На тлі чергового витка загострення між Ізраїлем та Іраном президент США Дональд Трамп висловився за участь головного архітектора війни в Україні в особі Путіна у мирному процесі. Деталі – далі в матеріалі.
Операція Ізраїлю проти Ірану, метою якої стало військовими засобами позбавити Тегеран можливості створити ядерну зброю, поставила президента США, м’яко кажучи, у незручне становище. Адже останні місяці старий-новий господар Овального кабінету саме цим і був зайнятий, тільки він, на відміну від свого близькосхідного союзника, намагався вирішити питання дипломатичним шляхом.
При цьому, ініціювавши у квітні переговори з Іраном, пан Трамп заявив, що хотів би домогтися «антиядерного» фіналу впродовж 60 днів. Відведений ним термін минув, і рівно на 61-й день, а саме в ніч на 13 червня, Ізраїль почав завдавати ударів по Ісламській Республіці. Як принагідно зауважує Reuters, Іран не вклався у зазначені часові межі та не виконав ультиматум Вашингтона. «Однак, як показує практика, зокрема й щодо мирно-посередницьких зусиль Трампа в російсько-українській війні, президент Сполучених Штатів досить гнучко ставиться до введених ним же дедлайнів і більш схильний їх постійно переносити у часі, аніж вдаватися до реалізації гучних погроз», - слушно зауважує агентство. До речі, вельми і вельми показово, що на 15 червня було заплановано черговий раунд американо-іранських переговорів за посередництва Оману, однак на тлі того, що відбувається в регіоні наразі, його було скасовано.
Хай там як, але реакція Вашингтона на дії свого союзника в обличчі Ізраїлю вийшла неоднозначною. Ні сам Трамп, ні представники його адміністрації не стали відкрито критикувати Тель-Авів, але в той же час одразу почали запевняти, що не мають відношення до його військової операції з красномовною назвою «Нація левів». За словами держсекретаря Марко Рубіо, США були попереджений про плани Ізраїлю, але удари по іранській інфраструктурі були виключно односторонньою справою. У ніч на 16 червня Трамп вкотре заявив, що Америка аж ніяк не причетна до атак. Він також додав, що на Іран «обрушиться вся міць збройних сил США у небаченому раніше масштабі», якщо той у будь-якій формі атакує американську сторону, маючи на увазі, зокрема, розташовані в регіоні американські військові бази.
До слова, Тегеран на Тель-Авів певним чином зійшлися на думці, що роль американської сторони в близькосхідному процесі набагато більша, аніж її намагається представити трампівська адміністрація. Зокрема, очільник МЗС Ірану Аббас Аракчі висловив жаль, що Вашингтон підтримав ізраїльські атаки та сприяв їм, а прем’єр Ізраїлю Беньямін Нетаньягу зазначив, що діє за підтримки США та американського народу. Цікаво, що у непричетності американської влади до атак Ізраїлю засумнівалися навіть певні трампісти. Так, опальний ведучий Такер Карлсон, який зазвичай вихваляє нинішнього очільника Білого дому, цього разу його жорстко розкритикував. На його думку, допомагаючи Ізраїлю здійснити удари по Ірану, адміністрація фактично зрадила принциипц «Америка понад усе». «Наша країна глибоко влипла», - підсумував Карлсон, який полюбляє інтерв’ювати російських чиновників різного штибу.
Між тим іпостась миротворця глобального масштабу настільки подобається Трампу, що попри очевидні та завуальовані провали, відмовлятися від неї він не збирається. Після перших же ударів Ізраїлю по Ірану пан Трамп заявив, що «ще не пізно укласти угоду». А у неділю, 15 червня запевнив, що «укласти угоду між Іраном та Ізраїлем і покласти край цьому кривавому конфлікту» досі «легко». При цьому напередодні президент США заявив телеканалу CNN, що всіх іранців, які брали участь у переговорах із Сполученими Штатами щодо ядерної угоди, було вбито. Але це, ймовірно, на його думку, лише полегшило завдання укласти угоду. Втім, щонайменше один із учасників згаданих переговорів, як виявилося, вижив. Це згаданий вище Аббас Аракчі, який 15 червня заявив, що Тегеран збирався в неділю «подати план ядерної угоди зі США», і висловив готовність до підписання договору, котрий гарантуватиме «відсутність у Ірану ядерної зброї». Однак для цього, на його думку, Вашингтон має припинити підтримку Ізраїлю, а той, у свою чергу, бомбардувати Ісламську Республіку. Виглядає це сюреалістично.
