Жорстке протистояння навколо Конституційного трибуналу Польщі, яке почалося зі зміни його голови й продовжилося сутичками за особистої участі президента країни, наразі перейшло у режим певного затишшя. Детальніше про кризу в сусідній державі та її вірогідний вплив на стосунки по лінії Київ-Варшава – далі в матеріалі ForUA.
У п’ятницю ввечері, 30 жовтня, в Польщі Конституційний трибунал (аналог вітчизняного Конституційного суду) повідомив на своєму сайті, що голову суду Богдана Свечковського та віцеголову Бартоломея Соханського було відсторонено від посад. У якості причини призупинення виконання обов’язків голови та заступника голови у повідомленні зазначено, зокрема, те, що обидві ці особи унеможливили скликання Загальних зборів Конституційного трибуналу за участю всіх належним чином обраних Сеймом суддів, а також призначення складів, що розглядають справи в Конституційному трибуналі, «що суперечить закону».
Президент Польщі Кароль Навроцький скасував свій візит до Сенегалу та терміново повернувся у країну через зміну голови Конституційного трибуналу. Зрештою, у ніч на суботу, 31 жовтня польський президент прорвався до будівлі Конституційного трибуналу у супроводі першого голови Верховного суду Збігнєва Капінського. Речник президента Рафал Лешкевич заявив, що особи, які стояли у дверях, намагалися перешкодити президенту увійти та порушили його недоторканність. Натомість суддя Конституційного суду Мацей Берек запевняє, що президент «фізично напав» на суддів, зокрема на Анну Корвін-Пьотровську. На його думку, глава держави, незважаючи на пропозицію зустрічі в безпечних умовах, обрав «шлях фізичної конфронтації».
Водночас міністр юстиції і генпрокурор Польщі Вальдемар Журек висловив сподівання, що прокуратура вживе заходів у зв’язку з поведінкою президента Кароля Навроцького під час прориву до будівлі Конституційного трибуналу. «Сьогодні я знову бачив главу держави, за якого мені довелося соромитися», – підкреслив він.
Пізньої ночі проти неділі, 1 листопада речник польського президента Рафал Лешкевич опублікував фотографію, зроблену в будівлі Конституційного трибуналу. На знімку були зображені перший голова Верховного суду Збігнєв Капінський, президент Кароль Навроцький, голова Адміністрації президента Збігнєв Богуцький, голова Ради національної безпеки Бартош Гродецький та заступник голови Конституційного суду Бартоломей Соханський. Після цього з’явилась заява Навроцького, в якій той сказав про «загрозу внутрішній безпеці» країни і скликав термінові консультації за участю представників парламентських сил. Натомість нова очільниця Конституційного трибуналу Польщі наказала суддям працювати поза будівлею суду. А усунутий голова Конституційного трибуналу Польщі Богдан Свечковський заявив про «держпереворот».
Добре відомий своїми проукраїнськими заявами міністр закордонних справ Польщі Радослав Сікорський, коментуючи перипетії, зазначив наступне: «Конституційний трибунал був політизований за попереднього уряду, а те, що відбувається зараз, має на меті не дозволити більшості належним чином обраних суддів відновити функціонування трибуналу».
Тим часом експрем’єр Польщі та лідер новоствореної політсили «Розвиток плюс» Матеуш Моравецький оголосив, що подає пропозицію про вотум недовіри уряду Дональда Туска на тлі конфлікту довкола Конституційного трибуналу. «Те, що сталося довкола Конституційного трибуналу, може перерости не лише у потужну кризу польської держави - з чим ми вже маємо справу, але й у щось дуже, дуже небезпечне. Навіть у кровопролиття, навіть у громадянську війну», - заявив колишній прем’єр-міністр.
Українська влада утримується від оцінок внутрішньополітичного конфлікту в сусідній державі, зосереджуючись на двосторонніх відносинах та питаннях безпеки. А ось у США назвали «дуже серйозними» події довкола Конституційного трибуналу в Польщі. Зокрема, посол США у РП Том Роуз зазначив, що «ми є свідками безпрецедентного протистояння, пов’язаного з використанням урядом державної влади, з одного боку, та незалежністю й авторитетом конституційного органу - з іншого». Принагідно нагадаємо, що президент США Дональд Трамп підтримав саме Кароля Навроцького на виборах президента Польщі у 2025 році.
Відкрите протистояння президента та прем’єр-міністра Польщі широко висвітлюється як у РП, та і у світі. Хтось звинувачує президента Кароля Навроцького у перевищенні повноважень, хтось однаково критикує дії і уряду, і опозиції.
«Свято померлої демократії, або Як вилікувати трибунал кийком... Політики з правлячої коаліції знають, що рішення судді Корвін-Піотровської є юридично спірним. Опозиційні політики, у свою чергу, знають, що юридично спірною є відмова президента привести до присяги суддів, обраних Сеймом. Однак обидві сторони визнають, що їхні сумніви не мають значення, оскільки у цій грі значення має не правда, а політична вигода. Незалежно від партій, нами керують циніки, а виборці набивають животи попкорном, влаштувавшись перед своїми телевізорами. А суд як був у багнюці, так і залишиться там лежати», - констатує польська «Rzeczpospolita».
Своєю чергою «Times» акцентує: «Конфлікт відображає глибокі ідеологічні та партійні протиріччя між польськими прем’єр-міністром і президентом, які представляють політичні партії, що протистоять одна одній. Це також і відображення наростаючої політичної поляризації в Польщі та по всій Європі… Тому усе це варто розглядати не як конфронтацію між правлячою партією та опозицією, а як бій між двома протиборчими політичними силами всередині державної системи країни. Криза може також перекинутися і на європейську політику. Якщо політичні сили у своїй боротьбі за владу будуть йти до кінця і ця практика отримає визнання, це може підірвати демократичні інституції та верховенство закону у ЄС. У той же час ця ситуація може надати додаткового імпульсу вкрай правим силам, поглиблюючи політичний розкол та поляризацію по всій Європі».
«Конфлікт навколо Конституційного трибуналу поглибить політичну поляризацію в Польщі за рік до парламентських виборів, посиливши протистояння між проєвропейським урядом та консервативно-націоналістичною опозиційною ПіС. Критики в Польщі та Європейському Союзі звинувачували партію, що правила з 2015 по 2023 рік, в тому, що вона встановила політичний контроль над ключовими інститутами судової влади. Саме реформи, запроваджені її урядом, призвели до запровадження санкцій ЄС щодо Польщі», - наголошує CNN.
Загалом те, що наразі відбувається в сусідній Польщі, на переконання політолога Володимира Фесенка, дуже нагадує події зразка 2007 року у нашій з вами державі.
«Тоді в Україні теж була політична криза, викликана ситуацією двовладдя, змаганням за домінування між президентом (Віктором Ющенком) і прем’єр-міністром (Віктором Януковичем), зокрема і за контроль над Конституційним судом України. Саме тоді народилася знаменита формула про протиріччя між буквою і духом Конституції, яка дуже дотична і до того, що зараз відбувається в Польщі. Туск і його прихильники в Конституційному трибуналі Польщі діяли за «духом Конституції». На «лом» президента Навроцького, який заблокував призначення нових членів Конституційного трибуналу, вони відповіли своїм «ломом», політичним переворотом в Конституційному трибуналі. Президент Навроцький і колишнє керівництво Конституційного трибуналу наполягають на необхідності дотримуватись «букви Конституції», хоча ту саму «букву» Навроцький грубо порушує, блокуючи призначення нових суддів Конституційного трибуналу, обраних Сеймом Польщі. Це дуже нагадує те, що тоді відбувалося і в Україні. У нас теж були сутички біля Конституційного суду, а також суперечливі зміни його керівництва», - проводить паралелі політолог.
Задавшись цілком закономірним питанням про те, як вийти із цієї кризи, Володимир Фесенко резюмував: «Враховуючи відверту ворожнечу між двома політичними таборами, потрібен посередник, який міг би сприяти залагодженню цієї кризи і запропонувати компромісні варіанти її подолання. У нас, тоді в 2007 році, в ролі такого посередника за чутками виступив Рінат Ахметов, який мав визначальний вплив на «Партію регіонів» і одночасно мав комунікацію з президентом Ющенком, і запропонував сценарій дострокових парламентських виборів. Щодо Польщі, то цей сценарій (дострокових парламентських виборів) навряд влаштує зараз прем’єр-міністра Дональда Туска. Правляча коаліція може ці вибори програти. Хто зможе стати дієвим посередником для розв’язання цієї кризи в Польщі? Тут три варіанти. Перший: католицька церква. Другий: європейські посередники, прийнятні для обох сторін (навряд це може бути керівництво ЄС, до якого критично ставляться польські консерватори). Третій: американці. Але якщо це адміністрація Трампа, то вони прихильники Навроцького, і тому не можуть бути нейтральними посередниками».
Наразі багато що може залежати не лише від політичних домовленостей, а й від того, за яким сценарієм буде йти польська вулиця, вважає політолог, очільник аналітичного центру «Ділова столиця» Вадим Денисенко. «Туск, на жаль, не контролює вулицю. По суті, у Польщі почалася гра «хто перший кліпне». Тут треба відразу зазначити, згідно з польською конституцією, якщо ти контролюєш Конституційний трибунал ти можеш накласти вето на будь-який законодавчий чи урядовий акт. Тому, навіть якщо ти в опозиції, ти маєш величезні можливості, якщо під твоїм контролем трибунал. Саме тому іде таке важливе протистояння», - підкреслює експерт.
Ближчими днями, прогнозує політолог, ми побачимо свіжу соціологію, «яка не буде втішною для Туска». З огляду на це, зауважує Вадим Денисенко, перед Туском буде стояти дуже складне питання: іти на дострокові вибори зараз (ініціювати їх), щоб спробувати набрати максимум чи, навпаки, тягнути час, щоб спробувати потім відіграти втрачене і ловити опонентів на помилках та розкручувати ідею, що Качинський хоче виходу Польщі з ЄС - це зараз головна контргра Партії пана Туска.
«Поки що найбільш реалістичним виглядає сценарій довгого і затяжного протистояння та політичної кризи, в якій між іншим, найбільше шансів виграти мають конфедерати», - зазначає політолог. При цьому, на його думку, Україна залишиться базовою темою майбутніх польських парламентських виборів незалежно від того, коли вони відбудуться, «а нинішня ситуація може ослабити Туска, з усіма відповідними наслідками для нас».
Автор: Наталія Ромашова
