Аналітика

Таємничі посиденьки: що показав перший день другого «мирного» раунду в Абу-Дабі

Таємничі посиденьки: що показав перший день другого «мирного» раунду в Абу-Дабі

У середу, 4 лютого, в столиці ОАЕ відновилися тристоронні переговори щодо завершення російсько-української війни за участі Києва, Вашингтону та Москви.  Напередодні зустрічі Дональд Трамп демонстративно відмовився від критики Путіна, не погодившись із звинуваченнями його у порушенні так званого енергетичного перемир’я, з якими виступив президент Зеленський. Про те, що зрештою проявив новий контакт в Абу-Дабі наступного дня – далі в матеріалі ForUA.

Про старт другого раунду переговорів делегацій з України та РФ за участю представників адміністрації США, що стартував 4 лютого в Абу-Дабі, першим повідомив голова української делегації, секретар РНБО Рустем Умєров. Як випливало з його заяви, перемовини розпочалися вдень 4 лютого у тристоронньому форматі, після чого продовжилася робота «окремих груп за напрямами». Водночас речник МЗС Георгій Тихий назвав ключовими темами другого раунду військові та військово-політичні питання. «Є багато нюансів щодо того, як гіпотетично може відбуватися завершення війни. Інтерес української сторони полягає у тому, щоб дізнатися, на що налаштовані росіяни та американці у цьому контексті», - акцентував представник вітчизняного зовнішньополітичного відомства.

У свою чергу, кремлівський спікер Пєсков висловив «особливу подяку американським переговорникам, які надають хороші послуги з проведення тристоронніх переговорів». «Чекати на повідомлення поки не потрібно. Ми не плануємо виносити зміст переговорів у публічну площину», - додав він.

Цього разу делегацію країни-агресорки, як і під час першого раунду переговорів 23-24 січня, очолив начальник Головного управління російського генерального штабу адмірал Ігор Костюков. Склад української делегації також не змінився. До очолюваної секретарем Радбезу Рустемом Умеровим перемовної команди увійшли очільник ОП Кирило Буданов, голова фракції «Слуга народу» Давид Арахамія та інші.

Американську сторону в Абу-Дабі представляють спецпосланець президента США Стів Віткофф, зять Трампа Джаред Кушнер, а також генерал Алекс Гринкевич.

Незадовго до початку перемовин агентство Bloomberg повідомило, що Білий дім нібито вже ухвалив рішення щодо нового пакету анти російських рестрикцій, але поки що «тримає руку на спусковому гачку».  На цьому тлі нинішній господар Овального кабінету, навпаки, демонстрував позитивний настрій та уникав жорсткої риторики щодо очільника Кремля, а речниця Білого дому Керолайн Левітт заявила наступне: «Президент Трамп настільки може, настільки наполегливо продовжує просувати дипломатію, щоб покласти край цій війні і позбутися спадщини президента Байдена. Спецпосланник Віткофф, Джаред Кушнер і президент Трамп роблять з неможливого можливе у питанні війни між Росією та Україною».

Коментуючи небажання Трампа підтримати Зеленського в його звинуваченнях Росії щодо порушення «енергетичного перемир’я», Axios, назвавши це вкрай показовим нюансом, припускає, що в ході другого раунду переговорів в Абу-Дабі США та РФ, вже маючи якісь попередні кулуарні домовленості, вдаються до «подвійного примусу» української сторони відносно територіального питання. Водночас видання Politico, цитуючи анонімного експерта із зовнішньої політики з Республіканської партії США, який консультує Київ, резюмує: «Раніше ці переговори нагадували видалення зубів без наркозу, але тепер вони в якомусь сенсі конструктивні. Я висловлюю обережний оптимізм, що ми маємо розумний шанс закінчити цей конфлікт навесні». В той же час неназваний колишній український урядовець, з яким наче й досі радиться Банкова, сказав виданню, що перемовний настрій в Абу-Дабі змінився, як і тон російської сторони. Описуючи главу російської делегації Костюкова та його підлеглого Зоріна як практичних людей, він зазначив, що жоден із них не схильний читати довгі лекції про «корінні причини» конфлікту. «Російські розвідники діють професійно, прискіпливо копаючись у практичних деталях», - зазначив колишній чиновник.

