Від початку повномасштабної війни і дотепер вітчизняні політики, публічно коментуючи ймовірність проведення президентських чи парламентських виборів, зазвичай крутять вказівним пальцем біля скроні, мовляв, передусім потрібно зупинити війну. Між тим на четвертому році протистояння з РФ, в кулуарах і не лише все частіше лунають заяви про необхідність зміни виконавчої та законодавчої влади. Деталі – далі в матеріалі.
За інформацією нашого видання, у різних політичних таборах активно готуються до виборів на осінь. Щоправда, готуються дуже акуратно, відверто побоюючись влаштувати фальстарт. Невизначеності додає не лише нерозуміння черговість виборів, але й туман в питаннях законодавства. Цілком не виключено, що правила гри зміняться. І вся робота піде під хвіст.
Тим часом на Банковій діють вкрай стримано. Попри систематичні публікації у провідних західних медіа про те, що кейс виборів президента України є одним з елементів мирно-переговорного треку, Володимир Зеленський заявляє, що в Україні не буде електорального «свята» допоки триває війна. Аргументація глави держави зводиться до наступної формули: спочатку має бути справедливий мир, а потім уже вибори. Крім того, господар Банкової апелює до Основного закону, гарантом дотримання якого він за посадою і є. Зокрема, в одному із нещодавніх інтерв’ю для іноземних ЗМІ, Зеленський акцентував: «Проведення виборів під час воєнного часу забороняє закон. Є Конституція і є безпекові речі».
Тим не менш, про президентські перегони уже зараз думають. Говорячи про ймовірність своєї участі у наступних президентських виборах, чинний голова держави зауважив, що на рішення щодо можливого другого терміну впливатимуть три чинники: яким саме чином Україна завершить війну, настрої виборців і думка сім’ї. Якщо говорити про крайній чинник, то слід зауважити, що Олена Зеленська, яка у 2019-му виступала категорично проти балотування свого чоловіка на найвищу державну посаду, наразі висловлюється щодо другого терміну менш категорично. З одного боку перша леді запевняє, що її друга половина не планує бути на посаді «все життя» і залишить кабінет на 4-му поверсі головної будівлі на Банковій, «як тільки Україна буде в безпеці». З іншого, перша леді визнає, що ймовірний другий термін буде більш простим, оскільки вже є відповідний досвід.
Нещодавно видання The Economist з посиланням на обізнані джерела написало, що Зеленський збирав нараду, на якій нібито дав доручення готуватися до виборів після повного припинення вогню. Серед іншого повідомлялося, що на цій «летючці» йшлося й про ребрединг пропрезидентської «Слуги народу». З огляду на те, що «слуги» за роки перебування у Верховній Раді повністю дискредитували партійний бренд, дійсно можна повірити в те, що на наступні вибори до законодавчого органу Зе йтиме з партією під умовною назвою «Команда Зеленського». Між тим радник президента Дмитро Литвин, коментуючи публікацію The Economist наголосив: «Ми не готуємось до проведення виборів, бо вибори у воєнний час неможливі, згідно з Конституцією, чинним законодавством та здоровим глуздом через безпекові виклики».
Утім, якщо Банкова та її спікери категорично заперечують підготовку до виборів, то члени команди президента США з цього приводу озвучують геть інші за змістовим наповненням тези. Зокрема, нещодавно спецпредставник і близький друг Трампа Стів Віткофф без купюр заявив: «В Україні будуть вибори – вони домовилися про це».
Підкинув дров у виборче багаття і колишній президент. На запитання, коли, на його думку, можливі вибори в Україні, Петро Порошенко відповів: «Запишіть – 26 жовтня цього року». Судячи з усього, «25 жовтня цього року» у Петра Олексійовича щодня, тому що різноплановий піар колишнього президента несеться 24/7 з усіх його медійних майданчиків.
