Прем’єр-міністр Бельгії Барт Де Вевер різко розкритикував запропоновану Європейською комісією схему використання заморожених російських суверенних активів для фінансування України. У листі до президентки Єврокомісії Урсули фон дер Ляєн, текст якого опинився у розпорядженні Радіо Свобода, він назвав механізм репараційної позики «фундаментально хибним» і таким, що несе серйозні ризики для Бельгії та Європейського Союзу.
У чотиристорінковому документі Де Вевер наводить юридичні, економічні та політичні аргументи проти використання знерухомлених російських активів — більшість із яких зберігаються в брюссельському депозитарії Euroclear — для формування репараційної позики Україні на суму 140 млрд євро.
Прем’єр підкреслив, що Бельгія вже неодноразово попереджала про «реальні, а не теоретичні» ризики російських контрзаходів та можливі фінансові втрати для країни без чітких гарантій з боку інших членів ЄС. За його словами, Euroclear як глобальна компанія може стати мішенню для Росії у будь-якій дружній до неї юрисдикції.
Де Вевер також відкинув запевнення Єврокомісії про можливість створити юридичну базу, яка нібито не суперечитиме міжнародному праву. Він послався на висновки спеціалізованих юридичних фірм, що попереджають про високі ризики міжнародних позовів проти як Бельгії, так і Euroclear, а також про потенційний удар по довірі до євро та можливий відтік інвесторів.
На думку бельгійського прем’єра, інвестори, побоюючись прецеденту експропріації активів, можуть вимагати вищих премій за ризики, що здатне створити системні загрози для фінансових ринків ЄС і навіть спровокувати кризу, яка «дестабілізує саме євро».
Де Вевер також наголосив на тимчасовому характері санкцій, якими було заморожено російські активи. Їх необхідно поновлювати кожні пів року, а перехід до постійного режиму, як пропонує Єврокомісія, може створити враження, що європейські санкції фактично є експропріаційними.
Крім цього, він нагадав, що російські активи фігурують у пропозиціях щодо потенційної мирної угоди між Києвом і Москвою, і закликав не ухвалювати рішень, які можуть ускладнити майбутні переговори.
Прем’єр окреслив низку умов, без виконання яких Бельгія не підтримає репараційну схему:
фінансова відповідальність має розподілятися між усіма державами ЄС, а не лягати лише на Бельгію;
до механізму мають приєднатися всі країни ЄС, які володіють російськими активами;
у процесі повинні брати участь держави поза зоною євро та країни G7, що матиме стабілізуючий ефект для євро, на чому наголошувала президентка ЄЦБ Крістін Лаґард.
Замість цього Де Вевер закликав Єврокомісію зосередитися на альтернативних шляхах фінансування й запропонував використати бюджетний резерв ЄС на 2026 рік — приблизно 46 млрд євро — для підтримки України.
Автор: Богдан Моримух
