Нещодавнє влучання російського дрона до багатоповерхової житлової будівлі у Румунії змусило її союзників по НАТО терміново взятися за охорону повітряного простору цієї сусідньої країни. Альянс має намір тимчасово перекинути до Румунії додаткові засоби ППО, а Великобританія розширить свою місію з патрулювання неба над країною. Незважаючи на те, що цей інцидент перший із початку повномасштабної війни РФ проти України, в якому постраждали громадяни держави-члена НАТО, в Альянсі вирішили не задіяти 4-ту статтю статуту і не скликати консультації. Деталі – далі в матеріалі ForUA.
Непересічний інцидент із двома російськими безпілотниками, які залетіли у повітряний простір Румунії 29 травня, влада в Бухаресті розглядає як найсерйознішу подію з початку російсько-української повномасштабної війни. Між тим, у вимірі Євросоюзу (ЄС) найбільш значущим залишається випадок 10 вересня 2025 року, коли в повітряному просторі Польщі опинилося близько 20-ти російських БПЛА. Тоді для їхнього перехоплення була задіяна авіація, якій вдалося збити лише кілька дронів. Уламками було пошкоджено кілька будинків. У Варшаві поклали відповідальність за інцидент на Росію і вперше задіяли 4-ту статтю статуту НАТО, скликавши відповідні тематичні консультації Альянсу. Втім, далі розмов справа не пішла. Нинішній випадок у Румунії частково схожий на цей інцидент, проте його масштаб не такий значний. Йдеться про два безпілотника, один із яких врізався у багатоповерхівку у місті Галац, що розташоване за 11 кілометрів від румунсько-українського кордону. В результаті дві особи отримали опіки та були госпіталізовані. Водночас рятувальники, які прибули на місце, евакуювали 70 мешканців будинку.
У Києві, Бухаресті та НАТО провину за інцидент поклали на путінську Росію. Президент Румунії, 56-річний Нікушор Дан докладно виклав обставини події. За його словами, російський дрон був уражений українською системою ППО і відхилився від курсу, що начебто й спричинило його потрапляння до житлового будинку. Після удару об стіну будинку здетонував боєзаряд. У Москві з такою версією не погодились. Кремлівський диктатор Путін заявив про необхідність проведення експертизи для встановлення належності БПЛА і запропонував Бухаресту передати уламки безпілотника російській стороні. У Румунії «дружню пропозицію» РФ відкинули.
Хай там як, але цей інцидент став першим з початку повномасштабної російсько-української війни, коли внаслідок зальоту БПЛА на європейську територію постраждали цивільні особи. За даними джерел Reuters, у Бухаресті обговорювали варіант увімкнення 4-ї статті статуту НАТО (консультації), проте відмовилися від цієї ідеї через побоювання паніки всередині країни. Про застосування 5-ї статті, що передбачає колективну оборону, не йшлося взагалі.
Натомість у Бухаресті та Брюсселі вирішили сконцентруватися на зміцненні оборони країни з одного боку та дипломатичних рішеннях – з іншої сторони. Зокрема, румунський президент після засідання Вищої ради національної оборони повідомив про закриття російського консульства в Констанці та оголосив генконсула РФ Андрія Косиліна персоною нон грата.
Для запобігання подібним інцидентам у майбутньому Бухарест закликав Північноатлантичний Альянс тимчасово посилити повітряну оборону Румунії, насамперед за рахунок екстреного перекидання наземних систем ППО. У НАТО до цієї ідеї поставилися позитивно. Зокрема, генсек Альянсу Марк Рютте заявив про готовність країн-членів «захищати кожен дюйм території союзників» і засудив «безрозсудну поведінку Росії», яка становить небезпеку буквально для всіх членів НАТО.
Зрештою в останній день весни-2026, тобто, у неділю, 31 травня було підтверджено ідею перекидання додаткових засобів ППО, основну роль у якій відіграє Франція. Водночас офіційний Лондон підтвердив намір розширити свою місію з патрулювання повітряного простору Румунії.
