У понеділок, 2 червня, в турецькому Стамбулі може відбутися черговий раунд прямих перемовин української та російської делегацій на чолі з очільником МОУ Рустемом Умєровим та помічником Путіна Володимиром Мединським відповідно. Про те, чи варто очікувати за підсумками вже другої очної зустрічі Києва та Москви якихось проривних кроків на шляху до мирного врегулювання – далі в матеріалі.
Днями міністр закордонних справ Росії Сергій Лавров заявив, що РФ запропонувала Україні провести наступний раунд прямих переговорів у Стамбулі 2 червня і вже там представити свою позицію щодо «припинення вогню». Між тим українська сторона вимагає від Росії передати підготовлений нею меморандум, не чекаючи очної зустрічі 2 червня. Зокрема, голова української делегації на переговорах з РФ, міністр оборони Рустем Умєров заявив, що Київ вже передав російській стороні свою позицію щодо припинення вогню в продовження зустрічі у Стамбулі. Вказавши на те, що Москва обіцяла передати свій меморандум одразу після завершення обміну полонених у форматі «1000 на 1000», який завершився ще у неділю, 25 травня, пан Умєров додав: «Ми закликаємо російську сторону негайно виконати цю обіцянку та припинити намагання зробити зустріч деструктивною. Дипломатія повинна бути змістовною, а нова зустріч повинна мати результат».
Зі схожою заявою дещо згодом виступив і президент Зеленський. При цьому глава держави особливо акцентував, що країна-агресорка, попри обіцянку, й досі не надала свій «меморандум» не лише Україні, а й США та Туреччині, яка виступає комунікаційним майданчиком для сторін.
Цю тезу недвозначно озвучив і голова МЗС України Андрій Сибіга. «Україна очікує на меморандум від росії перед початком другого раунду переговорів», – Сибіга під час спільної пресконференції з очільником МЗС Туреччини Фіданом
Натомість путінський прессекретар Пєсков назвав «неконструктивною» вимогу України негайно передати меморандум. Він відмовився коментувати, які саме умови для припинення вогню Москва висуватиме у своєму проекті утаємниченого меморандуму. «Росія не буде публічно обговорювати зміст документів щодо врегулювання в Україні, переговори повинні проходити в непублічному режимі», - акцентував речник Кремля під час спеціального брифінгу 29 травня.
Уже 30 травня Пєсков заявив про те, що Путін «принципово підтримує можливість» особистої зустрічі з Зеленським і Трампом. Але знову ж – без реальної конкретики і конкретних умов.
Водночас агентство Reuters розповіло про оновлені вимоги Кремля щодо мирних перемовин. За словами трьох російських джерел агентства, Москва хоче отримати «письмову гарантію» від західних держав про не розширення НАТО на схід, тобто офіційну відмову від вступу до Альянсу України, Грузії, Молдови та інших пострадянських республік. Окрім цього, в оновленому шорт-листі вимог РФ начебто значиться часткове зняття західних санкцій з Росії, вирішення питання про заморожені російські суверенні активи на Заході і гарантії захисту для російськомовного населення України.
Неназвані співрозмовники Reuters запевняють, що Путін наразі готовий укласти мирну угоду, «але не за будь-яку ціну». «Якщо Путін зрозуміє, що не в змозі досягти мирної угоди на своїх умовах, то спробує показати Україні та Європі військовим способом, що завтрашній мир буде ще болючішим. Путін вважає, що РФ може воювати роками навіть в умовах санкцій, і якби він побачив тактичну можливість на полі бою, він вторгся б ще глибше в Україну», - цитує агентство свої джерела, які також констатували, що очільник Кремля наразі менш схильний йти на компроміс з питання територій і хоче взяти під контроль чотири області України: Херсонську, Запорізьку, Донецьку і Луганську.
Попри очевидну, якщо не сказати кричуще-деструктивну позицію Москви, у Трампа, який вважається ключовим посередником у мирному врегулюванні, досі тішаться ілюзіями щодо перемовного процесу. Зокрема, у свіжому інтерв’ю ABC News спеціальний посланець президента США Кіт Келлог заявив наступне: «Коли президент Трамп говорив із Путіним, той сказав, що протягом тижня передасть свій меморандум. Але ми досі його не бачили. Українці його не бачили. Я запитав у керівника апарату президента України Андрія Єрмака, чи він його бачив. Він відповів, що ні. Я також говорив з головним українським переговірником – Рустемом Умєровим, який вестиме переговори в Стамбулі наступного тижня. Він також не бачив меморандуму. Ми повинні співставити російські та українські пропозиції, виділити теми, придатні до переговорів, і ті, що не підлягають компромісу. Подивимося, до чого дійдемо, коли будемо в Стамбулі наступного тижня».
