На тлі повернення американської сторони до дипломатичного процесу мирного врегулювання щодо російсько-української війни скресла крига і у відносинах по лінії Київ-Брюссель. Деталі – далі в матеріалі ForUA.
Саміт G7 у Франції, як і прогнозував ForUA волею-неволею повернув президента США до питання мирного врегулювання щодо України. В цьому контексті вкрай важливо відзначити наполегливість західних, передусім американських журналістів, які буквально проходу не дають Дональду Трампу, витягуючи його з іранського тематичного кейсу і занурюючи в трек путінської «СВО». Втім, до загальних публічних та кулуарних підсумків зустрічі лідерів «сімки», котра відбувається при безпосередній участі України, ми ще повернемося, але наразі варто зупинитися на іншій події, яка має достатньо серйозну вагу для офіційного Києва.
Отже, нарешті, після багатомісячного блокування з боку Угорщини, Україна змогла офіційно розпочати переговори про вступ до Євросоюзу (ЄС). Днями у Люксембурзі на другій Міжурядовій конференції ЄС офіційно оголосив про початок переговорів із Києвом за першим переговорним кластером, що стало офіційним відкриттям переговорів про вступ нашої з вами держави до ЄС.
Про те, що Україна вже виконала всю необхідну роботу і готова до подальшого просування на шляху до членства в Євросоюзі заявив президент Зеленський. «Відкриття першого кластера в переговорах про вступ України до Європейського Союзу є чітким сигналом про те, що прогрес Європи не зупинити. Ми наполегливо працювали, щоб дійти до цього моменту», - заявив він. Глава держави також підкреслив, що за останні роки Україна та Молдова (питання вступу сусідніх країн розглядається пакетно- ред.) разом зробили важливі кроки: «Наші сусідські відносини з Молдовою міцні. Ми підтримуємо одне одного й разом рухаємося до ЄС. І разом досягнемо цієї мети».
При цьому нинішній господар Банкової акцентував, що одна з найсильніших відповідей, яку Європа може дати на систематичні російські атаки та постійні акти агресії, – «це прискорити наш процес вступу, прискорити відкриття кластерів».
«Часто складається враження, що нам завжди доводиться боротися сильніше від інших, щоб рухатися вперед на нашому шляху до ЄС. Україна заслужила право рухатися швидше. І саме таке політичне рішення сьогодні потрібне Європі. Ми готові до відкриття всіх кластерів. Ми виконали свою роботу. Всі у Європі це знають. Тож давайте рухатись вперед із відкриттям кластерів без зволікань – решти п’яти кластерів після відкриття першого», - підсумував нинішній гарант української Конституції.
Водночас віцепрем’єр-міністр з питань європейської та євроатлантичної інтеграції Тарас Качка заявив, що відкриття першого переговорного кластера «Основи» у процесі вступу до Євросоюзу є для України рубіконом - моментом, коли переговори про членство переходять до практичного завершення та закриття розділів.
Рішення про відкриття першого кластера переговорів щодо вступу України до Євросоюзу є визнанням стійкості та незворотності європейського вибору українців, переконаний керівник Офісу президента (ОП) Кирило Буданов. За його словами, окрім всього іншого, це й питання безпеки та створення європейського безпекового простору. «Ми починаємо роботу над фундаментом нашого європейського життя. Це питання правосуддя, свободи та фундаментальних прав. Каркас, який зробить нас частиною єдиного сильного та захищеного європейського простору», - вказав керівник ОП.
Наголосивши на тому, що ЄС – це, передусім, тісні економічні зв’язки, котрі зміцнюють взаємний інтерес та єдність Європи, колишній очільник ГУР МОУ резюмував: «Ми довели свою здатність боротися за незалежність. Тепер ми доводимо свою здатність інтегруватися в простір, де цінують свободу та людське життя. На нас чекають важкі й непрості перемовини. І на кожному етапі буде необхідно змінюватися на краще й водночас – захищати національні інтереси. Ми повинні пройти цей шлях, щоб стати ще сильнішими та бути повноправними суб’єктами європейської спільноти. Адже перемога кується не лише на полі бою, а й у системних рішеннях, які змінюють історію. Рухаємося далі».
