У вівторок, 13 травня, прем’єр Угорщини звинуватив Україну в тому, що вона нібито намагається зірвати опитування серед угорців про вступ Києва в Євросоюз. Зокрема, Віктор Орбан поскаржився на «безпрецедентну атаку спецслужб» в останні дні. Деталі – далі в матеріалі.
За словами угорського прем’єра Орбана, офіційний Київ ініціював «скоординовану кампанію з очорнення Угорщини». «Метою цієї кампанії є намагання підірвати нашу ініціативу з проведення опитування про членство України в ЄС. Київ відновив свої контакти в Угорщині для здійснення цієї кампанії та розпочав атаку проти Сил оборони Угорщини за допомогою угорського політика. Таким чином угорська опозиційна партія взяла активну участь у спецоперації української спецслужби. Такого ще не було на нашій пам’яті. Але попри все, Угорщина таки завершить своє опитування про євроінтеграцію України, бо ані Брюссель, ані Київ не можуть вирішувати замість угорського народу», - з неприхованим пафосом зазначив Орбан.
На Печерських пагорбах голослівні обвинувачення глави угорського уряду коментувати не стали. Втім, ці закиди цілком вписуються у виток небувалого погіршення у стосунках двох сусідніх держав.
Нове загострення в українсько-угорських відносинах почалось днями після того, як Служба безпеки України (СБУ) заявила про «перше в історії» викриття агентурної мережі військової розвідки Угорщини, яка здійснювала шпигунську діяльність на Закарпатті. Заява відомства Малюка стала першим відкритим звинуваченням у підривній діяльності на адресу країни-члена ЄС та НАТО з боку Києва. І хоча відносини між країнами останнє десятиліття переживали, м’яко кажучи, не найкращий період, у такій кризі вони ще не були.
Отже, згідно з інформацією СБУ, на території України було затримано двох агентів військової розвідки Угорщини, які отримали завдання шукати вразливі місця у наземній та протиповітряній обороні прикордонного Закарпаття. Агентам також було доручено зібрати дані про суспільно-політичні настрої мешканців регіону.
Один із затриманих – 40-річний уродженець міста Берегове, до його завдання входив збір інформації про місцезнаходження українських військових об’єктів, включаючи розташування ЗРК С-300. За даними СБУ, колишній військовослужбовець був завербований у 2021 році і до 2024 року був «сплячим агентом», який чекав свого часу. Крім розвідки на нього було покладено функції вербування нових людей. Другим затриманим виявилася жінка, яка до 2025 року була військовослужбовцем. Вона надавала інформацію про свій підрозділ, а також про військові аеродроми у Закарпатській області. Обом затриманим пред’явлено звинувачення у держзраді, їм загрожує довічне ув’язнення.
У Будапешті на заяву СБУ відреагували вкрай різко, назвавши її пропагандистською. «Якщо ми отримаємо якісь подробиці, то зможемо з цим розібратися. До того часу я маю кваліфікувати це як пропаганду, з якою треба поводитися з обережністю», - сказав міністр закордонних справ Угорщини Петер Сійярто.
Невдовзі він оголосив про висилку двох українських дипломатів з посольства в Будапешті, які, за його словами, займалися шпигунською діяльністю. У Києві відповіли дзеркально, вказавши на двері двом угорським дипломатам.
Ескалація конфлікту продовжилася, коли Будапешт скасував заплановані на 12 травня в Ужгороді консультації щодо нацменшин. Власне, начебто систематичний утиск етнічних угорців в Україні, про який постійно заявляють у Будапешті, серйозно ускладнив відносини між країнами і став причиною низки гучних скандалів протягом останніх років. Втім Україна теж має чимало претензій: зокрема, у 2018 році Київ звинуватив Будапешт в підриві свого суверенітету, опублікувавши відео, на якому угорський консул роздавав українцям паспорти і просив приховувати цей факт від української влади (подвійне громадянство в Україні заборонено). В 2020-му СБУ провела обшуки в офісі Товариства угорської культури, яке звинуватили у поширенні ідей про «велику Угорщину».
Тим часом, за останні роки чисельність етнічних угорців на Закарпатті помітно знизилася: якщо у 2010-х роках угорська громада налічувала близько 150 тис. чоловік, то наразі за різними оцінками, чисельність угорців в Україні не перевищує 80 тисяч. Втім, становище угорської національної меншини – не єдине джерело протиріч.
З початку повномасштабної війни Угорщина послідовно блокує ініціативи ЄС щодо виділення фінансової та військової допомоги Києву, за що небезпідставно здобула репутацію вірної союзниці країни-агресорки Росії. Цілком очевидно, що гучний шпигунський скандал вплине і на відносини Будапешта з ЄС та НАТО, оскільки в обох об’єднаннях вже давно висловлюють побоювання щодо «благонадійності» угорської розвідки. Так, у 2024 році низка країн-членів НАТО навіть перестала ділитися розвідданими з Будапештом, побоюючись, що чутлива інформація може бути передана до Москви. Тоді ж з’ясувалося, що спецслужби Угорщини стежили за деякими представниками Євросоюзу, у тому числі прослуховували їхні телефонні розмови та проводили обшуки у готельних номерах. З огляду на це, зрозуміло, що новий скандал за участю України та Угорщини лише зміцнить недовіру до останньої з боку ЄС.
Тим часом президент Зеленський, коментуючи чергову порцію заяв Орбана про неможливість вступу України до Євросоюзу, згадав опитування угорської опозиції, згідно з яким майже 60% мешканців сусідньої країни виступають за вступ України в ЄС. На переконання нинішнього господаря Банкової, наразі слова та дії прем’єра Угорщини пов’язані з втягуванням України у внутрішньополітичну боротьбу на тлі прийдешніх виборів 2026 року: «Просто не треба нас втягувати в свої вибори. Він (Орбан – ред.) це робить. Тим, що він нас блокує в ЄС. Зрештою, ця методика не буде виграшною. Чому? Тому що все одно люди там за Україну. Крім того Орбан робить дуже небезпечні речі для Євросоюзу, і Україна повідомляє про це партнерів».
Дійсно за рік, а саме у квітні 2026-го, угорці попрямують до виборчих дільниць, щоб обрати новий парламент, який сформує уряд, а відтак - всю вертикаль влади. Віктор Орбан, який безперервно керує країною з 2010 року і відтоді щоразу перемагав із суттєвим відривом від усіх опонентів тепер має високі шанси зазнати поразки, оскільки, по-перше, рейтинг його партії «Фідес» останніми роками демонструє стабільний тренд на зниження, а по-друге, останніми місяцями усі без винятку незалежні опитування свідчать, що на виборах-2026 партія чинного прем’єра Угорщини втратить місце біля керма правлячої більшості.
