Міністри закордонних справ Угорщини та Словаччини, Петер Сійярто та Юрай Бланар, звернулися з офіційним листом до верховної представниці ЄС з питань закордонних справ і політики безпеки Каї Каллас та єврокомісара з питань енергетики Дана Йоргенсена. Вони закликають негайно вжити заходів для гарантування енергетичної безпеки через численні атаки на нафтопровід «Дружба» зі сторони України.
У документі зазначено, що за останні дев’ять днів Україна здійснила уже три напади на критично важливу інфраструктуру. Після перших двох інцидентів постачання вдалося швидко відновити, але нічна атака 22 серпня завдала серйозних руйнувань із невизначеним наразі масштабом шкоди. Міністри наголосили, що без нафтопроводу «Дружба» фізично та географічно неможливо забезпечити безпечне постачання енергії до обох країн. У листі також ідеться, що останній удар може призвести до призупинення поставок нафти щонайменше на п’ять днів.
У зверненні було наголошено на обов’язку Європейського Союзу - забезпечувати безпеку енергопостачання держав-членів, зокрема їхніх нафтопроводів, як це було задекларовано у заяві Єврокомісії 27 січня 2025 року. Цей лист - спроба Угорщини та Словаччини отримати конкретну підтримку та гарантії з боку інституцій ЄС.
Україна має всі підстави сприймати дії Угорщини як ворожі. Скажімо, 14 березня 1939 року угорська армія розпочала вторгнення до Карпатської України. 18 березня війська завершили окупацію, встановивши контроль над усією територією краю. В ході вторгнення угорські війська жорстоко придушували організований опір, що чинили загони Карпатської Січі. Угорські війська розстрілювали полонених, зокрема коменданта Волівської Січі Степана Фігуру.
Генеральний штаб мадярської армії проводив бойові операції з "очищення" Карпатської України від "чужих елементів", що означало репресії проти українського населення.
А під час Другої світової війни угорські каральні загони брали участь у Корюківській трагедії 1943 року - одному з найбільших злочинів проти цивільного населення на території України. Угорщина ніколи офіційно не засуджувала ці воєнні злочини, а винні не постали перед військомим трибуналом.
Нагадаємо, що в лютому 2022-го, після початку повномасштабного вторгнення Росії, Будапешт стягнув війська до українського кордону: за даними українських джерел, розглядалася можливість введення угорських сил у Закарпаття в разі падіння уряду в Києві. Ці факти підживлюють підозри щодо справжніх намірів Будапешта та його позиції у відносинах з Україною.
Автор: Богдан Моримух