Принагідно зауважимо, що загалом є 5 тематичних кластерів, які охоплюють 33 переговорні розділи. Поза цими кластерами є також два розділи, які обговорюються окремо, тобто загалом їх 35.
Відкриття першого кластера «Основи» є важливою віхою на євроінтеграційному шляху України, але зобов’язання, взяті на себе нашою державою, мають вирішальне значення для просування процесу вступу. Про це повідомили у пресслужбі Ради ЄС. «На цьому етапі ЄС та Україна досягли важливої віхи, розпочавши переговори щодо так званого кластера «Основи». Цей кластер охоплює основні цінності та принципи, на яких побудовано ЄС. Він включає законодавство ЄС щодо верховенства права та основних прав, функціонування демократичних інституцій, реформи державного управління та економічних критеріїв», - йдеться у повідомленні.
Натомість заступниця міністра європейських справ республіки Кіпр Марілена Рауна заявила: «Нинішня історична віха є родзинкою головування Кіпру (в Раді ЄС,- ред.) та чітко сигналізує: майбутнє України та її громадян міцно закріплене в Європейському Союзі». Вона констатувала непохитну відданість України європейській інтеграції та «значний прогрес, досягнутий перед обличчям безпрецедентних викликів».
У Раді ЄС пояснили, що кластер 1 «Основи» включає наступні розділи переговорів: судова система та основні права; правосуддя, свобода та безпека; державні закупівлі; фінансовий контроль.
Свіжі «зливи» у західні медіа свідчать про те, що на рівні ЄС вже є узгоджена дата відкриття п’яти кластерів у переговорах про вступ України. Зокрема, повідомляється, що це відбудеться 14 липня, на засіданні Ради ЄС у загальних справах. Наразі цієї події немає у календарі Ради ЄС, але дата запланована і обговорювалася європейськими міністрами раніше.
Не називаючи конкретну дату, єврокомісарка з питань розширення ЄС Марта Кос напередодні натякнула, що відкриття решти кластерів у переговорах з Україною дійсно може відбутись саме 14 липня. «Сподіваюся, ми будемо мати неймовірний вівторок у липні», – заявила вона. 14 липня, зазначимо, припадає саме на вівторок.
Щоправда, є підозра, що це будуть гальмувати. Передусім, в Угорщині. Так, очільник уряду Пітер Мадяр прибрав зі спільної декларації ЄС пункт про прискорений вступ України. «Щодо процесу вступу України до ЄС, за моєю ініціативою, пункт, що стосується прискорення вступу, був видалений з тексту в останній момент. Це було нелегко. Вперше за півтора року може бути заключна декларація, прийнята всіма державами-членами», - написав прем'єр Угорщини в Х.
Коментуючи відчутні і що важливо практичні зсуви по лінії Київ-Брюссель, дипломатка, ексзаступниця міністра закордонних справ з питань європейської інтеграції Лана Зеркаль наголосила: «Ми стали першою в історії державою, з якою офіційно відкрили переговори про приєднання, попри війну. Молдова стартувала разом з нами, і хоча це не перегони в традиційному сенсі слова – бо сусідам ми так само бажаємо швидкого вступу, як і самим собі – але погодьтеся, відчуємо помітну фрустрацію, якщо до Євросоюзу вони повноправно потраплять першими. Памʼятаєте, безвізовий режим з ЄС Молдова отримала на три роки раніше за Україну, хоча ми були першими, хто почав виконувати відповідний план. Літо в цьому році точно не час для парламентських канікул, бо швидкість нашого поступу напряму залежить від ефективності роботи законодавців і уряду, яким доведеться ухвалювати рішення, що напряму визначатимуть наш поступ на цьому треку та загального наближення до угоди про вступ. І тут головне, щоб на заваді не стала спокуса залишити все як є, прикриваючись риторичними прийомами, мовляв, європейці й так «завинили» нам вступ до ЄС, бо ми захищаємо їх від Росії. Адже приєднання до європейської родини передовсім повʼязане з відмовою від пострадянської культури управління державою, де всі державні ресурси вбачаються як годівниця для «своїх», а правила застосовуються вибірково».
