Менш як за два тижні на полях Генасамблеї ООН може відбутися зустріч президентів Зеленського та Трампа. При цьому останній наразі демонструє неабияку активність у питанні мирного врегулювання по Україні. Про те, чому деякі ймовірні рішення очільника Білого дому, попри його компліментарну риторику щодо Путіна, вселяють певний оптимізм – далі в матеріалі ForUA.
У ніч проти четверга, 10 вересня, за Києвом президент США прокоментував свою нещодавню телефонну розмову з кремлівським диктатором. Зокрема, Дональд Трамп заявив, що російський правитель нібито не на словах, а на ділі прагне укласти угоду щодо завершення війни проти України. «У нас була чудова розмова з Путіним. Він справді хоче укласти угоду», - сказав нинішній господар Овального кабінету, додавши при цьому, що якщо і український президент хоче укласти угоду, то «це буде дуже добре».
Телефонна розмова Трампа і Путіна, нагадаємо, відбулася за результатами нещодавнього візиту американської делегації на чолі зі Стівом Віткоффом і Джаредом Кушнером до України та Росії, та, за ствердженням Кремля, тривала годину. Незадовго до цього Трамп заявляв, що готовий зустрітися з Путіним, але лише тоді, коли Росія та Україна зможуть досягти укладення мирної угоди.
Власне на цьому тлі Financial Times (FT) з посиланням на обізнані джерела напередодні повідомила про те, що адміністрація США розглядає можливість скоротити роль спецпосланця президента Стіва Віткоффа у врегулюванні російсько-української війни. Зазначається, що більші важелі натомість планується надати голові ЦРУ Джону Реткліффу.
Білий дім обговорює реформу переговорної команди, оскільки мирний процес щодо України зупинився через конфлікт між США та Іраном, повідомили два співрозмовники видання. Три джерела розповіли, що пан Віткофф, швидше за все, збереже посаду спецпосланця з миротворчих місій. За їх словами, він також може продовжувати брати участь в українському процесі паралельно із паном Реткліффом. Двоє інших співрозмовників видання розповіли, що між Стівом Віткоффом та Джоном Реткліффом «розгорнулася справжня боротьба» за розподіл зон відповідальності на мирному треку. За даними FT, нещодавній візит голови ЦРУ до Москви говорить про його намір зайняти більш визначну роль у врегулюванні, а поїздка панів Віткоффа та Кушнера - спроба зберегти контроль за собою.
«Насправді, не лише Україна та Європа, а й Росія висловлювала невдоволення паном Віткоффом. Кремль вважає, що спецпосланець частково відповідальний за провал так званих анкориджських домовленостей. Натомість про намір відігравати більш визначну роль в українському врегулюванні говорить візит глави ЦРУ до Москви. Із Джоном Реткліффом спочатку планував зустрітися Путін, але плани було скасовано після того, як глава ЦРУ песимістично оцінив військові зусилля ЗС Росії», - підсумовує Financial Times.
Слід зауважити, що крайні перемовини американських представників у Києві та Москві наочно показали, що, вітаючи власне поновлення дипломатичного процесу під егідою США, конфліктуючі сторони при цьому вкладають у нього протилежний сенс. Видання Politico з цього приводу констатує наступне: «Наразі Москва робить вигляд, що домагається довгострокового мирного врегулювання, вказуючи на те, що надалі перемовні позиції української сторони неухильно погіршуватимуться. Водночас у Києві переконані, що час грає на його користь і там задля будь-якого руху вперед готові на першому етапі зголоситися на укладання зернового та енергетичного перемир’я, запастися протиракетами на зиму і не йти ні на які політичні поступки Кремлю до виборів у Конгрес США, які пройдуть менш ніж через два місяці - на початку листопада».
Після виборів та відкриття нового політичного сезону в США у разі втрати республіканцями контролю за Конгресом миротворча активність президента Трампа на українському напрямі може помітно знизитися, прогнозує видання. Водночас, додає Politico, у Києві розраховують, що у прихильників військової допомоги Україні в США «може відкритися друге дихання».
До речі, опосередкованим підтвердженням того, що для зміни політичної кон’юнктури на російсько-українському напрямі у Вашингтоні вже сьогодні є всі передумови, стали свіжі заяви заступника голови Пентагону з політичних справ Елбріджа Колбі, які прозвучали 7 вересня у Брюсселі на віртуальній зустрічі контактної групи НАТО з постачання зброї Україні. Окрім генсека НАТО Марка Рютте у відеоконференції брали участь міністри оборони Німеччини, Великобританії та України.
«З погляду військового міністерства США ми не в змозі передбачити, коли завершиться ця трагічна війна. Ми маємо бути готовими до затяжного конфлікту, а також до того, що потреби України зберігатимуться ще місяцями та роками. Крім того, ми маємо бути готовими до інших ймовірних надзвичайних ситуацій. В будь-якому разі ми впевнені, що наші союзники можуть і будуть вести за собою, надійно підтримуючи самооборону України», - зазначив Колбі, за словами якого Вашингтон зберігає «рішучу готовність» продавати та гранично оперативно передавати Європі для потреб Києва сучасні системи озброєнь, включаючи перехоплювачі систем протиповітряної оборони.
«Європа має продовжувати активно підтримувати безпосередні потреби України на полі бою через американську програму PURL і, коли потрібно, посилювати цю підтримку, ну а ми неодмінно будемо поряд», - зазначив високопоставлений американський військовий.
Таким чином, як бачимо, попри перезавантаження мирного процесу по Україні за провідної ролі Білого дому, один із керівників американського військового відомства фактично підтвердив наратив про те, що війна триватиме, тоді як умови для досягнення політико-дипломатичного рішення, незважаючи на оптимізм американських переговорників, наразі відсутні.
У даному контексті новина про ймовірне посилення «мирних» позицій директора ЦРУ з паралельним їх послабленням у Віткоффа вселяє певний оптимізм. По-перше, Реткліфф послідовно демонструє жорстку та реалістичну позицію щодо Росії. Під час свого таємного візиту до Москви наприкінці серпня 60-річний Реткліфф озвучив російському керівництву (зокрема голові ФСБ Бортнікову) похмуру для Кремля статистику: за 18 місяців повномасштабної війни РФ захопила лише близько 1% території України. По-друге, Реткліфф, на відміну від Віткоффа, який майже за 5 років повномасштабної війни лише раз відвідав Україну, тоді як до Москви приїздив щонайменше сім разів, намагається витримувати баланс. До речі, перед тим самим таємним візитом до країни-агресорки очільник ЦРУ контактував з українською стороною, що не може не викликати поваги до його перемовної тактики.
Ну, і, зрештою, по-третє, можна припустити, що після того, як Путін відмовився зустрітися з директором ЦРУ віч-на-віч, Реткліфф буде більш жорстким до представників владних кіл держави-терористки. Водночас, цілком зрозуміло, що Києву різких рухів робити не слід і наразі саме така лінія й проводиться: Україна підтримує робочі контакти і з Реткліффом, і з Віткоффом наголошуючи, що ключовою перешкодою для досягнення миру є деструктивна позиція самої Росії, а не особи американських перемовників.
Автор: Тетяна Мішина
