Під завісу поточного тижня чи не найбільша кадрова інтрига останнього часу певною мірою розвінчалася. Зокрема, президент розповів, які кадрові позиції пропонував колишньому міністру оборони, натомість Федоров висловив своє бачення щодо власної кар’єрної долі. Деталі – далі в матеріалі ForUA.
У четвер, 23 липня, під час спільного брифінгу з премʼєр-міністром Ірландії Міхалом Мартіном, котрий прибув з офіційним візитом до Києва президент Володимир Зеленський відповів на низку вкрай чутливих внутрішньополітичних питань. Одне з ключових стосувалося подальшої долі звільненого «оптом» з усім урядом Свириденко ексочільника Міноборони (МОУ) Федорова.
В даному контексті нинішній господар Банкової, котрий протягом крайніх днів провів цілу серію багатогодинних зустрічей з колишнім міністром оборони, розповів, що запропонував Михайлу Федорову посаду віцепрем’єр-міністра з військових новацій.
«Михайло в команді. Я запропонував йому кілька посад, щоб не йти в деталі всіх наших зустрічей: остання посада – віцепрем’єр-міністр України з військових новацій, і це дуже важливо, тому що повинна бути координація новацій з керівництвом Міноборони, з керівництвом, з головкомом нашої армії, з президентом. Все це можна робити, і повинні робити кожного дня», - зазначив Зеленський.
Натомість Федоров, коментуючи запропоновані йому президентом посади, заявив, що не погодиться на жодну іншу, крім очільника Міноборони. «Я вдячний президенту за всі запропоновані варіанти. Але сьогодні в державі є лише три посади, які окрім військових на полі бою реально визначають хід війни, — президент України, міністр оборони та Головнокомандувач Збройних сил України. Саме тому я не погоджуюся на жодну іншу посаду, окрім посади міністра оборони. Жодна з інших посад не має реальних повноважень, щоб побороти корупцію в закупівлях, завершити розпочату трансформацію армії, планувати й реалізовувати асиметричні дії та операції проти ворога, викорінити культуру брехні й безвідповідальності всередині системи та завершити інші речі, які наша команда вже розпочала в Міністерстві оборони», - акцентував колишній урядовець. При цьому він додав, що його не цікавить посада чи статус, а важлива можливість реально впливати на результат і наближати перемогу України.
За словами Федорова, у січні 2026 року на запрошення президента Володимира Зеленського його команда прийшла в Міністерство оборони з конкретним планом, як закінчити війну: захистити небо, зупинити фронт і завдати удару по економіці ворога: «Ми назвали цей план AIR–LAND–ECONOMY».
Насамкінець Федоров додав, що упродовж шести місяців він та його команда послідовно реалізовували цей план: «Вперше за останні роки Україна почала перехоплювати ініціативу. Наші спільні результати створили те, чого раніше не було, — вікно можливостей, щоб змусити Росію до миру силою».
В Офісі президента (ОП) тим часом зазначили, що діалог Федорова з Зеленським ще триває, однак відмовилися розкривати його зміст. Водночас у своєму стрімі на власному Youtube-каналі проти ночі п’ятниці, 24 липня радник керівника ОП Лещенко фактично визнав, що ця гучна кадрова історія зайшла в глухий кут. Зокрема, за його словами, Федоров хоче лише повернення в крісло очільника МОУ, «тоді як президент, вочевидь, цього не хоче». Лещенко окремо наголосив на тому, що нинішній т.в.о міністра оборони Євген Хмара «має бездоганну репутацію, а також нульову толерантність до корупції», а відтак може справитися усіма викликами, які стоять наразі перед МОУ аж ніяк не гірше за свого попередника.
Принагідно нагадаємо, що невдовзі після відставки Михайла Федорова з посади міністра оборони в Україні почалися протести. Коли стало відомо, що серед причин звільнення Федорова був його конфлікт з головнокомандувачем ЗСУ Олександром Сирським, протестувальники почали вимагати відставки головкома, що зрештою і відбулося.
Між тим учасники «Картонкового майдану» вимагають повернення у міністерське крісло Федорова з одного боку і звільнення новопризначеного глави Міністерства ветеранів Віталія Кіма – з іншої сторони. Втім, саме «питання Федорова» є на вуличних акціях домінуючим.
«Епопея з призначенням-звільненням Михайла Федорова продовжується. За останні дні, після прийнятих парламентом кадрових перестановок в уряді, президент України принаймні двічі з ним зустрічався. Що підкреслює прагнення глави держави залишити Федорова у своїй команді. Після зустрічей від ексміністра навіть лунали позитивні, як здалося, сигнали на кшталт – «Діалог є», «Зміни обов’язково будуть», «Вірю, що все вдасться.» Що мало, ніби, вказувати на те, що питання посади не перетвориться на «камінь спотикання» у відносинах давніх політичних партнерів. Втім, ці позірні надії швидко розвіялись. Федоров відмовився від будь-яких посад (навіть від віце-премʼєра по оборонпрому) окрім повернення на міністра оборони. Така позиція виглядає доволі дивно. Адже, будемо відверті, на цій посаді жодного з доручень, які йому дав президент у січні цього року Михайло Федоров так і не виконав. «Закрити небо» не вдалося. Анонсована реформа контракту викликала різку критику в армійському середовищі, через половинчастість та відверту несправедливість до ветеранів війська. А з «бусифікацією» Федоров розібрався так, що жодного дня не проходило без публікацій ЗМІ про побиття чоловіків, незаконне утримання військовозобов’язаних або корупцію в системі ТЦК та СП. Але ні, позиція Федорова категорична», - зауважує політолог Віталій Кулик.
«Здається, кожен з бусифікованих за ці півроку за правилами «реформи Федорова» також хотів би мати можливість обирати з широкого кола «кадрових призначень». Але у них такої можливості, вочевидь не було. Їх спосіб служіння державі тепер визначає Устав. А у Федорова – електоральні рейтинги, які з легкої руки соціологів малюють йому чудові перспективи. Тепер військовозобов’язаний Федоров, скоріше за все, швиденько отримає бронь і буде будувати свою політичну кар’єру, а інші, чий вибір обмежений, будуть захищати Україну, там де їм це доручить держава», - підсумовує експерт.
Судячи з усього, Михайло Федоров дійсно, як то кажуть упіймав зірку і навіть додав до свого верифікованого профіля у Facebook власну характеристику – «Політик».
Хай там як, але у цьому гостросюжетному кадровому трилері крапку ставити ще зарано. І навіть не тому, що «картонкові» акції все ще тривають, хоча їх іскра вже відчутно згасає. А передусім тому, що де-факто Верховна Рада, яка де-юре має за поданням президента голосувати за повноцінну фігуру нового міністра оборони, до серпня включно перебуває у пленарній літній відпустці.
Автор: Тетяна Мішина