«Склад делегацій демонструє, що у «переговорах» знову беруть участь переважно представники військової розвідки. У принципі це можна вважати ознакою серйознішого ставлення росіян до процесу. На відміну від історика Мединського, який міг годинами читати лекції про «першопричини конфлікту», військові володіють повноцінною інформацією про ситуацію на фронті та в тилу. І в процесі обміну даними вони потенційно здатні зрозуміти які кроки потрібні для виходу з війни. Крім того, відсутність витоків інформації про перебіг дискусій є ознакою серйозного дипломатичного процесу, тому що коли сторони публікують переговорні позиції в медіа, це називається медійною кампанією. Справжня дипломатія відбувається у закритому режимі», - зазначає нардеп від опозиційної Євросолідарності Микола Княжицький.

Акцентувавши на тому, що, враховуючи темпи просування російської армії, йдеться не про компроміс, а про вимушене визнання Кремлем реальності, парламентар підсумував: «Насправді територіальне питання має другорядний характер. Єдина причина, через яку Путін робить його принциповим, - прагнення завершити війну якщо не повною капітуляцією України, то принаймні національним приниженням. Саме тому він вимагає здачі Україною своїх територій без бою, вважаючи, що виснажене війною суспільство сприйме це та скотиться у внутрішню кризу і громадянське протистояння. Малоймовірно, що делегації в Абу-Дабі у нинішньому складі зможуть суттєво зблизити позиції щодо територій. Відповідно, розвідники можуть лише збирати інформацію для політичного керівництва, яке має приймати остаточні рішення. Рішення про зупинення війни, як і раніше, залежить від однієї людини. Ситуація з російським бюджетом, м’яко кажучи, складна і Путін не може цього не враховувати. Зі всіх можливих форм тиску американці обрали економічну, і, судячи з показників бюджету РФ, вона вже дає результат. Російська економіка деградує. І хоча це процес не одного дня, він може стати незворотнім. Саме тому Путіну потрібно якнайшвидше завершувати війну. Цим пояснюється й серйозніше ставлення з його боку до нинішнього етапу переговорів в Абу-Дабі з одночасними масованими ударами по українській енергетиці, які, на його думку, мають прискорити капітуляцію України та завершення війни на його умовах. Жодної капітуляції, звичайно, не буде, але для завершення війни владі та суспільству ще доведеться докласти чимало зусиль».

Тим часом президент Зеленський коментуючи перший перемовний день в столиці ОАЕ, констатував наступне: «Була доповідь нашої делегації. Ми очікуємо найближчим часом на обмін військовополонених. І взагалі наша українська позиція дуже чітка: війну треба завершувати реально. Саме Росія має бути готова до цього. І також партнери мають бути готові забезпечити це реально своїми реальними гарантіями – гарантіями безпеки – своїм реальним тиском на агресора. І тим, щоб зараз відчувалося – щоб люди в Україні це відчували – ситуація справді йде до миру, до закінчення війни, а не до того, що росіяни використовуватимуть все собі на користь та продовжуватимуть удари. Не має бути винагороди агресору. Якщо будь-яка винагорода агресору буде, Росія згодом зірве будь-яку домовленість».

Цю заяву нинішній господар Банкової озвучив у своєму вечірньому зверненні у середу, а вже в ніч проти четверга, 5 лютого в інтерв’ю телеканалу France 2 глава держави висловив сподівання, що миру вдасться досягти за 12 місяців: «Я дуже сподіваюся, що через рік в Україні буде мир. Ми зробимо все, що зможемо. Це наш пріоритет. Мій і моєї команди. Моя команда зараз веде переговори. Наш пріоритет – покласти край цій війні».

Окрім того, чинний гарант української Конституції наголосив, що Росія намагається подати свої ультиматуми як пошук компромісу, продовжуючи при цьому атакувати цивільне населення та використовувати холод як зброю. Зеленський підкреслив, що чим більше РФ вбиває цивільне населення, тим далі відсуває перспективу реальних домовленостей.

Окремо глава держави акцентував на тому, що дипломатичний шлях не означає капітуляцію чи прийняття російських ультиматумів. За його словами, вимога Москви про вихід ЗСУ з всього Донбасу є «червоною лінією». Також президент зазначив, що навіть «замороження» лінії фронту на поточних позиціях було б «величезною поступкою» з боку України, але він готовий до діалогу, щоб зберегти незалежність держави.

Наступного дня, щоправда, вдалося досягти більшого – звісно, не в контексті перемир’я. Тут все зрозуміло: росіяни продовжують гнути свою лінію. Але вдалося провести обмін полоненими: сьогодні додому повернулося 157 полонених українців. І це велика ложка меду в бочці дьогтю…

Автор: Тетяна Мішина

Теги: