Отже, сталося. 17 листопада 2011 року Верховна Рада України прийняла у цілому закон України «Про вибори народних депутатів».
За цей документ проголосувало рекордне число нинішніх «слуг народу» – 366 депутатів.
Таким чином, намічені на 2012 рік парламентські вибори будуть проводитися за змішаною системою: 225 депутатів обираються у загальнодержавному багатомандатному окрузі за виборчими списками від політичних партій, а 225 – за мажоритарною системою.
Участь у виборах, згідно з новим законом, беруть тільки політичні партії, а участь блоків політичних партій не передбачена.
Закон визначає також, що суб'єктами подання кандидатур до складу окружних виборчих комісій є політична партія, депутатська фракція, яка зареєстрована в апараті ВР поточного скликання, і всі політичні партії – суб'єкти виборчого процесу. Кандидат у народні депутати може висуватися як за списком політичної партії, так і одночасно в одномандатному окрузі.
Обраними до Верховної Ради вважаються політична партія, що отримала мінімум 5% голосів виборців, і кандидат по мажоритарному округу, який отримав більшість голосів виборців, які взяли участь у голосуванні.
Витрати на підготовку і проведення виборів депутатів здійснюються за рахунок коштів державного бюджету, виділених на ці цілі, а також за рахунок партій і кандидатів у депутати, які зобов'язані створити свій виборчий фонд.
Думка представників опозиції з приводу закону про вибори народних депутатів зводиться до того, що опозиції вдалося переконати більшість внести до виборчого законодавства норми, які унеможливлюють масові фальсифікації виборів.
Чи можна вважати новий закон про вибори певним компромісом чи, навпаки, це своєрідний ривок у минуле, враховуючи, що у 1998 році в Україні на парламентських виборах уже застосовувалася змішана система? Чи принесе це користь Верховній Раді і державі у цілому, ForUm поцікавився у експертів і народних депутатів.
Спасибі за Вашу активність, Ваше питання буде розглянуто модераторами найближчим часом