Таким чином, переконана пані Зеркаль, створення відповідної правової рамки в Україні, про яку йдеться у кластері «Основи», понад усе потрібне не Євросоюзу, а нам із вами, позаяк всі бенчмарки, себто контрольні пункти, що мають бути виконані спрямовані на те, щоб українські можновладці, нинішні й майбутні, «остаточно відійшли від феодального мислення, за яким українці – це такий само ресурс, як земля».
«І якщо політики гальмуватимуть реформи, закладені в «Основах» – реформи щодо верховенства права, антикорупції, державних закупівель тощо – то за відсутності поступу в створенні нової правової рамки, виконання решти кластерів вони просто імітуватимуть. Не треба вважати, що цього ніхто не помітить, бо в нас іде війна. На кожному етапі нам доведеться боротися за позитивну оцінку: з інтересами різних країн Євросоюзу, з історичними упередженнями, з російською пропагандою нарешті. Тому будь-які намагання саботувати «Основи» говоритимуть про опір системи, про фактичне небажання вступати до Євросоюзу через страх утратити інструментарій ручного контролю. Тепер наша робота на всіх рівнях – домагатися того, щоб замість прогресивного ривку уперед, Україна не повісила собі на ногу залізну гирю спробами заговорювати необхідні зміни вигаданими проблемами або обговоренням персоналій. В Угорщині антиукраїнська істерія вже проходить, в Словаччині за великим рахунком і не починалася, а Польща ніколи першою не зробить фатальних кроків, скільки б не робила гучних заяв. Найгірше, що може зараз статися з Україною на шляху до Європи — здатна вчинити собі лише сама Україна. Словом, є час розкидати каміння, є час складати каміння, а є час не викаблучуватися і послідовно євроінтегруватися за ухваленим планом», - підсумувала Лана Зеркаль.
Україна, нагадаємо, інтегрується в Європейський Союз уже 35 років. Процес розпочався ще наприкінці 1991-го, коли ЄС офіційно визнав незалежність України. Вже за кілька днів після початку повномасштабного російського вторгнення (28 лютого 2022 року) Україна подала заявку на членство за новою особливою процедурою. Всього за кілька місяців, у червні 2022 року, Європейська рада офіційно надала Україні статус кандидата на вступ, що зазвичай займає роки. Україна вже виконала більшу частину вимог Угоди про асоціацію з ЄС ще до початку повноцінних переговорів, що суттєво полегшило подальший аудит та гармонізацію законодавства.
Війна змусила Брюссель переглянути політику розширення. Західні партнери, як принагідно зауважує The Atlantic, усвідомили, що інтеграція України до європейського простору є гарантією безпеки та стабільності всього континенту при тому, що попри війну, інституції України продемонстрували високу швидкість у виконанні попередніх умов, необхідних для відкриття переговорних кластерів.
Втім, якщо говорити про «пільговий» євроінтеграційний рух Києва, який десятиліттями стукається у двері ЄС, слід нагадати про те, що, приміром Австрія, Фінляндія та Швеція пройшли найшвидший офіційний шлях до вступу в Європейський Союз (четверте розширення, 1995 рік). Стадія безпосередніх технічних переговорів для них тривала рекордні 1,3 року, а весь процес від подання заявки до набуття членства зайняв близько 3–5 років.
Якщо ж розглядати унікальні історичні прецеденти, то абсолютний рекорд належить території колишньої НДР (Східної Німеччини), яка інтегрувалася в ЄС миттєво за один день - 3 жовтня 1990 року. З огляду на ці сухі історичні факти доречно констатувати: стримано аплодувати відчутним єврозрушенням варто, але при цьому не слід вважати, що ЄС йде на якісь дійсно безпрецедентні поступки багатостраждальній Україні.
Автор: Тетяна Мішина
