За прекрасних дам!

Жіночий день уперше з'явився ще в стародавньому Римі. Його відзначали матрони - вільно народжені жінки, що були у шлюбі. Цього дня вони отримували від своїх чоловіків подарунки, були оточені любов'ю і увагою. Господиня будинку цього дня дозволяла невільницям відпочивати. Одягнені в найкращий одяг, із запашними вінками на головах, римлянки приходили в храм богині Вести - хранительки домівки.

Найперша історична подія, що припала на цей день і пов'язана із спробою жінок заявити про свої права, - марш протесту нью-йоркських текстильниць 8 березня 1857 року. Привід, на жаль, досить банальний: низькі заробітки і погані умови праці. Удруге, через півстоліття, про цю дату пригадали активістки нью-йоркської соціал-демократичної організації, що зібрали 8 березня 1908 року мітинг на захист прав жінок. У 1909 році Соціалістична партія Америки проголосила Національним жіночим днем останню неділю лютого. У 1910 році на Другій міжнародній конференції жінок-соціалістів у Копенгагені Клара Цеткін, діяч німецького і міжнародного робочого руху, один із засновників Комуністичної партії Німеччини (КПГ) виступила з ініціативою щорічного проведення Міжнародного жіночого дня, конкретна дата якого не пропонувалася і не обговорювалася.

Уперше «міжнародний» жіночий день відзначався в 1911 році в чотирьох країнах - Австрії, Німеччині, Данії і Швейцарії - в різні дні. У 1913 році жіночий день уперше відзначали в Росії (точніше - в Санкт-Петербурзі). І лише в 1914 році - вперше і востаннє! - жіночий день відзначався 8 березня одночасно в шести країнах: Австрії, Данії, Німеччині, Нідерландах, Росії і Швейцарії.

Перша світова війна, що почалася, змусила Європу надовго забути про які-небудь свята. Але, після приходу до влади в Росії більшовиків, про Міжнародний жіночий день знову пригадали і додали йому офіційний статус. На загальне переконання істориків і політологів, комісари використовували напрацювання європейських соціалістів для ідеологічної боротьби проти православної церкви. Восьме Березня покликане було відвернути радянських людей від релігійних свят: масниці, що припадає приблизно на той же час; і Дня дружин-мироносиць, що відзначається в третю неділю після Великодня і вважається православним Жіночим днем.

У 1975 році радянським ідеологам, нарешті, вдалося здійснити свою давню мрію: оскільки цей рік був оголошений Організацією Об'єднаних Націй «Міжнародним роком жінки», то і 8 Березня з подачі делегації СРСР за рішенням тієї ж ООН отримало-таки офіційний статус «Міжнародного жіночого дня». Втім, це мало що змінило: крім колишніх республік СРСР 8 Березня як і раніше не святкує ніхто в світі. В Естонії, Латвії, Литві, Грузії і Вірменії Міжнародний жіночий День офіційно скасований. У Вірменії 7 квітня відзначають нове свято Материнства і Краси. Хоча, справедливості ради варто додати, що 8 березня все-таки згадують і за межами України і Росії. Наприклад, у більшості європейських країн цього дня, серед іншого, в новинах проскакує інформація про те, що сьогодні Міжнародний жіночий день. Проте це, як правило, просто констатується, а не відзначається, як подія.

Зате в Україні цей день відзначають із задоволенням! Одним словом, немає приводу не випити за прекрасних дам!