Міністр закордонних справ Польщі Радослав Сікорський та помічник рашистського лідера Ніколай Патрушев обмінялися жорсткими заявами щодо можливого військового конфлікту між Росією та країнами НАТО. Сікорський заявив про перевагу європейської частини Альянсу над Росією у звичайних озброєннях, а Патрушев у відповідь пригрозив, що в разі війни польська держава може припинити існування за два-три дні.
Ця заочна перепалка відбувається на тлі посилення польської армії, збільшення оборонних витрат країни та серії інцидентів поблизу польських кордонів, які Варшава пов’язує зі зростанням російської загрози, розповідає Радіо Свобода.
Виступаючи на конференції з безпеки YES у Києві, Сікорський заявив, що європейські країни НАТО у разі прямого військового конфлікту з Росією могли б перемогти її «доволі швидко». За його словами, однією з головних переваг Альянсу є перевага в повітрі та значний арсенал далекобійних ракет.
«Якщо українські дрони вивели з ладу половину російських нафтопереробних потужностей за шість місяців, ми б зробили за це шість тижнів і потім би вивели з ладу другу половину», – заявив польський міністр.
Після критики цієї заяви Сікорський не відмовився від своїх слів. Він уточнив, що європейська частина НАТО навіть без США має можливість у коротші терміни вивести з ладу значну частину російських нафтопереробних підприємств.
Пізніше Сікорський заявив, що раніше безпосередньо попереджав російську сторону про можливу відповідь НАТО у разі агресії, причому як в обороні, так і в наступі. За його словами, Україна, яка практично не має бойової авіації для операцій над територією Росії, змогла завдати значної шкоди російській нафтопереробній галузі.
«Україна без можливості застосовувати авіацію над РФ уже знищила 30–40% її нафтопереробних потужностей. Тому я сказав росіянам: будьте обережні, бо у нас бойових літаків більше, ніж у вас», – сказав Сікорський.
У Москві на ці заяви відреагував Микола Патрушев. Він заявив, що у разі вступу Польщі у військовий конфлікт із Росією Москва нібито застосує «весь арсенал наявних у неї сил і засобів».
«Польська державність припинить своє існування за два-три дні», – заявив Патрушев.
Його слова фактично стали прямою відповіддю на заяви Сікорського про перевагу Польщі та її союзників. У польській та українській пресі слова Патрушева також розцінили як натяк на можливість застосування Росією ядерної зброї, хоча сам російський чиновник прямо про ядерний удар не сказав.
Сікорський у відповідь заявив, що російські генерали та пропагандисти погрожують Польщі ядерною війною вже близько 20 років. За його словами, Росія справді має перевагу у сфері ядерних озброєнь, однак війна проти України продемонструвала, що ядерний потенціал не дає Москві можливості автоматично досягати поставлених цілей.
«Якби Росія могла вирішити цю війну за допомогою ядерного шантажу, вона б уже це зробила», – сказав польський міністр.
За оцінкою військового аналітика Конрада Музики, обмін заявами Сікорського і Патрушева є передусім елементом стратегічної комунікації та публічного стримування. При цьому він зазначає, що обидві сторони мають значний військовий потенціал, але це саме по собі не означає, що озвучені сценарії будуть реалізовані.
Водночас Польща за останні роки суттєво збільшила свої військові можливості. У 2026 році Варшава передбачила на оборону близько 200 млрд злотих, або приблизно 4,8% ВВП. За даними польського уряду, це найвищий показник серед країн НАТО.
Польська армія також активно переозброюється. Країна закуповує американські танки Abrams, південнокорейські K2 Black Panther, самохідні артилерійські установки K9 Thunder, реактивні системи залпового вогню K239 Chunmoo та американські HIMARS.
Польща також отримує сучасну бойову авіацію. Йдеться, зокрема, про південнокорейські FA-50 та американські винищувачі п’ятого покоління F-35. Окрім цього, на польській території розміщені системи ППО Patriot та американський комплекс протиракетної оборони Aegis Ashore.
Польська влада одночасно розбудовує оборонну інфраструктуру на східному кордоні. Проєкт «Східний щит» передбачає створення мережі укріплень, сховищ, складів, логістичної інфраструктури, засобів спостереження та боротьби з безпілотниками.
На цьому тлі Варшава останніми днями заявила про низку інцидентів поблизу польської території.
13 вересня російський ударний дрон атакував локомотив пасажирського поїзда «Київ – Варшава» у Волинській області неподалік українсько-польського кордону. Після цього прем’єр-міністр Польщі Дональд Туск заявив, що ескалація з боку Росії «стає фактом», і попередив про можливість нових провокацій у найближчі тижні та місяці.
14 вересня біля польського села Русиново виявили російський дрон «Гербера», який, за повідомленнями, був начинений вибухівкою. Неподалік розташований Центральний полігон ВПС Польщі.
Наступного дня польська армія почала посилювати захист пунктів пропуску та іншої інфраструктури біля польсько-українського кордону.
17 вересня російські війська завдали удару по заправці у Волинській області приблизно за чотири кілометри від кордону з Польщею. Туск назвав цей день «винятковим» з погляду безпеки Польщі та заявив у Сеймі, що Кремль може планувати «випадкові» удари дронами й ракетами по країнах, які підтримують Україну.
На цьому тлі європейські країни також посилюють підготовку до можливих російських гібридних атак. Німеччина повідомляла про підозри у російській диверсійній діяльності, Франція готує заходи із захисту критичної інфраструктури, а представники Чехії, Фінляндії, країн Балтії та Швеції попереджають про можливе посилення російської гібридної кампанії.
Водночас оцінки безпосередньої загрози повномасштабного нападу на країни НАТО різняться. Представники окремих європейських спецслужб припускають можливість російської військової провокації або нападу в перспективі, тоді як керівники розвідок країн Балтії заявляють, що наразі не бачать ознак підготовки такого нападу.
Окреме питання стосується того, наскільки швидко НАТО зможе відреагувати на можливий напад на Польщу чи іншу країну Альянсу.
Стаття 5 Північноатлантичного договору передбачає, що збройний напад на одного союзника розглядається як напад на всіх. Водночас це не означає автоматичного направлення однакової кількості військ усіма членами Альянсу. Кожна країна зобов’язана надати допомогу, яку вважає необхідною, включно із застосуванням збройної сили.
У разі нападу Північноатлантична рада збирається для оцінки ситуації. Рішення в НАТО ухвалюються консенсусом, однак окремі союзники можуть діяти самостійно або в рамках менших коаліцій, не чекаючи на колективне рішення всього Альянсу.
Саме тому польське керівництво наголошує не лише на статті 5, а й на власних можливостях армії та готовності союзників швидко перекинути сили на східний фланг НАТО.
Таким чином, обмін погрозами між Сікорським і Патрушевим відбувається не у вакуумі. Росія продовжує війну проти України, Москва та європейські столиці обмінюються звинуваченнями у гібридних атаках, а Польща одночасно нарощує військовий бюджет, закуповує сучасне озброєння та укріплює східний кордон.
Заяви Сікорського і Патрушева можуть залишатися частиною політичного та психологічного стримування. Водночас реальне співвідношення сил у разі великого конфлікту визначатиметься не окремими публічними заявами, а здатністю сторін швидко застосувати авіацію, далекобійні засоби ураження, ППО, сухопутні війська та логістику. У випадку Польщі до її власного військового потенціалу додається колективний потенціал НАТО.
Автор: Богдан Моримух
