
У середу, 28 травня представники силових структур з понад 100 країн обговорили у Москві «нову архітектуру глобальної безпеки» на міжнародному форумі, організованому росРадбезом. Вельми показово, що серед делегатів були й представники США. Деталі – далі в матеріалі.
Міжнародна зустріч високих представників, що займаються питаннями безпеки, проходить у путінській Росії вже 13-й раз. Цьогоріч на запрошення Радбезу країни-агресора відгукнулися 126 делегацій зі 104 країн, очолюваних секретарями рад безпеки, помічниками та радниками глав держав з питань національної безпеки, а також профільними міністрами і керівниками спеціальних служб. Американська делегація (!) була представлена двома співробітниками посольства США у Росії. Левову ж частку учасників представили країни Глобального Півдня та Сходу. У рамках форуму також пройшли неформальні зустрічі делегацій АСЕАН, БРІКС, ШОС і СНД.
Ключовою темою заходу стали перспективи створення «нової архітектури глобальної безпеки». Вона, як випливає з виступів офіційних осіб країни-агресора, має замінити собою нинішній світопорядок, «який є вигідним переважно західним країнам». Саме на цьому у своєму відеозверненні до учасників форуму акцентував Путін. Констатувавши, що на зустрічі широко представлені держави Глобального Півдня і Сходу, він заявив, що «саме вони, по суті, формують світову більшість, прагнуть активніше впливати на регіональні та міжнародні процеси, відстоюють принцип суверенної рівності і права на власну модель розвитку». По факту, Путін дещо завуальовано закликав країни «світової більшості» об’єднатися проти гегемонії «меншості», тобто – проти Заходу.
В той же час глава росМЗС Лавров у своєму зверненні заявив, що західні країни систематично порушують принцип суверенної рівності держав. «Запрошую на дозвіллі переглянути історію всіх конфліктів, які існували за останні 80 років», - закликав він учасників зустрічі. Директор Служби зовнішньої розвідки РФ Наришкін у своєму виступі пішов ще далі: «Ретроспективний аналіз історії міжнародних відносин показує, що джерелом усіх найбільших військових конфліктів останніх трьох століть було вузьке коло чи не одних і тих самих західноєвропейських держав. Починаючи з Семирічної війни 1756-1763 років, яка вперше в історії велася відразу на п’яти континентах, і закінчуючи Другою світовою, ми бачимо те саме. І сьогодні країни Заходу продовжують гегемоністські спроби змінити на свою користь баланс сил у світі, що знову загрожує глобальній та регіональній безпеці».
Загалом, путінська Росія, як випливає з виступів представників РФ, прагне створення багатополярного світоустрою, чому «противиться Захід». «В Америці, і особливо в Європі, ще є чимало тих, хто бачить у багатополярності не благо, а виклик і навіть загрозу. Загрозу горезвісному порядку, що ґрунтується на правилах, які Захід намагається встановити після закінчення холодної війни в їх егоїстичних інтересах,- заявив на форумі вищезгаданий Лавров. - З негідною метою міжнародній спільноті нав’язується уявлення, що багатополярний світ – це хаос, боротьба всіх проти всіх. Ми з подібними трактуваннями погодитись категорично не можемо - вони не відображають реального стану речей».
Не згодні в країні-агресорі і з деякими західними політичними діячами, що «просувають тезу про неминучість суперництва і навіть зіткнення великих держав». «Візьміть відносини між Російською Федерацією та КНР – два великі сусіди. Відносини розвиваються динамічно і, за оцінкою лідерів Китаю та Російської Федерації, знаходяться у найкращому стані за свою багатовікову історію і за якістю є набагато більш просунутою формою взаємодії, ніж класичні союзи минулої епохи», - зазначив головний росдипломат. Він закликав західні країни відмовитися від «проштовхування своїх деструктивних, ідеологічних, позаправових установок». А згаданий Наришкін «з барського плеча» заявив, що Захід все ще може зайняти «гідне місце» у «світопорядку, що формується», але для цього він повинен «відкинути расистську звичку нав’язувати іншим країнам власні правила гри».
Очільник росРадбезу Шойгу основним завданням «світової спільноти» назвав «побудову такої архітектури безпеки, в основі якої лежали б принципи рівноправності та поваги до культурно-цивілізаційної самобутності». «Цінуємо, що такі підходи російської сторони знаходять живий відгук у більшості держав світу, представники яких прибули до Москви», - звернувся він до учасників форуму. До речі, про них.
