Агресивні апетити путінської Росії можуть не обмежитися лише Україною, застерігають на Банковій, попутно закликаючи європейських союзників до спільних контр заходів. Деталі – далі в матеріалі ForUA.
Президент Володимир Зеленський заявив, що багато розвідок наразі мають інформацію про намір Росії розширити війну на інші держави та регіони. За словами глави держави, наступного року лише на виробництво реактивних дронів і баражуючих боєприпасів РФ планує витратити $12 млрд «і це стосується не тільки України». Відповіддю на цю загрозу, на переконання нинішнього очільника Банкової, має стати формат Drone Deal, який передбачає значно більше, ніж експорт української зброї. «Це створення спільних систем захисту, поширення того досвіду, який є у реальних захисників, у наших воїнів. Це завдання модернізувати оборону нашу і тих партнерів, хто сам може опинитися під тиском Росії або її союзників», - пояснив він.
Принагідно зауважимо, що наразі Україна має 11 угод у форматі Drone Deal. Одинадцяту, з Фінляндією, підписали наприкінці минулого тижня у Нью-Йорку на полях Генасамблеї ООН. Для партнерів це досвід і безпека, а для України більше можливостей для виробництва, фінансів і технологічних переваг, констатує Зеленський.
Між тим у дискусіях про те, чи реальним є путінський напад на Європу, зокрема окремі держави-члени НАТО, думки українських та західних експертів дещо розходяться, хоча спільний знаменник таки є. Приміром, Аналітики Інституту вивчення війни (ISW) нещодавно публічно попереджали, що кремлівський диктатор може вдарити по НАТО швидше, ніж припускає розвідка, і що Москва може навмисно тримати ситуацію у підвішеному стані, позаяк саме невизначеність дозволяє паралізувати процес прийняття рішень в Альянсі.
Водночас видання Newsweek наводить п’ять причин, чому Росія навряд чи наважиться на пряме зіткнення з державами- членами НАТО найближчим часом: величезні втрати у війні проти України (за наведеними оцінками – близько 1,4 мільйона людей, з них 450 тисяч загиблих), падіння темпів вербування з кінця 2025 року, залежність РФ від КНР, слабкість технологічної бази (зокрема неможливість легально закуповувати сучасні чипи для дронів через санкції) та проблеми з модернізацією ядерного арсеналу, включно з невдалим випробуванням «Сармата» у 2025-му. Ну, і ще одна причина – ядерна парасолька Північноатлантичного Альянсу.
Натомість український військовий оглядач Денис Попович зауважує наступне: «Росія вже ухвалила рішення про напад на Європу. Цей абсолютно чіткий висновок дозволяють зробити два повідомлення, які пролунали днями від ЦРУ. Перше. Центральне розвідувальне управління США попередило про можливу російську операцію із застосуванням дронів проти Іспанії, Франції та Італії. Провокації можливі із застосуванням дронів «Гербера», які можуть запускатися із морських суден. Друге. ЦРУ також попередило Польщу про можливе пошкодження росіянами телекомунікаційних кабелів у Балтійському морі. Ми бачимо два різних сценарії, а саме це й означає, що принципове рішення про напад у Кремлі вже ухвалене. Питання полягає лише у тому - як, коли, проти кого та у який спосіб цей напад здійснювати. І це лише тільки два сценарії, а хто знає скільки їх існує взагалі та скільки ще країн перебувають у небезпеці?».
Звичне припущення, що, мовляв, підготовка до нападу ще не означає сам напад, на переконання Поповича, є хибним: «Якщо підготовка триває, то й напад рано чи пізно відбудеться. Бо навіщо до чогось готуватись, якщо ви не збираєтесь це робити. Це як у звичайному житті. Припустимо, ви зібрались поїхати у подорож. Тоді ви починаєте прораховувати сценарії: куди їхати, на чому їхати, коли їхати та скільки це буде коштувати. Але ви не будете бронювати готель та замовляти квитки на літак, якщо взагалі не збираєтесь нікуди їхати. Так і тут. Тобто, принципове рішення нападати Кремль вже ухвалив. Питання лише куди та як. Схожа історія була з Україною. Тоді теж ЦРУ попереджало лише про сценарії реалізації. Саме рішення почати проти нас повномасштабну війну у Москві на той час вже було ухвалене».
В даному контексті вельми і вельми показово, що оцінки щодо ймовірного путінського нападу різняться навіть у країнах східного флангу НАТО. Міністр оборони Румунії Раду Міруце нещодавно заявив, що Бухарест не бачить жодних ознак наміру Росії атакувати країни Альянсу. Прем’єр-міністр Латвії Андріс Кулбергс також наголошував, що ризик прямого російського вторгнення залишається низьким і не вважає, що Москва відкриє «другий фронт». Водночас він значно жорсткіше оцінює гібридну загрозу, попереджаючи, що Росія та Білорусь уже випробовують Латвію, а наступною ціллю такої кампанії в будь-який момент можуть стати Литва, Естонія, Фінляндія чи Польща.
На цьому тлі державне російське агентство РИА Новости опублікувало днями на головній сторінці текст під промовистою назвою «Росію чекає ще одна СВО. Вона буде дуже короткою».
Автор - головний редактор проросійського ресурсу RuBaltic.Ru Олександр Носович - розмірковував, як саме Москва могла б «швидко» провчити Литву: ракетний удар без наземного вторгнення, бо географія, мовляв, не дозволить повторити українську «м’ясорубку». Приводом стало рішення литовського парламенту скасувати конституційну заборону на розміщення в країні ядерної зброї. Показово, що цей матеріал провисів на сайті РИА близько трьох годин, після чого його прибрали тихою сапою – але скріншоти вже широко розійшлися від Балтії і до Брюсселю.
Цілком очевидно, що, запускаючи такі інформаційні віруси, Кремль зондує ґрунт, ретельно аналізуючи декларативне «занепокоєння» у Словаччині чи Румунії та цілком практичну мобілізацію ресурсів у Балтії й Польщі, де будують інженерні загородження, штучно заболочують прикордонні ліси проти важкої техніки та просять у Євросоюзу (ЄС) пів мільярда євро на проти дронову «стіну» вздовж кордону.
Тим часом данська військова розвідка попереджає: Росія вже суттєво посилила гібридну війну проти Заходу і найближчими місяцями може перейти до операцій із серйознішими наслідками. У зоні особливого ризику – підприємства оборонної промисловості та логістичні ланцюги, через які надходить допомога Україні. Найсерйозніша частина оцінки: данська розвідка бачить «малий, але зростаючий» ризик обмежених військових атак проти прикордонних держав НАТО - із застосуванням БпЛА, ракет, ударів по інфраструктурі або операцій під чужим прапором. Втім, на переконання військового експерта, генерал-майора запасу СБУ Віктора Ягуна, це ще не означає підготовки великої війни Росії з НАТО: «Йдеться про інше: Москва таким чином може тестувати межу, до якої здатна підвищувати рівень агресії, не провокуючи колективної військової відповіді Альянсу».
Резюмуючи, зауважимо, що загалом речники західних спецслужб наразі практично в унісон наголошують: ознак неминучого нападу немає, і питання про те, чи є у Кремля конкретний план, чи РФ намагається посіяти страх і невизначеність у західному суспільстві залишається відкритим.
Автор: Тетяна Мішина
