Велика Британія спільно з Францією офіційно підтвердила наміри розгорнути свої війська в Україні для підтримки майбутньої угоди про припинення вогню. Проте, як повідомляє Politico, за гучними політичними заявами ховається низка критичних питань щодо практичної реалізації цієї місії, які викликають тривогу в оборонних колах.
«Коаліція бажаючих» у Парижі
На зустрічі в Парижі цього тижня прем'єр-міністр Кір Стармер та президент Еммануель Макрон підписали «декларацію про наміри». Документ передбачає участь британських сил у багатонаціональній місії, що має на меті гарантувати дотримання миру з боку РФ.
Попри те, що Стармер пообіцяв винести це питання на голосування в Палату громад, конкретики щодо чисельності контингенту та правил ведення бою (rules of engagement) досі немає.
Три головні виклики для Лондона
1. Дефіцит людських ресурсів Еммануель Макрон уже озвучив готовність відправити «кілька тисяч» військових. Стармер натомість уникає цифр, посилаючись на те, що масштаб залежатиме від умов угоди. Аналітики Королівського інституту об'єднаних військ (RUSI) застерігають: британська армія зараз перебуває у найменшому складі з часів Холодної війни (близько 99 тисяч боєздатних військовослужбовців), і нове розгортання може вимагати згортання інших важливих операцій.
2. Що робити у разі нападу Росії? Це питання залишається найбільш болючим. Президент України Володимир Зеленський у спілкуванні з журналістами підкреслив, що досі не отримав чіткої відповіді, чи дадуть партнери рішучу військову відсіч у разі порушення Росією припинення вогню.
«Немає сенсу перебувати там військам, якщо вони не готові до бою», — анонімно коментує ситуацію британський військовий чиновник. Даунінг-стріт наразі відмовляється обговорювати «гіпотетичні сценарії» вогню у відповідь.
3. Роль США та «захисний механізм» Британська участь критично залежить від підтримки Вашингтона. Хоча адміністрація Трампа демонструє певну готовність до співпраці, фінальний текст паризької декларації був «пом’якшений»: з нього прибрали прямі згадки про залучення американської розвідки та логістики для підтримки багатонаціональних сил у разі нападу.
Політичний тиск
Всередині країни уряд Стармера вже стикається з критикою. Колишні військові командири наголошують, що місія «не має права на помилку», а лідер партії «Реформа Великої Британії» Найджел Фарадж ставить під сумнів здатність країни підтримувати таке розгортання довше ніж два місяці без збільшення оборонного бюджету.
Урядовці відкидають звинувачення в непідготовленості, заявляючи, що розкриття оперативних деталей зараз було б «безвідповідальним». Проте з наближенням реальних переговорів про мир Лондону доведеться дати чіткі відповіді як власному парламенту, так і Києву.
Автор: Галина Роюк
