Девальвація рубля неминуча, а значить, Росію може очікувати повторення подій 1998 року, прогнозують найбільш песимістично налаштовані економісти. У понеділок їхню думку підтримала низка крупних російських і західних газет, зазначаючи також, що індекси на двох головних російських біржах наприкінці минулого тижня впали так, як востаннє опускалися у 1997 році.
У той же час уряд РФ, як і раніше, посилено заперечує «песимістичний сценарій» розвитку подій. Керівники Центробанку і російського уряду пообіцяли на минулих вихідних не допустити різкої девальвації та різких коливань рубля.
Зокрема, кореспондент The Financial Times Чарльз Кловер проаналізував, що наразі відбувається у російській економіці. У бесідах з крупними бізнесменами і членами уряду він проводить паралелі з кризою десятирічної давнини і з'ясовує, які можливі політичні наслідки кризи.
За словами Чарльза Кловера, порівняння з 1998 роком, коли рубель втратив 75% своєї вартості, у розмовах з російськими мільярдерами виникають все частіше. Ще у серпні, коли фондовий ринок упав у відповідь на події на світових ринках і на війну в Грузії, здавалося, що російська економіка неприступна. «Це абсолютно не 1998 рік», – можна було тоді почути від банкірів і бізнесменів. Росія була впевнена у своїй спроможності подолати цей невеликий фінансовий шторм за допомогою своїх величезних, третіх у світі, золотовалютних запасів і «накачаного» нафтою активного торгового балансу. Тепер же картина змінилася.
По суті, за кризою у Росії, пояснює Чарльз Кловер, стоїть та ж проблема, що у США та у Західній Європі: велика частина кредитів в економіці спиралася на активи, які різко впали у ціні. Але в Росії ситуація посилюється ще і залежністю від притоку іноземних інвестицій. До того ж тепер, в умовах падіння світових цін на сировину, навряд чи статус крупного експортера нафти і газу гарантує Росії «подушку безпеки». При нинішніх цінах у 65 доларів за барель ледь вдається звести бюджет Росії на 2009 рік. Золотовалютні резерви Росії впали з 597 до 515 млрд доларів з серпня – здебільшого через захист рубля.
Цього місяця, зазначає журналіст видання, Центральний банк запровадив заходи щодо запобігання спекулятивним атакам на рубель, але аналітики задаються питанням: скільки російські власті зможуть виступати як субститут іноземних інвестицій?
Криза у фінансовому секторі вдарила і по реальній економіці: підприємства скорочують робочі місця або навіть закриваються, покупці не у змозі платити постачальникам, а у олігархів інша проблема – їм, можливо, доведеться віддавати частину своїх активів державі як плату за надані антикризові кошти.
А що ж буде з Україною?
Спасибі за Вашу активність, Ваше питання буде розглянуто модераторами найближчим часом