У Міноборони Румунії тим часом повідомили про підписання контрактів на постачання озброєнь у рамках програми дешевих кредитів ЄС «Дії в ім’я безпеки Європи». Вони включатимуть засоби ППО для захисту від безпілотників. Очікується, що німецький концерн Rheinmetall поставить Бухаресту сім систем Skynex, дві системи Skyranger 35 та дві системи Millenium. При цьому засоби ППО мають бути поставлені у пріоритетному порядку – тобто протягом найближчого часу.
Тим часом колишній так званий президент РФ, а нині заступник голови росРадбезу Медведєв після влучання російського дрона у житловий будинок в румунському Галаці закликав ЄС готуватися до нових подібних інцидентів. «Це буде відбуватися й надалі. Триває війна! І громадяни держав Євросоюзу, як населення воюючих країн, не зможуть спати спокійно. Тож заткніть свої писки! Це поки що квіточки!», – написав Медвєдєв в Telegram. Невдовзі після цього прем’єр-міністр Польщі Дональд Туск закликав ЄС почати серйозно сприймати дії та слова з боку російських посадовців. «Колишній президент Медвєдєв заявив, що спокійний сон громадян ЄС закінчився. Усім членам НАТО нарешті слід почати серйозно ставитися до цих фактів і слів», – наголосив очільник польського уряду.
Натомість румунський лідер Нікушор Дан у програмі Weekend в ефірі BBC у неділю, 31 травня заявив, що Росія має змінити тактику обстрілів України. Президент Дан відповідав на запитання ведучих про дії Румунії у цій ситуації і визнав, що дронові інциденти стають дедалі більш загрозливими для його країни.
«У нас за останні 2 роки було, мабуть, 20 чи 30 інцидентів з дронами. Спершу у них не було вибухівки. Близько місяця тому був ще один, з вибухівкою, який на щастя не вибухнув», – розповів він. З цього, лідер Румунії зробив висновок, що Росія має змінити атаки і продовжити удари по Україні, але так, щоби не зачіпати його країну. «Це стає загрозою для румунських громадян. Тому коли росіяни б’ють по (українських) містах з іншого боку Дунаю, вони мають бути впевнені, що не завдадуть ушкоджень румунським громадянам», – заявив Дан.
Вельми і вельми показово, що у цьому інтерв’ю Нікушор Дан жодного разу не сказав про протиправність ударів РФ по Україні і про необхідність їхнього припинення, вимагаючи лише забезпечити, щоби удари по українських цілях не завдавати шкоди румунам. Втім, у п’ятницю, 29 травня у розмові із Володимиром Зеленським Нікушор Дан зробив заяву також про і про те, що «Росія має припинити свої атаки» і на Україну.
Недільне інтерв’ю пана Дана викликало обурені коментарі в румунському сегменті соцмереж. Зокрема, відомий політолог, волонтер та блогер Раду Хоссу констатував наступне: «Єдині, хто винен у заподіянні шкоди дитині та жінці у Галаці, це росіяни. Немає законної мети Росії у Румунії та немає законної мети Росії в Україні. Бачу, що багато людей, у тому числі й наші лідери, забувають про це: війна в Україні – незаконна, нелегітимна та неспровокована. Це означає, що ні зараз, ні з першого дня росіяни не мали законних цілей в Україні».
«Президент заявив BBC, що коли росіяни націлюються на міста по той бік Дунаю, вони повинні бути впевнені, що не завдадуть травм румунським громадянам. Це, напевно, його найбільш нице висловлювання за весь термін», - додав румунський експерт.
Наголосивши на тому, що офіційному Бухаресту є чим збивати БПЛА, Раду Хоссу резюмував: «Причини падіння дронів або уламків безпілотників на території нашої держави носять не технічний армійський характер - вони лежать у політичній площині. Ці причини варіюються від вкрай великого ступеня, боягузливості а в деяких випадках і зради».
Загалом незалежні військові аналітики зазначають, що Румунія дійсно має необхідні засоби (наприклад, зенітні установки Gepard та винищувачі F-16), тому нездатність збити безпілотник викликає питання, передусім, щодо адекватності рішень на найвищому політичному рівні.
Автор: Тетяна Мішина
