Нове дослідження вчених із Коледжу охорони здоров'я та розвитку людини штату Пенсильванія та Медичного коледжу Альберта Ейнштейна показало, що нічні пробудження мають прямий вплив на роботу мозку наступного дня. Результати роботи, опубліковані в журналі Sleep Health, вказують на те, що саме якість відпочинку, а не його тривалість, визначає когнітивний стан людини похилого віку.
Якість сну проти тривалості
Тривалий час науковці зосереджувалися переважно на кількості годин, проведених уві сні. Проте останнє дослідження за участю 261 добровольця віком понад 70 років змінило цей підхід. Учасники протягом 16 днів носили спеціальні пристрої — актиграфи, які фіксували фази сну та неспання. Паралельно вони шість разів на день проходили тести на смартфонах для оцінки пам'яті та швидкості мислення.
З'ясувалося, що якщо людина не спала вночі лише на 30 хвилин довше за свій звичайний показник, наступного дня вона демонструвала значно гірші результати у тестах на швидкість обробки інформації та зорову пам'ять.
Фактори, що не мають впливу
Дослідники виявили кілька несподіваних фактів. На когнітивні здібності наступного дня майже не впливали:
-
загальна тривалість нічного сну;
-
денний сон;
-
час відходу до ліжка.
Професор Орфеу Бакстон підкреслив, що серед усіх аспектів сну лише його якість (відсутність тривалих пробуджень серед ночі) суттєво позначилася на повсякденній розумовій діяльності.
Шлях до профілактики деменції
Автори роботи вважають, що ці дані допоможуть краще зрозуміти механізми виникнення хвороби Альцгеймера та інших порушень. Оскільки в дослідженні брали участь люди без ознак деменції, результати свідчать про те, що розлади сну починають шкодити мозку задовго до появи серйозних діагнозів.
За словами професора Керол Дербі, покращення якості нічного відпочинку може стати дієвим інструментом для відтермінування когнітивних порушень у майбутньому.
Автор: Галина Роюк