Серед тих, кому було надано слово на путінському без пековому форумі був генсек Ради національної безпеки при адміністрації президента Туреччини Окай Меміш. Він повсякчас нарікав, що «існуючий міжнародний порядок не здатний забезпечити мир, стабільність і справедливість» і «не може запропонувати ефективних рішень проблем, з якими наразі стикається світова спільнота». Втім, в даному конкретному випадку важливим є не те, що говорив Меміш, а сам факт його присутності на тематичному заході у Москві. Як відомо, офіційна Анкара усіляко прагне стати не ситуативним, а постійним майданчиком для мирних переговорів щодо російсько-української війни. І в цьому сенсі приїзд високопоставленого турецького профільного чиновника можна розглядати, як анти нейтральність у мирному процесі Туреччини. Це цілком закономірний висновок, адже посередник не має відкрито пасувати одній зі сторін конфлікту. Втім, з іншої сторони не менше запитань виникає щодо участі у путінському форумі американських дипломатів, які навряд чи прибули б туди без відповідної відмашки з Білого дому.
Таким чином, можна зробити висновок, що попри жорстку публічну риторику пана Трампа відносно «божевільноо Путіна», де-факто адміністрація американського президента не звертає зі шляху російської геополітичної деізоляції. Це прикро визнавати, але факт залишається фактом: саме після першого дзвінка пана Трампа очільнику Кремля, про ймовірні контакти з Путіним почали вголос говорити навіть провідні європейські лідери, які підтримують Україну. Тобто, старий-новий президент США прорубав Путіну до цього наглухо забите вікно до цивілізованого світу.
Якщо ж повернутися у світ путінський, зокрема на його безпековий форум, то слід зауважити, що серед гостей там був головний сепаратист Балкан – президент Республіки Сербської у складі Боснії і Герцеговини Мілорад Додік, на якого виданий міжнародний ордер на арешт. Цей персонаж з вельми красномовним прізвищем, виступаючи на путінському збіговиську, заявив буквально наступне: «Спеціальна військова операція РФ в Україні абсолютно виправдана, оскільки Росія захищає не лише себе, вона захищає принципи міжнародного права, бореться проти системи, яку нам нав’язують у міжнародних відносинах. Безпека не може бути привілеєм обраних і не може забезпечуватись за рахунок безпеки інших».
Усю цю маячню, що нескінченним потоком лилася з вуст спікерів форуму, як свідчать новинні тематичні сюжети на росТБ, не лише уважно слухали, а й конспектували американські дипломати, на чому зі зрозумілих причин акцентували російські телевізійники. Дійсно, картинка вийшла більш аніж красномовна.
До речі, на полях без пекового форуму держсекретар білоруського Радбезу Олександр Вольфович заявив про те, що місця для розміщення ракетних комплексів із балістичними ракетами середньої дальності «Орєшнік» у Білорусі вже визначено і «практична площина» цієї ідеї буде реалізована до кінця поточного року. За його словами, підготовка до розміщення комплексів йде «у плановому порядку», але їх застосування можливе лише у разі розв’язання агресії проти Росії та Білорусі, «якщо глава держави (читай – Путін) ухвалить таке рішення».
Принагідно нагадаємо, що так званий «Орєшник» вперше був застосований у бойових умовах 21 листопада 2024 року, коли ракета, яка стартувала з полігону Капустін Яр, вдарила по заводу «Південмаш» у Дніпрі. Тоді Путін заявив про «успішне випробування» нового озброєння. Взагалі, у своїх публічних виступах очільник Кремля досить часто згадує про «Орєшнік» та російські неядерні засоби стримування. Це, на переконання аналітиків американського Інтитуту вивчення війни (ISW), свідчить про ймовірне бажання країни-агресора відійти від публічного бряцання ядерною зброєю, яке вона використовувала досі у діалозі зі світом в контексті російсько-української війни. Щоправда, свіжа риторика небезвідомого екс-президента РФ Медведєва з його натяками Трампу на Третю світову, свідчить про те, що остаточно відмовлятися від розмахування «кнопкою» у Путіна не збираються.
Автор: Тетяна Мішина