Польське конкурентне відомство (UOKiK) якнайкраще підготувалося до «сюрпризу» від Німеччини та США, які погодили запуск нового газогону з Росії.

Поляки ще 7 жовтня 2020 року оштрафували «Газпром» на 6,5 млрд євро та п’ять світових енергетичних компаній – на 50,8 млн євро за укладення угод з фінансування будівництва газопроводу «Північний потік-2» без дозволу конкурентного відомства, отримання якого є необхідним (10% їхнього річного обороту).

Український антимонопольний комітет мав би зробити те саме. Бо в України, так само, як і в Польщі, компанії-учасниці на чолі з «Газпромом» дозвіл не отримували.

Проте цього не сталося. Більш того, Комітет відмовився навіть розпочинати розслідування за поданою заявою.

Якби АМКУ бодай повторив приклад Польщі, ми би вже мали рішення, за яким «Газпром» був би винний нам мільярди.

А значить, розмови про «Північний потік-2» та компенсації точилися б з урахуванням цього боргу та зобов’язань про розірвання угод.

Але для українського конкурентного відомства це виявилося занадто непосильним завданням. І з точки зору рівня компетенцій керівництва органу, і пріоритетів, що вони перед собою ставлять.

Та й сам президент Володимир Зеленський від них цього не вимагає, якраз навпаки. Коли питання не стосується «годівничок» його команди, коли не зачіпають інтереси головних олігархів країни та їхні лобісти не штурмують Банкову проханнями розбудити АМКУ, Зеленський не лізе в бійку, сподіваючись отримати за таку покірність від західних партнерів щось корисне для себе і все тих же олігархів.

У чому суть порушення компаній-учасниць «Північного потоку 2», за яке їх оштрафували в Польщі та мали б оштрафувати в Україні?

«Nord Stream 2 AG» – це проєктна компанія, створена для планування, будівництва і наступної експлуатації газопроводу «Північний потік-2». Засновником «Nord Stream 2 AG» є «Газпром» – одна з найбільших нафтогазових компаній світу, газотранспортна і газодобувна монополія РФ (державі належать 50,002% акцій).

У червні 2015 року компанія «Nord Stream 2 AG» підписала з компаніями ENGIE, OMV AG, Shell, Uniper і Wintershall Dea угоди про фінансування проєкту «Північний потік-2». В результаті таких узгоджених дій фактично було створено міжнародний консорціум з будівництва та експлуатації газопроводу «Північний потік-2».

В українському конкурентному законодавстві залежно від того, як підприємство буде здійснювати діяльність на ринку (самостійно чи координувати конкурентну поведінку зі своїми засновниками), створення спільного підприємства може кваліфікуватись як концентрація або як узгоджені дії.

Польське конкурентне відомство кваліфікувало угоди з фінансування проєкту «Північний потік-2» як концентрацію (злиття).

Хоча компанія «Nord Stream 2 AG» була створена одноосібно компанією «Газпром», а не всіма компаніями-учасниками проєкту «Північний потік-2», але концентрація була здійснена в іншій формі – через угоди про фінансування цього проєкту та розподіл повноважень між учасниками.

Узгоджені дії самі по собі не є порушенням. Адже щодня різні компанії укладають одна з одною низку угод та за замовчуванням вони вважаються легальними.

Проте якщо ці дії «призвели чи можуть призвести до недопущення, усунення чи обмеження конкуренції», так само за замовчуванням вони вважаються антиконкурентними та забороненими до моменту, поки конкурентне відомство не дасть на них дозвіл, або назавжди – якщо в наданні дозволу буде відмовлено.

З концентраціями ще простіше. Після досягнення певного грошового порогу (по «Північному потоку-2» він більш ніж перевищений) будь-яка концентрація має пройти попереднє погодження в Антимонопольному комітеті України.

І до такого погодження вона вважається незаконною, а здійснення без погодження тягне за собою штраф у розмірі до 5% річного доходу компанії. І так само, як з узгодженими діями, відомство може не дати дозволу на її здійснення.

ТОВ «Оператор ГТС України» є учасником європейського ринку транспортування (транзиту) природного газу через українську газотранспортну систему. Наслідком узгоджених дій «Газпрому» та його світових партнерів може бути усунення українського оператора з цього ринку. Відповідно, якщо «Газпром» після запуску «Північного потоку-2» припинить транспортувати газ територією України (наш контракт з ними завершується в 2024 році), це може призвести до обмеження конкуренції на європейському ринку та повного усунення з нього української компанії.

Отже, дії компаній-учасниць проєкту «Північний потік-2» не тільки узгоджені, а й антиконкурентні. А отже, були б заборонені до отримання дозволу конкурентного відомства.

Схожих висновків дійшли поляки, констатувавши в рішенні, що дозвіл не було отримано, оштрафувавши за це та зобов’язавши розірвати укладені угоди.

Можливо, у вас виникли сумніви в поширенні юрисдикції Антимонопольного комітету на світові компанії та проєкт з будівництва газогону за межами України? Не сумнівайтеся, АМКУ має на це право, що базується на принципі екстратериторіальності, закладеному в нашому законі:

«Цей Закон застосовується до відносин, які впливають чи можуть вплинути на економічну конкуренцію на території України».

«Північний потік-2» більш ніж впливає на конкуренцію на українському ринку природного газу, тож на його дію поширюється компетенція АМКУ.

Схожу за змістом норму застосували і в польському конкурентному відомстві. Ось як прокоментував рішення голова UOKiK Томаш Хрустна:

«Дії шести компаній негативно вплинули на конкуренцію на ринку природного газу Польщі, який грає величезну роль для всієї економіки, в тому числі і для домогосподарств. Запуск «Північного потоку-2» поставить під загрозу безперервність постачання газу в Польщу, також дуже ймовірне підвищення цін на сировину, що обтяжить польських споживачів. Реалізація цієї інвестиції збільшить економічну залежність від російського газу не тільки Польщі, а й інших європейських країн. З точки зору енергетичної безпеки це підприємство розділятиме Європу на дві частини з кордоном на Одері. Дивує відсутність розуміння цього аспекту західними корпораціями, які беруть участь у проєкті, що порушують не тільки конкуренцію на ринку, але й європейську енергетичну безпеку».

Не будемо пояснювати, наскільки багато в міжнародних перемовинах щодо «Північного потоку-2» нам принесло б таке рішення Антимонопольного комітету України та наскільки цінне воно саме зараз.

Україна ще здатна застрибнути в цей останній вагон. Принаймні, варто спробувати це зробити.

Інакше слова української влади, що було зроблено все, аби зупинити добудову «Північного потоку-2» та захистити інтереси України, будуть відвертою неправдою.

Агия Загребельская, Елена Поканевич, Европейская правда

Спасибо за Вашу активность, Ваш вопрос будет рассмотрен модераторами в ближайшее время

35