На 28 році незалежності України – 25 квітня 2019 року – Верховна рада нарешті ухвалила багатостраждальний закон "Про забезпечення функціонування української мови як державної".

Він закріпив, що єдиною державною мовою в Україні є українська – і вона обов’язкова для органів державної влади і публічних сфер на всій території держави.

Для виконання закону, в Україні створили нові інституції – посаду уповноваженого з захисту державної мови – мовного обудсмена, Секретаріат уповноваженого, а також Національну комісію зі стандартів державної мови. 

Одним з ключових завдань останньої є підготовка та проведення іспиту на рівень володіння державною мовою, який розпочнеться 16 липня цього року.

✒️  У якому форматі відбуватиметься тестування;

✒️  Хто першим складатиме іспит;

✒️  Як до нього можна підготуватися;

✒️  Чи складатимуть іспит чинні держслужбовці.

Про це та інше "Українська правда. Життя" розпитала в очільниці Національної комісії зі стандартів державної мови Орисі Демської.

– З 16 липня 2021 року Комісія розпочне іспитування на рівень володіння державною мовою для набуття громадянства чи зайняття певних посад. 

Хто буде першопрохідцем іспиту?

– З 16 липня 2021 року громадяни України, які повинні володіти державною мовою і використовувати її під час виконання посадових обов’язків, мають засвідчувати рівень володіння державною мовою сертифікатом, який можна отримати тільки після складання іспиту.

Ми очікуємо, що першими виявлять бажання складати іспит посадовці, які подаватимуться на конкурсні посади. 

Хоча зауважу, що в ідеалі мовне іспитування не пов’язане з конкретним конкурсом. Іспит на рівень володіння державною мовою можна скласти і отримати державний сертифікат заздалегідь.

Тут також варто зазначити, що ті особи, які зараз перебувають на посадах, не зобов’язані підтверджувати рівень володіння державною мовою сертифікатом, тому що закон не має зворотної дії. 

– Як, де і коли можна скласти іспит на рівень володіння державною мовою?

– Коли Комісія почала працювати над порядком проведення іспитів, то ми ще орієнтувалися на традиційний формат іспиту. 

Але з приходом пандемії зрозуміли, що комп’ютерні технології можна ефективно використати для того, щоби здійснити процедуру іспитування. 

Ми розробили концепцію програмного забезпечення, яка охоплює всю процедуру – від моменту, коли людина вирішила, що вона хоче складати іспит, і до видачі сертифікату. 

Під час реєстрації претенденти будуть створювати особисті кабінети, де зазначатиметься місце, дата і час проведення іспиту, а також уся необхідна інформація, з якою претенденти повинні ознайомитися перед складанням іспиту.

– Скільки часу займатиме іспит? 

– Весь іспит триватиме 2 години. 

Іспит на рівень володіння державною мовою для виконання службових обов’язків складатиметься з чотирьох частин: "Культура мови", "Читання", "Письмо", "Говоріння". 

Час на виконання кожної частини буде пропорційно розподілений.

Частини "Культура мови" і "Читання" міститимуть тестові завдання різного типу, які перевіряють вміння претендента розуміти загальний зміст і деталі прочитаного тексту, критично осмислювати прочитане, застосовувати знання з української мови в умовах службової комунікації. 

Частини "Письмо" і "Говоріння" перевірятимуть вміння претендента створювати письмові та усні повідомлення відповідно до визначеної мети спілкування.

Жодна із частин іспиту не передбачає тестування правил чи презентації повних словозмінних або словотвірних парадигм.

Усна частина іспитування відбуватиметься у форматі бесіди між екзаменатором і претендентом в режимі онлайн. Ця частина іспиту записуватиметься на відео. 

На цьому етапі іспит завершуватиметься для претендента. 

З результатами можна буде ознайомитися в особистому кабінеті.

– Питання іспиту будуть пов’язані зі знанням професійної термінології? 

– Мета іспиту визначити рівень мовних, мовленнєвих та комунікативних умінь, навичок і компетентностей осіб.

Усна частина іспиту має також засвідчити вміння претендента спілкуватися на різні теми з офіційної сфери, не прив’язані до вузького професійного спрямування. 

Оцінюватиметься насамперед логічність, послідовність, правильність мовлення, здатність підтримувати чи починати розмову, уміння виражати свої переконання тощо.

– Як відбувається перевірка іспиту?

– Тестову частину перевірятиме програма. 

Текст перевіряє один екзаменатор, а відеозапис, крім екзаменатора, який вів чи вела розмову, перевірятимуть ще два екзаменатори.

Є перелік критеріїв, за якими відбувається перевірка тексту. Кожен з тих критеріїв має відмітку – достатньо, добре, відмінно. Екзаменатор має чітку інструкцію, на підставі якої він може цей критерій відзначити. 

Після перевірки екзаменатор надсилає роботу в апарат Комісії.

Щодо усної частини, то екзаменатор, який проводив розмову, виставляє свої оцінки і ще двоє експертів свої – це так зване перехресне перевіряння. 

Коли оцінювання завершено, екзаменатори підписують роботи електронними ключами і передають в апарат Комісії для остаточного визначення результатів іспиту.

– На що впливатиме рівень володіння мовою? Чи матимуть переваги громадяни з високим рівним над тими, в кого він достатній?

– Наше завдання засвідчити, як саме людина володіє державною мовою. А вже роботодавець буде визначати, який рівень йому необхідний.

– Як ви оцінюєте складність тесту, чи можна його порівнювати зі ЗНО з української мови?

– З жодним із освітніх тестувань це не порівняти. 

ЗНО оцінює знання з мови – там орієнтуються на те, як той, хто складає, пройшов весь курс української мови в школі.

Мета нашого іспиту – виявити рівень мовної компетенції громадянина, який претендує комунікувати від імені держави. 

Ми зосереджені на тому, щоби з’ясувати, наскільки якісно людина використовує на практиці ті знання, які вона здобула в школі чи житті. Тобто, не що вона знає, а як вона вміє. 

Ми не можемо на сьогодні сказати чи складний цей іспит чи ні. 

Але ми спробуємо розробити невеличкий пілот і з’ясувати складність іспиту перед тим, як запускати його в повному масштабі.

– Чи зможе людина, яка не склала іспиту, виконувати посадові обов’язки? 

Наприклад, за умови, що вона перескладатиме іспит через 4 місяці (мінімальний термін перездачі)?

– Те, про що ви запитуєте, стосується виконання чи невиконання закону іншими інституціями. Це не є компетенцією Національної комісії зі стандартів державної мови. 

Завдання Комісії перевірити рівень володіння державною мовою і видати державний сертифікат, якщо людина пройшла таке випробування. Далі це вже не наша історія.

Людина повинна розуміти, що подаючись на той чи той конкурс, вона вже повинна мати сертифікат.

Іспит не є історією конкурсу. Іспит з державної мови – це про сертифікацію громадян.

– Чи проводитимуться підготовчі курси перед складанням іспиту?

– Норма закону "Про забезпечення функціонування української мови як державної" каже, що Нацкомісія не може здійснювати навчання. 

Ми розробляємо вимоги до іспиту, які будуть заздалегідь оприлюднені.

Також спробуємо зробити тренувальні тести, які будуть у вільному доступі. 

Ми не можемо навчати і це правильно. Адже Комісія, яка приймає іспит, не може навчати, бо це конфлікт інтересів.

Спасибі за Вашу активність, Ваше питання буде розглянуто модераторами найближчим часом

101
Теги