Принагідно нагадаємо, що Україна проводила президентські, парламентські і місцеві вибори 2019 і 2020 року під час російської агресії, яка почалася в 2014-му. Згідно з Конституцією, наступні президентські вибори мали б відбутися у кінці березня 2024 року. Але оскільки в країні діє воєнний стан проведення і президентських, і парламентських виборів відтермінували.
Поряд з тим соціологи систематично заміряють електоральний пульс. І якщо сумувати результати досліджень провідних соцкомпаній країни, то, зауважує, відомий політтехнолог Сергій Гайдай, можна констатувати, що наразі в Україні є дві фігури, які очолюють президентські рейтинги. Це Зеленський та екс-головком ЗСУ Залужний. «Є ще категорія «колишніх». Рейтинг Порошенка в районі 4,5-5%, і йому вибори сьогодні не вигідні, бо може навіть не зберегти фракцію. Тимошенко має близько 2,5%, і у боротьбі за президентське крісло їй особливо нічого не світить. Вона також може не зберегти фракцію. У цю ж категорію я відніс би і Разумкова. Мені здається, він не має шансів. Все це постаті відомі, але вони вичерпали свої політичні можливості, хоч виявляють неабияку активність. Та й природно підпадають під тиск влади, бо вона «зачищає» всіх, хто хоч якусь конкуренцію їй може скласти. Втім, ще є персони, яких я називаю «темні конячки». Ці люди поки що не проявили себе ніяк політично, але широко відомі, вони публічні, про них багато хто знає. Це голова ГУР Кирило Буданов, Андрій Білецький, командир 3 штурмової бригади, командир «Азова» Денис Прокопенко та інші», - констатує Гайдай.
Якщо говорити про ймовірного топ-кандидата в особі Валерія Залужного, то варто підкреслити, що чинний посол України в Великобританії не підтверджує, але й не спростовує факт можливого балотування. «Для того, щоб відповісти на це запитання, давайте спочатку здобудемо умови, при яких таке питання буде абсолютно доречним. Поки що ж у нас задача одна: вистояти і зберегти нашу державу, а вже після цього будемо думати про інше», - аргументує генерал, якого часто називають ймовірним штучним політпроектом Банкової.
Тим не менш, чутки про створення команди у Залужного вже ширяться в серед політичного естеблішменту. Називають і потенційних спонсорів, серед яких Сергій Пашинський, що володіє «Українською бронетехнікою» та деякими іншими підприємствам ВПК. Маючи чималі фінансові ресурси, Залужний в будь-який момент зможе запустити кампанію.
Політолог Олег Постернак, коментуючи внутрішньополітичну атмосферу, робить наступний акцент: «Так чи будуть президентські вибори в поточному році? Це ймовірний варіант, який обговорюється на нарадах у заступника голови ОП Микити та віце-прем’єра Кулеби. А також в штабах опозиційних партій. Вірогідність виборів з кожним місяцем дійсно підвищується. Так, ці вибори можуть «рвати» країну. В них буде присутня тінь Путіна і Трампа. Їх результат може не влаштувати пасіонарних військових та лідерів громадської думки. Війна просто перейде у електоральне поле і дозволить цивільним українцям відчути силу впливу, адже виборці отримають свій шанс «повоювати» на бюлетеневому «фронті». Але якщо українці пройшли тест на стійкість під час кінетичної війни – вторгнення 2022-го, то чому, запитується, вони не витримають некінетичну війну, тобто вибори?».
Хай там як, але попри те, що воєнний стан в Україні поки що продовжено до 7 серпня включно, в офісах відомих (і не дуже) партій, де-факто кипить підготовка до виборів, оскільки українські політики різних ідеологічних ґатунків та вагових електоральних категорій однаково дотримуються одного правила: підготовка до наступних виборів розпочинається одразу після завершення попередніх. І фактор війни, в якій Україна за великим рахунком живе вже понад 10 років, в цьому наразі кулуарному але активному процесі, не робить абсолютно ніякої погоди.
Автор: Тетяна Мішина