Таким чином, незважаючи на дипломатичну еквілібристику Кремля зі грою в схованки «меморандуму», пан Келлог тішить себе очікуваннями від Стамбулу-2. Більш того, відставний генерал у цьому ж інтерв’ю заявив, що Сполучені Штати визнають обґрунтованість вимог Росії відносно не розширення НАТО на схід, і «готові до обговорення цього питання в рамках мирного врегулювання війни в Україні». Пан Келлог підтвердив, що Трамп готовий пообіцяти Путіну не розширювати НАТО на схід, якщо така вимога стане умовою завершення війни. Він також наголосив, що вступ України до Північноатлантичного Альянсу не перебуває на порядку денному, і що таку позицію поділяють щонайменше чотири країни-члени блоку.
Слід зауважити, що в шорт-листі оновлених кремлівських забаганок, які оприлюднило Reuters йдеться про «письмове зобов’язання» Заходу щодо зупинки розширення НАТО. Між тим в Альянсі є чітко встановлена політика відкритих дверей, згідно з якою ще у 2008 році Україні та Грузії пообіцяли майбутнє членство. Але, якщо, приміром, навіть припустити, що Трамп наразі видасть заяву про те, що Україна, Грузія, Молдова та інші країни ніколи не будуть в НАТО, прийде наступний президент і скаже, що цю гарантію давав Трамп, а не Сполучені Штати. Таку ж саму лінію, до речі, Трамп проводить зараз відносно політики Байдена, піддаючи ревізії чимало його рішень.
Тобто, нинішній прогин адміністрації пана Трампа під кремлівські «хотєлки» не означає істини в останній інстанції. До того ж, не слід забувати про те, що змінити доктринальну політику НАТО в одноосібному порядку США не можуть, оскільки це має бути колективне і консенсусне рішення. А чи ми можемо собі сьогодні уявити, що країни Балтії проголосують за скасування політики відкритих дверей Альянсу – питання риторичне. Так, дійсно, в контексті нового раунду мирних перемовин у Стамбулі ми чуємо щодо Альянсу декларативні заяви пана Келлога, але це зовсім не означатиме, що Захід ухвалить якісь концептуальні рішення, які заборонять приєднання України чи інших членів колишнього СРСР до НАТО у майбутньому. Щодо ж стосується безпосередньо Києва, то питання євроатлантичної інтеграції у нас закріплено на найвищому – конституційному рівні і єдине на що можуть зголоситися наші перемовники – не форсувати це питання «тут і зараз», що не означатиме відмову від НАТО-курсу в подальшому.
Загалом, експерти досить скептично налаштовані стосовно чергового раунду мирних перемовин, що має відбутися у другий день літа в Стамбулі. «Останні чотири місяці Путін живе в логіці «не посваритися з Трампом», а дочекатися моменту, коли можна в усьому звинуватити Україну. Я не сумніваюся в тому, що Путін і далі буде петляти та тягнути час, згодовуючи Трампу меморандуми про мир. Але при цьому він робитиме все, щоб не посваритися з Трампом остаточно. Що може вплинути на Трампа? Внутрішня політика. Виборець республіканської партії не дуже переймається Україною (це дуже важливо для нашого розуміння процесів). Але його сильно тригерить, що Трамп такий м’який із Путіним. Я впевнений, що Трамп змушений буде піти на жорсткіші санкції щодо Росії саме через це. Коли це станеться? Путіну вкрай важливо пропетляти до літніх канікул політичного Вашингтона. Тоді він матиме майже гарантований люфт часу до вересня. Але далі точно петляти не вдасться, бо з осені, де-факто, розпочнеться передвиборча кампанія в США до Конгресу», - зазначає політолог Вадим Денисенко.
Експерт особливо наголошує на тому, що Білий дім не зможе не продати Україні зброю, а відтак ті страхи, які наразі блукають лабіринтами українського сегменту соцмереж є, на його переконання, явно перебільшеними.
Автор: Тетяна Мішина
