інтерв'ю УП, з Коломойським він дружить більш ніж 20 років і своєю появою в Україні завдячує саме дніпропетровському олігарху.
Примітно, що Фукс також має бізнесзв'язок з іншим олігархом, Олександром Онищенком, про якого згадувалось вище.
Вони разом свого часу придбали у «гаманця Януковича» Сергія Курченка компанію, яка володіла 160 мільйонами доларів заморожених активів президента-втікача.
Темна історія Олексія Алякіна
У 2013 році банк Алякіна «Пушкіно» визнали неплатоспроможним. Пізніше, коли російське державне Агентство зі страхування вкладів розбиралось у документах банку, було нібито виявлено розкрадання грошей під виглядом надання кредитів різним юрособам.
У 2014 році російські правоохоронці почали розслідувати справу про шахрайство, «вчинене організованою групою або в особливо великому розмірі».
Наразі у справі вже є троє засуджених. Один з них пішов на угоду зі слідством, розповів про корупційні схеми, які нібито дозволили вивести з банку більше 800 мільйонів рублів, та назвав Алякіна справжнім організатором злочину.
У 2015 році Росія оголосила останнього в розшук через переховування, ще пізніше – заочно арештувала.
Однак на той час Алякін вже мав громадянство України та розпочинав бізнес під Києвом. Паспорт України він отримав 2013 року «за територіальним походженням». З таким формулюванням громадянство дають, якщо особа або її близькі родичі народились або за часів СРСР постійно проживали на території України.
У липні 2018 року паспорт із тризубом в Алякіна забрали – Державна міграційна служба дізналась, що чоловік насправді не відмовився від російського і підробив довідку від посольства Росії.
Сам Алякін це заперечує, а українські міграційники апелюють до відповіді посольства Росії. Росіяни кажуть, що 2013 року не видавали Алякіну довідку про вихід з громадянства.
Нині бізнесмен судиться з українськими чиновниками за паспорт. Адвокат підприємця у коментарі УП назвав його «особою без громадянства», сам ексросіянин вважає себе громадянином України.
У серпні 2018 року Служба безпеки України за запитом Росії затримала Алякіна на трасі Київ-Одеса. Російська генпрокуратура попросила видати банкіра. У відповідь Україна арештувала чоловіка та почала стосовно нього екстрадиційну перевірку. Тримання під вартою могло тривати не більше 12 місяців, і два місяці тому цей термін сплив.
За твердженням ГПУ, у січні 2019 року Алякіна відпустили з-під варти як громадянина України. Водночас, у тому ж січні міграційники вдруге забрали в нього український паспорт.
Поки суди йшли, Алякіну навіть вдалось здобути тимчасову перемогу – Окружний адмінсуд Києва у червні 2019 року став на його бік. Однак тиждень тому, 7 листопада, міграційники виграли апеляцію.
Водночас, сам Алякін ще минулого року розповідав у суді, що про російські звинувачення нібито дізнався лише після затримання в Україні, обставини та фігуранти справи йому не відомі. Інтерес правоохоронців РФ до себе пояснював так:
«З початку російської агресії в Україні та по теперішній час є патріотом України, який допомагає 8-му батальйону Української добровольчої армії».
Адвокат Алякіна стверджував, що він служив у добробатах «Арата» і «Айдар», забезпечував бійців АТО роботою та житлом, є членом Всеукраїнської спілки «Мужність».
Нині Алякін – один із співвласників будівельного комбінату «Прогресс», зареєстрованого на Київщині. Серед керівників підприємства значиться також його цивільна дружина, депутатка Анна Скороход. Останній також належить ще одна будівельна фірма – «Прогрес-41», а Алякіну – мажоритарний пакет акцій Заводу залізобетонних виробів.
***
Затримання Алякіна дивним чином збіглося з проблемами вищезгаданих олігархів Фукса та Онищенка.
Фукс нещодавно був оголошений в розшук Росією, а Онищенку директор НАБУ Артем Ситник пророкує примусове повернення в Україну вже в грудні.
Спасибі за Вашу активність, Ваше питання буде розглянуто модераторами найближчим часом
