У листопаді 2004-го натхнені українці несамовито кричали на Майдані: «Ющенко – наш Президент!» Сьогодні тільки завзяті прихильники Віктора Андрійовича без коливань можуть повторити це гасло. Щоправда, після чергової річниці «помаранчевої революції» і таких стає менше. Не захотів Гарант прийти на головну площу столиці, щоб пригадати, «як це було». Але не це головне. Пам'ятається, стоячи перед десятками тисяч українців, Ющенко разом зі своїми на той час соратниками клятвено обіцяв щороку цього пам'ятного дня, який він пізніше зробить Днем Свободи, звітувати перед людьми за виконану роботу. Але забудькуватість народного Президента наступила дуже швидко. Так само, як і нинішнього прем'єра – Юлії Тимошенко, яка теж забула свої обіцянки доповідати народу про свою діяльність.
Звичайно, пам'ятати трагедії, які сталися у минулому столітті, – це добре, але при цьому забувати, що ти сам наобіцяв народу, який зробив тебе владою, – це як назвати?
Спасибі за Вашу активність, Ваше питання буде розглянуто модераторами найближчим часом