З початком тепла морозиво традиційно стає одним із найпопулярніших літніх продуктів в Україні. Попит зростає, але разом із ним підвищуються й ризики натрапити на неякісний або неправильно збережений товар.
Фахівці нагадують: перше, на що варто звертати увагу, — це зовнішній вигляд морозива. Якщо продукт деформований, це може свідчити про те, що його вже розморожували і повторно заморожували. Ще одна тривожна ознака — кристали льоду, які з’являються у разі порушення температурного режиму зберігання.
Не менш важливо оцінити умови в магазині. Якщо морозильна камера не підтримує належну температуру, зазначену виробником, якість продукту може бути під питанням.
Окрему увагу радять приділяти упаковці та маркуванню. На етикетці обов’язково мають бути вказані склад, виробник, дата виготовлення, термін придатності, умови зберігання, харчова цінність і можливі алергени. Відсутність повної інформації — вагомий привід утриматися від покупки.
В Україні діють три основні стандарти якості морозива. Найбільш «класичним» вважається продукт за ДСТУ 4733:2007 — це молочне морозиво, виготовлене виключно з молока та продуктів його переробки без рослинних жирів. Саме до цієї категорії належать пломбір, вершкове та молочне морозиво.
Фруктове морозиво за ДСТУ 4734:2007 виготовляється на основі плодово-ягідної або овочевої сировини з додаванням цукрового сиропу, барвників і ароматизаторів.
Комбіноване морозиво за ДСТУ 4735:2007 допускає часткову заміну молочних компонентів рослинними жирами, через що часто належить до більш доступного цінового сегмента.
Окремо виділяється продукція з маркуванням ТУ (технічні умови). У цьому випадку рецептуру визначає сам виробник, а склад може суттєво відрізнятися від державних стандартів. Це не обов’язково означає низьку якість, однак експерти радять уважно читати склад і звертати увагу на деталі.
Уважність під час вибору морозива допоможе уникнути неприємних сюрпризів і зробити літнє частування справді безпечним.
Як повідомляло раніше ForUa, у желейках з Нідерландів з виявили небезпечну психоактивну речовину.
Автор: Тетяна Андрійко
