В понеділок, 2 червня у Стамбулі відбувся другий раунд прямих перемовин між Україною та РФ, в ході якого Москва передала Києву свій проєкт бачення мирного врегулювання. Про що власне йдеться в документі і чи можна говорити про те, що переговорний віз зрушив з мертвої точки – далі в матеріалі.
На відміну від першого раунду переговорів Києва та Москви, які відбулися 16 травня у палаці Долмабахче, де знаходиться стамбульський офіс президента Туреччини, другий раунд пройшов у палаці Чираган на березі Босфору.
Домовленість про проведення у Стамбулі другого раунду російсько-українських переговорів після їхньої двотижневої перерви була досягнута завдяки активним посередницьким зусиллям глави МЗС Туреччини Хакана Фідана, який під завісу минулого тижня відвідав спочатку російську, а потім українську столиці, де зустрівся з Зеленським та Путіним відповідно. Пан Фідан, який власне виступив у ролі модератора другого раунду контактів Києва і Москви, наголосив, що ці перемовини є фінальним етапом «технічної роботи» після чого можна буде провести зустріч президентів України, США, Туреччини і РФ.
Згода української сторони взяти участь у другому раунді переговорів у Стамбулі, навіть не маючи можливості завчасно вивчити російські пропозиції, викладені в утаємниченому меморандумі, була отримана в останній момент, вже після заяви країни-агресорки про готовність відправити на зустріч ту саму делегацію на чолі з путінським помічником Мединським. Президент Зеленський у неділю, 1 червня підписав указ, яким затвердив оновлений склад делегації України. Список включав 14 осіб, тоді як під час першого раунду переговорів делегація складалася з 12-ти людей. Зокрема, у першому раунді перемовин 16 травня брав участь представник Генштабу ЗСУ Олексій Маловацький, якого не було в нинішньому складі делегації. Натомість до делегації було додано трьох нових представників: Євгенія Острянського та Андрія Фоміна з Генштабу Збройних сил України та представника Уповноваженого Верховної Ради з прав людини в системі органів сектору безпеки й оборони Юрія Ковбасу.
Росіяни, як зазначалося вище, відмовилися оприлюднювати свій «мирний» меморандум до очної зустрічі у Стамбулі. В той же час агентство Reuters повідомило, що за умовами пропозицій української сторони, має бути встановлене повне всеосяжне припинення вогню на час переговорів і реалізація низки гуманітарних місій. Зокрема, Київ пропонував повернення незаконно переміщених чи викрадених з України дітей, а також здійснення обміну за формулою «всіх на всіх». Серед пропозицій - запобігання майбутній агресії РФ проти України та наявність гарантій безпеки від іноземних держав. «В українській дорожній карті вказано визнання поточної лінії фронту як відправної точки для проведення перемовин. Крім того, Київ наполягає на відсутності обмежень на чисельність ЗСУ, а також вступу до НАТО та ЄС і невизнанні російського суверенітету над тимчасово окупованими територіями», - зазначає, посилаючись на поінформовані джерела Reuters. Агентство акцентує на тому, що українські переговорники згодні на поетапне скасування санкцій проти Росії, але вважають за потрібне опрацювати механізм відновлення рестрикцій.
За підсумками перемовин 2 червня, які тривали трохи більше години, міністр оборони Рустем Умєров заявив, що Україна вперше побачила пропозиції Росії щодо припинення вогню і завершення війни, а відповіді на українські пропозиції РФ так досі й не надала. «Наші команди матимуть тиждень на вивчення документів, після чого ми зможемо скоординувати подальші кроки. Водночас ми домовились про обмін «всіх на всіх» важкопоранених і тяжкохворих військовополонених. Друга категорія – це молоді солдати, яким від 18 до 25 років, «всіх на всіх». Також ми домовились про повернення «6000 на 6000» тіл загиблих солдатів. Крім того, Україна передала Росії список із кількох сотень українських дітей, які були депортовані до РФ, і очікує дій Москви у цьому напрямку. Ми вважаємо, що подальша робота між делегаціями має сенс, якщо вона спрямована на підготовку зустрічі лідерів. Ми запропонували російській стороні провести зустріч на рівні лідерів до кінця цього місяця – з 20 по 30 червня. Це дуже важливо для переговорного процесу», - резюмував Рустем Умєров.
При цьому журналіст «The Economist» Олівер Керрол у соцмережі X, посилаючись на джерело, обізнане з перебігом переговорів у Стамбулі, повідомив про те, що очільник рос делегації Мединський назвав передачу Україною списку дітей «сльозливим шоу для бездітних європейських бабусь».
Натомість публічно Мединський розповів, що Росія запропонувала Україні на переговорах «конкретне припинення вогню на 2-3 дні на окремих ділянках фронту». За його словами, українська сторона взяла на вивчення меморандум Росії. «Вивчать, дадуть відповідь, ми подивимося», - сказав він.
Російський меморандум невдовзі синхронно оприлюднила ціла низка росЗМІ. Так званий документ містить стандартний набір кремлівських забаганок, починаючи від відмови Києва від НАТО, закінчуючи проведенням виборів президента України та Верховної Ради, «які мають відбутися не пізніше 100 днів після скасування військового стану». Крім того, у папірцях, які росіяни привезли до Стамбулу, йдеться про «міжнародно-правове визнання входження до складу РФ Криму, ЛНР, ДНР, Запорізької та Херсонської областей та повний вивід з їхніх територій підрозділів ЗСУ та інших воєнізованих формувань України».
Власне, після цього пункту, який в рос меморандумі значиться першим, зауважує політолог Олексій Голобуцький подальшу маячню можна й не читати: «В цілому, після п.1 Кремлю можна було і не старатись. Це просто акт капітуляції (котрий особливо цікаво виглядає на тлі підриву кількох мостів та знищення військової логістики окупанта, а також на тлі знешкодження мінімум третини, а то й половини, зважаючи на неробочий стан, ракетоносійної авіації РФ). Однак щодо змісту п.1 вже висловились навіть найбільш толерантні до Путіна американські політики й посадовці: «не завоював – не роззявляй рота на чуже». Отже, Путін обрав ухиляння від перемир’я, навіть тимчасового. Як мінімум, до осені – бо за літо розраховує отримати кращі позиції. По суті, це черговий, надцятий плювок в обличчя Трампа-миротворця. Можливо Трамп врешті зірветься і наочно продемонструє «другу Владіміру», яким боком вилазять плювки в обличчя 47-му американському президенту. На практиці ми більше зацікавлені в реакції Європи: щодо збільшення постачань, відкриття і розширення військових виробництв, жорсткішої безпекової внутрішньої політики щодо агентів Росії тощо».
Як висловився очільник української делегації на перемовинах з РФ Рустем Умєров, ситуація виглядає так, що росіяни знову тягнуть час з тим, аби створити «картинку дипломатії». І з цим дійсно важко не погодитися, адже зміст так званого мирного меморандуму РФ фактично не містить (якщо винести за дужки гуманітарну компоненту щодо обміну полоненими, політв’язнями, тощо) жодного пункту, який би прямо не суперечив не лише позиції офіційного Києва, а й здоровому глузду. Приміром, як пояснити прагнення Кремля протягти відмову від взаємних претензій у зв’язку з завданими у бойових діях збитками. Серйозно? Тобто, Україна, міста та села якої за три з гаком роки путінської «СВО» зазнали нищівних руйнувань, має замість вимагання репарацій дякувати Москві? Перелік абсурдних по суті своїх «хотєлок» РФ можна продовжувати і продовжувати, згадавши лобіювання росіянами інтересів УПЦ, визнання російської мови другою державною, встановлення граничної чисельності ЗСУ чи «законодавчу заборону героїзації та пропаганди нацизму та неонацизму і розпуск націоналістичних організацій та партій».
Країна-агресорка у своєму «меморандумі» пропонує з моменту початку відведення ЗСУ (що виглядає апріорі нереально) встановити 30-денний режим припинення вогню. При цьому повне відведення частин ЗСУ з території РФ та повна реалізація угоди мають бути виконані протягом цих тридцяти днів. Тут можна лише констатувати, що на болотах живуть неабиякі мрійники, хоча в даному контексті все ж таки доречно буде говорити про імітаторів, які морочать Україні та цілому світу голову, не бажаючи насправді ніякого перемир’я, не кажучи про завершення війни загалом.
Автор: Тетяна Мішина