Тим часом, у західних ЗМІ порівнюють кампанію Ізраїлю з агресією РФ в Україні. Роблять це виключно у військовому аспекті, а саме – щодо можливостей роботи авіації. Протягом 48 годин після початку війни з Іраном Ізраїль заявив про свою перевагу в повітрі над західною частиною країни, включно з Тегераном. Це досягнення, якого російські ВПС не змогли досягти у війні проти України за 3,5 роки.
Про це пише The Wall Street Journal, підкреслюючи, що ця невдача є однією з причин того, що російські війська загрузли у виснажливій війні, зазнаючи приголомшливих втрат.
Видання також наводить думку відставного генерал-лейтенанта ВПС США Девіда Дептула, який вказав на те, що у випадку війни РФ проти України можна побачити основоположну важливість переваги в повітрі. За його словами, у війні Росії проти України жодна зі сторін не може досягти переваги в повітрі, і це тупикова ситуація та перехід до війни на виснаження. Ізраїль же має можливість атакувати там, де він має перевагу в повітрі над районами Ірану.
У коментарі виданню відставний британський маршал авіації Едвард Стінгер зазначив, що складна підготовка та інновації ізраїльських ВПС у союзі з їхньою інтеграцією в розвідувальні та кібернетичні можливості є головною причиною того, чому Ізраїль домігся успіху там, де Росія зазнала невдачі.
«Усе, що є у росіян — це пілоти. Вони готують цих пілотів для управління літаючою артилерією, і все», — зазначив Стінгер.
Трамп тим часом минулої суботи поговорив телефоном з Путіним, який «дуже добре знає» Іран. «Він, як і я, вважає, що ця війна між Ізраїлем та Іраном має закінчитися», - написав американський лідер у соцмережі Truth Social. У неділю, 15 червня, у тій же соцмережі президент США закликав Ізраїль та Іран укласти мирну угоду, завершивши свій пост словами: «Зробимо Близький Схід знову великим!». Того ж дня в інтерв’ю телеканалу ABC він не відкинув посередництва Кремля у врегулюванні конфлікту.
Цю трампівську ідею цілком прогнозовано розкритикували інші світові лідери. Зокрема, президент Франції Емманюель Макрон, якого цитує The Times of Israel, наголосив: «Я не вірю, що Росія, яка зараз бере участь у конфлікті високої інтенсивності (війні проти України - ред.) та вирішила не поважати Статут ООН протягом кількох років, може бути посередником. Росії для таких посередницьких зусиль дуже і дуже бракує авторитету».
До речі, про Росію. Спілкуючись з роспропагандистами минулого вікенду путінський помічник Ушаков заявив, що під час крайньої телефонної розмови господарі Білого дому та Кремля окрім ескалації між Іраном та Ізраїлем обговорили і російсько-українську війну. «З російської сторони висловлено готовність продовжити переговори з українцями, як домовлено, після 22 червня. Дональд Трамп взяв до відома цю інформацію і знову наголосив на зацікавленості у якнайшвидшому завершенні конфлікту», - сказав Ушаков. Окремо він наголосив, що Путін привітав Дональда Трампа з днем народження (у суботу 47-му президенту США виповнилося 79 років – ред.), і обоє лідерів нібито висловили задоволення особистими стосунками, «які дозволяють по-діловому спілкуватися, шукати рішення актуальних питань двостороннього та міжнародного порядку денного».
Президент Володимир Зеленський тим часом заявив, що на переговорах між США та Росією не має обговорюватись питання України без її участі.
«Я вважаю, що говорити про Україну без України неправильно, говорити про Україну і вирішувати якісь питання без нас – несправедливо. На моє переконання, Путін не хоче закінчувати війну і, зрештою, він обдурить Трампа. Ви побачите це, весь світ це побачить. Він така людина. І він готовий до якихось кроків, деескалації, тільки якщо буде під сильним тиском. По-іншому ніяк», - акцентував господар Банкової в інтерв’ю телеканалу Newsmax, назвавши бесіду Трампа з Путіним «досить теплою». Власне кажучи, у контексті цієї бесіди привертає увагу дата 22 червня, яку назвав Ушаков. До слова, практично синхронно Зеленський також заявив, що Україна визначиться з подальшою участю в переговорах з РФ після завершення обміну полоненими, який фінішує 20-21 червня - тобто якраз до згаданої путінським помічником дати.
Зазначимо, що 17 червня закінчиться саміт G7, де, по-перше, діючий гарант української Конституції має намір зустрітися з Трампом, і де, по-друге, будуть ухвалені заяви, які покажуть позицію «Великої Сімки» щодо російсько-української війни. Тобто до 22-го числа Київ, Вашингтон та Москва мають вийти на якісь глобальні рішення щодо встановлення миру на найвищому – лідерському рівні з урахуванням позиції «Сімки» та Європи загалом.
Автор: Тетяна Мішина
