Аналітика

Рашисти на куражі: про що свідчать нові удари країни-терористки

Рашисти на куражі: про що свідчать нові удари країни-терористки

Попри декларативно-імітаційні заяви щодо готовності до дипломатичного врегулювання питання повномасштабної війни, країна-агресорка РФ продовжує свою терористичну ходу, забираючи життя мирних українців та руйнуючи інфраструктуру нашої з вами держави. Про те, хто і що може зрештою вгамувати криваві апетити путінського режиму – далі в матеріалі ForUA

Президент Володимир Зеленський назвав масовану комбіновану атаку Росії 30 липня, під час якої ворог випустив понад 70 ракет та більш як 280 дронів, черговим проявом російського терору та гостро розкритикував затримки у постачанні західної допомоги.

Глава держави окремо відреагував на ракетний удар по селищу Радушне, розташоване неподалік Кривого Рогу, де балістична ракета повністю знищила будинок багатодітної  родини Воронових. Загинули батьки та троє дітей.

Згідно з даними, які озвучив напередодні президент, по Радушному рашисти застосували балістичну ракету з КНДР. Власне коментуючи цей факт, нинішній господар Банкової констатував наступне: «Йдеться про союз московських покидьків із божевільним режимом в Північній Кореї заради ракет, заради північнокорейського контингенту тут, в Європі, на наших кордонах, і заради вбивства наших українських дітей. Звісно, багато хто у світі засудив цей удар. Було багато співчуттів через втрату людей. Але найголовніше – все ж таки не просто співчуття і не просто засудження, а ракети для ППО й такий тиск на Росію, який може зупинити цю тупу російську війну, всі їхні удари й терор. Дуже розраховую, що всі партнери, і передусім наші американські союзники, наші друзі в Європі, будуть відчувати, що реальні людські життя залежать від того, чи допомагають вони нам, чи допомагають вони Україні».

В даному контексті Зеленський наголосив, що Україні наразі критично не вистачає ракет для систем ППО, передусім для комплексів Patriot, а також NASAMS, IRIS-T та HAWK. Водночас він відзначив роботу українських воїнів, котрі попри дефіцит засобів збили 320 повітряних цілей із 358, а мобільні вогневі групи та авіація здійснювали «просто нереальні речі» для перехоплення крилатих ракет.

Як принагідно зазначає Reuters, російський удар північнокорейською ракетою по Радушному свідчить про наявність нових запасів зброї, якими Москва може скористатися в умовах посилення ракетних атак.

Зокрема, за даними військового джерела агентства, путінська Росія вже раніше запускала північнокорейські ракети по українських цілях, але їхнє перше застосування з серпня 2025-го свідчить про наявність нових запасів зброї, якими РФ може скористатися в умовах посилення атак. Окрім того, військове джерело Reuters на умовах анонімності повідомило, що під час крайньої атаки 30 липня українські радіолокатори зафіксували дві траєкторії польоту, характерні для північнокорейських балістичних ракет малої дальності KN-23 або KN-24, що летіли в напрямку Кривого Рогу. За його словами, дві радіолокаційні траєкторії, як правило, свідчать про те, що було випущено чотири ракети.

Для остаточної оцінки слідчим потрібен час для того, щоб вивчити уламки ракет, знайдені на місці події, — зазначив співрозмовник агентства, додавши, що, незважаючи на це, він «залізно» упевнений, що це була саме північнокорейська ракета.

Нагадаємо, путінська Росія почала обстрілювати Україну північнокорейськими ракетами KN-23 та KN-24 наприкінці 2023 року. Північнокорейські ракети мають більшу боєголовку та більшу дальність, аніж російські балістичні ракети малої дальності «Іскандер», хоча вони й менш точні.

За словами президента Зеленського, країна-агресорка РФ готується ближчим часом прийняти від Північної Кореї ще 30 тисяч військових, а також нові пускові установки для балістичних ракет.

Структура масованого удару ворога 30 липня, на переконання директора Агентства з реформування сектору безпеки, генерал-майора запасу СБУ Віктора Ягуна свідчить не про хаотичність, а про поєднання кількох завдань.

Перше — перевантаження української ППО: «Безпілотники, крилаті, балістичні та протикорабельні ракети запускалися з різних напрямків і на різних висотах. Це змушувало розосереджувати сили, витрачати дефіцитні перехоплювачі, постійно піднімати авіацію та тримати в напрузі всі рівні системи протиповітряної оборони».

