У вівторок, 29 вересня, президент Володимир Зеленський на нараді з керівництвом Міністерства оборони (МОУ) та військовими затвердив далекобійні операції на жовтень, а західні медіа тим часом повідомляють про намір Білого дому послабити антиросійські санкції. Деталі – далі в матеріалі ForUA.
На тлі систематичних ракетно-дронових атак ворога, які наразі тривають фактично 24/7, військово-політичне керівництво держави напрацювало і затвердило план «далекобійних санкцій» ЗСУ на жовтень. Про це за підсумками наради з представниками Міноборони та військовими 29 вересня розповів у соцмережах президент. Зі зрозумілих причин Володимир Зеленський не став вдаватися у деталі, констатувавши лише, що «усі ключові далекобійні завдання України виконуються, і російська нафтова індустрія відчуває і відчуватиме й надалі український вплив». При цьому глава держави вкотре закликав цивілізований світ посилювати санкційний зашморг на шиї країни-агресорки РФ, позаяк неспроможність фінансувати війну може зрештою змусити Путіна сісти за реальний, а не імітаційний перемовний стіл.
Поряд з тим, саме на санкційній ниві наразі з’явилися, скажімо так, тривожні паростки. Зокрема, впливове видання The Athlantic напередодні повідомило, що спецпредставник президента США Джон Коул запропонував нову стратегію щодо Росії, яка полягає у тому, щоб домагатися звільнення політичних в’язнів в обмін на послаблення санкцій і відновлення економічних зв’язків із Москвою. Як стверджує видання, американський президент підтримав цю ідею.
Принагідно The Athlantic нагадує, що Коул випробував такий підхід у Білорусі: після звільнення сотень політв’язнів США послабили санкції та почали переговори про закупівлю білоруського калію. Тепер Коул хоче застосувати цю модель до путінської Росії. «Американські представники також розглядають масштабні бізнес-угоди з Росією як частину стратегії досягнення миру. Паралельно США намагаються домовитися про обмежене припинення вогню, зокрема щодо ударів по енергетичній інфраструктурі та судноплавству в Чорному морі. Однак Росія продовжує атаки по Україні, а українські посадовці не очікують серйозних мирних переговорів найближчим часом», - констатує The Athlantic.
За задумом Коула, звільнення політв’язнів і поступове відновлення торгівлі могли б створити нові канали діалогу між США та Росією й підштовхнути Кремль до припинення війни. Натомість критики стратегії (а їх у експертному середовищі чимало) побоюються, що обмін звільнення політв’язнів на санкційні послаблення, навпаки, може заохотити авторитарні режими брати нових людей у заручники.
У понеділок, 28 вересня Білий дім висунув кандидатуру Коула на посаду спеціального президентського посланника з питань заручників у ранзі посла – ця посада потребує подальшого затвердження Сенатом. Як зазначає, посилаючись на інформовані джерела Politico, Коул планує «впритул координувати свої дії зі Стівом Віткоффом, який є основною контактною особою Трампа у відносинах з російською стороною».
Водночас The New York Times (NYT) пише, що в адміністрації Трампа розглядають можливість підписання з Росією певних бізнес-угод, щоб «підтвердити свої добрі наміри». Як відомо, путінські маріонетки, зокрема, спецпредставник кремлівського диктатора Дмитрієв систематично намагаються спокушати Трампа усілякими вигодами від потенційної економічної співпраці, говорячи про спільні проєкти щодо видобутку рідкісноземельних металів, алюмінію, проєкти в Арктиці, залучення американських компаній у продаж до Європи російського природного газу, тощо.
При цьому, спілкуючись напередодні з роспропагандистами, речник Кремля Пєсков заявив, що російсько-американські відносини знаходяться, «м’яко кажучи, не в найкращій формі». Пєсков «поплакався», що число рестрикцій США проти Росії наближається до позначки 7500 і може ще зрости, якщо Дональд Трамп задіє на практиці підписаний ним нещодавно закон про «пекельні санкції». Також Пєсков надто бідкається тривалою відсутністю у Москві американського посла. Дійсно, з того часу, як у червні 2025 року посол США в РФ Лінн Трейсі виїхала зі столиці країни-агресорки, ця посада залишається вакантною. Наразі і в Україні також немає посла США, проте роботу посольства очолює тимчасовий повірений у справах - Пол Г’юстон, який обійняв цю посаду минулого місяця.
Загалом, виглядає так, що для адміністрації Трампа заміщення керівників дипмісій США, які за американською традицією найчастіше є політичними призначенцями, не є пріоритетом. За свіжими даними Американської асоціації дипломатичної служби (AFSA), у 101 посольстві США у світі (із 196-ти) на даний момент немає посла.
Показово, що у випадку з путінською Росією Білий дім навіть не оформлював так званого агремана - згоди приймаючої держави на ту чи іншу кандидатуру. Британське видання Daily Mail з посиланням на джерела повідомляє, що справа у Віткоффі, який відіграє ключову роль у переговорах щодо мирного врегулювання по Україні. «Посада посла США в РФ порожня, і президент Дональд Трамп не поспішає її заповнювати. Ця кадрова дірка перетворила конкуренцію за це місце на прослуховування як у реаліті-шоу: повне інтриг, суперництва і, звичайно ж, жертв. Пошуки затримуються не через брак талантів, а через необхідність у тому, щоб підхід будь-якої призначеної особи відповідав баченню Віткоффа щодо найбільш чутливого каналу зв’язку Америки - Росії»,- йдеться у публікації газети.
Цікаво, що буквально днями сумнозвісна представниця росМЗС Захарова заявила, мовляв Москва готова «будь-якої миті» розглянути запит на агреман для нового посла США в РФ. З подібного роду заявами виступав останнім часом наче «ненароком» і її шеф Лавров. Більш того, 21 вересня посол Росії у Вашингтоні Дарчієв заявив про плани РФ найближчим часом провести контакти зі США для «зняття подразників» у двосторонніх відносинах. Йдеться про «питання технічного характеру», включаючи взаємну видачу віз та повернення «де-факто конфіскованих» США шести об’єктів дипломатичної нерухомості Росії. За словами роспосла, затягування контактів пов’язане з тим, що «подразники» мають матеріальну та режимну частину. У перекладі на людську мову це означає, що наразі російська влада не отримує доступу до будівель генконсульств і резиденцій консулів у Сіетлі і Сан-Франциско, торгпредств у Вашингтоні і його відділення у Нью-Йорку, а також до посольських дач, які насправді є шпигунськими розсадниками рашистів.
За інформацією Sky News, під час нещодавньої короткої зустрічі на полях Генасамблеї ООН очільник росМЗС Лавров усіляко намагався вмовити держсекретаря США Марко Рубіо зняти ці та інші табу і відновити доступ до дипломатичних представництв. Таким чином, констатує телеканал, кулуарна дипломатія РФ у комунікації з американською стороною з кожним днем набирає все більших обертів, що має стати надзвичайно тривожним дзвіночком для української влади.
Автор: Тетяна Мішина
