Україна подасть НАТО свої пропозиції щодо участі у силах швидкого реагування Альянсу 26 січня у рамках засідання Комісії Україна-НАТО на рівні начальників генеральних штабів. Про це у середу у Брюсселі на брифінгу повідомив представник військового комітету НАТО Массімо Паніцці.

«Україна стане першою країною-нечленом НАТО, яка бере участь у Силах реагування альянсу», - сказав він, додавши, що це може відбутися у 2015-2016 роках.

Якої саме участі НАТО чекає від України, поки невідомо. Також поки не повідомляється можлива чисельність українського підрозділу, який діятиме у рамках Сил реагування.

При цьому він уточнив, що решта країн-партнерів також може подати відповідні пропозиції.

Відповідаючи на запитання журналістів, чи означає це, що на Україну буде поширена стаття 5 Вашингтонського договору, яка передбачає колективний захист країни-члена НАТО у разі нападу противника, офіційний представник альянсу Джеймс Аппатурай сказав: «Ні, це не означає поширення статті 5, але це також не означає, що НАТО не зможе прийти на допомогу у разі надзвичайної ситуації», - сказав він.

Кажучи про вплив результатів президентських виборів в Україні на подальший розвиток відносин Києва і Альянсу, Панацці зазначив, що робота з Україною проходить у рамках затверджених політичних рішень і жодних проблем нема.

Нагадаємо, Північноатлантичний альянс відмовив Україні у членстві, мотивувавши це неготовністю її Збройних Сил.

Експерти кажуть, що вирішальну роль у відмові Україні у ПДЧ зіграла Німеччина і Франція, які побоялися псувати відносини з Росією.

Так що ж означає нинішня ініціатива НАТО? Шлях уперед чи топтання на місці?

Спасибі за Вашу активність, Ваше питання буде розглянуто модераторами найближчим часом

1014