Сьогодні, 22 січня, Україна відзначає День Соборності України. Цього дня в 1918 р. проголошено IV Універсал Центральної Ради про незалежність України, а в 1919 р. Українська Директорія проголосила об'єднання українських земель в єдину Українську державу.
Носіями ідеї соборності вважаються діячі Кирило-Мефодіївського братсва (до якого належав і Тарас Шевченко), «Російської трійці» на чолі з Маркіяном Шашкевичем, що працювала в Галичині, видні українські вчені - Михайло Драгоманов, Іван Франко, Михайло Грушевський. Проте ідеологічно оформлена вона була вперше наприкінці XIX - початку XX століття в працях Юліана Бачинського і Миколи Міхновського.
Саме вони позначили об'єднання всіх етнічних українських земель в єдину державу як найважливіше стратегічне завдання. Це завдання пізніше знайшло свій розвиток у документах українських політичних партій - спочатку в Галичині, а потім і по всій Україні.
22 січня 1918 року був проголошений Четвертий універсал першого українського уряду - Центральної Ради, в якому Україна оголошувалася самостійною державою - Українською Народною Республікою.
У Галичині в цей же рік трохи пізніше, внаслідок розпаду Австро-Угорської імперії, виникла Західноукраїнська Народна Республіка з центром у Львові. Рівно через рік, 22 січня 1919 р., обидві республіки оголосили про своє злиття в єдину державу. Таким чином, уперше за, щонайменше, шістсот років, був зроблений серйозний крок до об'єднання більшості етнічних українських земель у єдине ціле державне формування. При цьому Західноукраїнська Народна Республіка, увійшовши до складу УНР на федеральних правах, зберегла власну адміністрацію, уряд, парламент, армію, і навіть мала певну самостійність у веденні зовнішньої політики. Дипломатичні представництва ЗУНР існували в країнах колишньої Австро-Угорщини, а також у Німеччині й Ватикані.
Остаточна ратифікація Акту Соборності планувалася на засіданні Засновницьких зборів - першого українського парламенту, який так і не був скликаний. На той час УНР припинила своє існування. Вже за два тижні після проголошення Акту Соборності уряд України (Директорія) вимушений був під натиском російської Червоної Армії залишити Київ, а трохи пізніше і територію України. Потенціал, закладений в Акті соборності, так і не був до кінця реалізований.
Цьому стала на перешкоді низка обставин як внутрішніх, так і зовнішніх. Позначилися суттєві відмінності історичного, правового, соціально-політичного, культурно-побутового, релігійного характеру, що виникли внаслідок роз'єднання Сходу і Заходу України. Об'єднання України так і не змогло примирити між собою різні політичні партії, відносини між якими часто набували характеру відкритої ворожнечі. Крім того, незалежну українську державу випробовував тиск не лише з боку агресивних сусідів (Радянська Росія, Польща, Румунія), але й країн Антанти, які на свій лад перекроювали карту Європи, не зважаючи на Україну. Ідея соборності і сьогодні залишається актуальною.
Президент Віктор Ющенко вже привітав співвітчизників з Днем Соборності.
«22 січня 1919 року Акт Єднання об'єднав Українську і Західно-Українську Народні Республіки і на рідних землях знову з'явилася єдина Українська держава. Значення цієї події виходить далеко за межі політичного і навіть історичного вимірювання. У ньому сконцентрований могутній національний, моральний і духовний зміст. Незважаючи на сторіччя неволі і роз'єднаності між ворогуючими імперіями, українці проявили колосальну життєву силу і довели світу, що ніхто і нічого не може підкорити єдиний народ, який хоче свободи і хорошого життя у власній державі», - мовиться в поздоровленні.
«Акт Єднання – велике послання для нас, теперішніх українців, і для наших нащадків. Тільки, коли ми єдині в своїх помислах, цілях і зусиллях, ми можемо мати успіх. Тільки, коли нас об'єднує загальний національний дух, Україна має майбутнє», - зазначив він.
Спасибі за Вашу активність, Ваше питання буде розглянуто модераторами найближчим часом