Друге — пошук слабких місць, «адже кожна така атака дає ворогу додаткову інформацію про маршрути патрулювання авіації, розміщення мобільних вогневих груп, активність радіолокаційних засобів, райони роботи РЕБ і можливі прогалини в системі оборони».

Ну, і зрештою, третя мета рашистів, вважає Віктор Ягун – це психологічний терор. «Повітряна загроза підтримувалася практично всю ніч. Окремі хвилі дронів і ракет змінювали одна одну, не дозволяючи людям залишити укриття та нормально відпочити. Тільки в київському метро тієї ночі переховувалися понад 56 тисяч людей. Тобто, виснаження населення, розхитування відчуття безпеки та створення постійної тривоги цілком могли бути частиною задуму. Отже, головний висновок такий: це була не просто дорога й безглузда атака. Росіяни поєднали спробу завдати ударів по конкретних об’єктах із перевантаженням ППО, розвідкою нашої системи оборони та свідомим нічним терором населення», - акцентує генерал-майор. За його прогнозом, такі розтягнуті на всю ніч комбіновані атаки, на жаль, можуть повторюватися. «Їхня мета — не лише знищувати конкретні об’єкти. Їхня мета — виснажувати ППО, змушувати нас витрачати дефіцитні ракети-перехоплювачі, позбавляти людей сну та поступово привчати суспільство жити у стані безперервного страху», - підсумував Віктор Ягун.

Як відомо, під час нічної масованої атаки 30 липня російська ракета «погостювала» і в сусідній Польщі. Зокрема, за оцінкою тамтешнього керівництва, ракета Х-101 перетнула польський кордон, пролетіла приблизно 100 кілометрів і впала поблизу села Тарнава-Колонія на Люблінщині. На місці залишилася вирва близько десяти метрів завширшки.  При цьому прем’єр-міністр Польщі Дональд Туск заявив, що РП не вважає себе навмисною ціллю, а ракету мали намір знищити, якби вона продовжила політ і становила безпосередню загрозу.

Це пояснення держави — члена НАТО, на території якої вибухнула російська ракета викликало хвилю іронічно-саркастичних мемів в українських соцмережах. Між тим, на переконання військових експертів, Х-101 справді є складною ціллю, позаяк вона використовує комбіновану систему навігації — інерційну, супутникову та оптико-електронну корекцію за зображенням місцевості. Власне, це підвищує її стійкість до перешкод, втім не робить ракету абсолютно невразливою для засобів РЕБ або інших способів протидії.

В мережі також поширювалася інформація про те, що поляки превентивно підняли у повітря 4 винищувачі F-16 та вертоліт Мі-24. Між тим, офіційно це не підтверджується: НАТО повідомило про підняття двох польських F-16, літака-заправника, літака раннього попередження Saab 340 та гелікоптера Мі-24.

НАТО, до речі, не стало ескалювати ситуацію: в Альянсі зійшлися на думці, що РФ не мала наміру навмисне атакувати країну — учасницю блоку. Водночас міністр оборони Польщі Владислав Косиняк-Камиш заявив, що ніч проти 30 липня «стала надзвичайно тяжким випробуванням» для національної системи ППО, що теж викликало хвилю цілком виправданого сарказму в українському сегменті Facebook. 

Слід зазначити, що буквально нещодавно схожий випадок стався у Румунії. Однак там F-16 змогли збити три безпілотники. Румунська сторона стверджує, що вони були російськими, і  наразі «вживає дипломатичних заходів щодо Москви».

Загалом, як бачимо, загроза поширення конфлікту на сусідні країни вже не виглядає чимось з області фантастики. По суті це вже стало реальністю.

Повертаючись до свіжого інциденту з російською ракетою у Польщі, слід зауважити, що прем’єр Туск  напередодні заявив, мовляв Варшава вже найближчим часом розгляне можливість передачі Україні додаткових ракет до систем протиповітряної оборони Patriot. Політолог і військовослужбовець ЗСУ Кирило Сазонов з цього приводу констатує: «Одна російська ракета, що прилетіла до Польщі, зробила більше, ніж зусилля всіх дипломатів! Тому я не вірю в силу слова - я вірю в силу прочуханки!».

Автор: Тетяна Мішина

Теги: