Під час наукової експедиції в районі Північного полюса вчені виявили найглибше з відомих холодних газових джерел в Арктиці. Унікальний об’єкт розташований на дні океану на глибині майже 3 640 метрів і, попри екстремальні умови, виявився населеним різними морськими організмами.
Наукова стаття з результатами дослідження опублікована в журналі Nature Communications.
Гідратні пагорби Фрейї
Йдеться про так звані гідратні пагорби Фрейї, що знаходяться під хребтом Моллой неподалік Гренландії. Їх уперше зафіксували у травні 2024 року. Це холодні газові джерела — тріщини на морському дні, з яких виходять гази та рідини, зокрема метан.
На відміну від гарячих гідротермальних джерел, такі утворення не пов’язані з вулканічною активністю, мають значно нижчу температуру й можуть існувати протягом дуже тривалого часу.
Рекордний стовп метану
Під час досліджень науковці також зафіксували потужний стовп метану, який піднімався у воді на висоту близько 3 300 метрів. Це ще один рекорд для подібних спостережень у світовій науці.
«Надглибока система, багата на життя»
Керівниця дослідження, геологиня Джуліана Пан’єрі з Університету Ка’ Фоскарі в Італії, наголосила, що відкриття має фундаментальне значення для науки.
«Ми виявили надглибоку систему, яка є активною з точки зору геології та дуже багатою на життя», — зазначила вона.
За словами Пан’єрі, результати змінюють уявлення про глибоководні екосистеми Арктики та про процеси обігу вуглецю в океані.
Життя без сонячного світла
Попри повну відсутність сонячного світла, поблизу джерела виявили численні живі організми. Це хемосинтетичні спільноти — мікроорганізми та тварини, які отримують енергію не від світла, а з хімічних реакцій.
Серед знайдених істот — трубчасті черви, равлики та амфіподи. Частина з них є близькими родичами організмів, що мешкають біля гарячих гідротермальних джерел.
Геологія, що постійно змінюється
Аналіз газу й нафти поблизу тріщин показав, що навколишні породи мають міоценовий вік — від 5 до 23 мільйонів років. Водночас самі гідратні пагорби залишаються динамічними: вони формуються, руйнуються та знову утворюються.
«Це не статичні утворення. Вони живі з геологічної точки зору і реагують на рухи земної кори, тепло з глибин та зміни довкілля», — пояснила Пан’єрі.
«Надглибока природна лабораторія»
Вчені називають цей район надглибокою природною лабораторією, яка дає унікальну можливість вивчати взаємодію геологічних процесів і життя в Арктиці — регіоні, що відіграє важливу роль для планети, але досі залишається недостатньо дослідженим.
Автор: Галина Роюк
