Рост зарплаты и тарифов для населения, ставка на трудовых мигрантов и стабильную гривню, а также огромные расходы на обслуживание госдолга. Что Кабмин ожидает в ближайшие три года? (укр)

Уряд робить чергову спробу перейти на середньострокове бюджетне планування. Для цього в Міністерстві економічного розвитку та торгівлі вже підготували сценарії розвитку економіки до 2024 року.

Не зважаючи на обіцянки влади знизити тариф на газ для населення, у трирічній перспективі цього не станеться. Ба більше, українцям слід готуватися до зростання вартості не лише блакитного палива, а й електроенергії та комунальних послуг.

Збільшення витрат частково компенсується зростанням мінімальної зарплати на чверть, яке ляже на плечі бізнесу.

Ложка меду в бочці дьогтю: через три роки надходження від заробітчан зростуть на 2 млрд дол, проте з кожним роком в країні залишатиметься все менше людей працездатного віку. Саме на них ляже тягар виплати державних боргів, які країна продовжить нарощувати.

ЕП ознайомилася з прогнозом Мінекономрозвитку і публікує найбільш значущі очікування.

Що таке середньострокове бюджетне планування

Закон, відповідно до якого уряд зобов'язали планувати державні видатки не на рік, а на три роки, ухвалили у грудні 2018 року, а вперше запустити трирічне планування бюджету намагалися у 2019 році.

Тоді Мінфін підготував відповідну бюджетну декларацію, проте уряд Володимира Гройсмана документ не затвердив. Викладені в ньому прогнози могли викликати критику, що виплинуло б на електоральні настрої напередодні президентських виборів.

У 2020 році плани із запуску трирічного бюджетного планування перервали пандемія коронавірусу та невизначеність в економіці України і світу, тож запуск трирічного бюджету перенесли на 2021 рік.

Мінекономрозвитку готує прогноз, у якому оцінює, як змінюватимуться основні ціни на товари українського імпорту та експорту, курс національної валюти, тарифи для населення, розмір державного боргу. На основі цього прогнозу Мінфін розробляє план доходів та видатків на наступні три роки.

Хоча макропрогноз, який потрапив до редакції ЕП, попередній, співрозмовники в уряді запевняють: зауваження до документа будуть мінімальні.

Яким буде курс гривні

Мабуть, найцікавішим показником макропрогнозу уряду є курс американської валюти відносно гривні.

Його значення значною мірою залежить від ситуації з цінами на експортні та імпортні товари, а також від того, наскільки привабливою буде економіка України для іноземних інвесторів.

Прогнози Мінекономрозвитку достатньо консервативні.

До 2024 року очікується поступове зростання вартості американської валюти до 28,8 грн/дол за оптимістичним сценарієм і до 29,7 грн/дол за песимістичним. Це середнє значення.

У гіршому випадку в кінці 2024 року обмінний курс перетне позначку 30 грн/дол, у кращому – не перевищить 29,2 грн/дол.

Курс Нацбанку 4 лютого 2021 року становив 27,99 грн/дол, тобто максимально можлива девальвація не перевищить 7%.

Підтримають національну валюту іноземні інвестиції. За оцінками Мінекономрозвитку, їхній приріст, залежно від сценарію, у 2021 році становитиме 0,5-2 млрд дол, а до 2024 року сягне 5-5,5 млрд дол.

Раніше голова ради НБУ Богдан Данилишин повідомляв, що в січні-жовтні 2020 року сальдо (різниця між тим, скільки коштів завели і скільки вивели) прямих іноземних інвестицій в Україну становило 200 млн дол.

Не даватимуть долару суттєво вирости перекази від українських трудових мігрантів. Навіть у 2020 році, на тлі карантинних обмежень та закритих кордонів, вони зросли на 200 млн дол до 12,12 млрд дол.

У міністерстві очікують, що обсяги переказів зростатимуть ще більшими темпами. За підсумками 2024 року обсяг надходжень від заробітчан за песимістичним сценарієм становитиме 13,3 млрд дол, за оптимістичним – 14,4 млрд дол.

Завдяки чому може відбутися таке зростання? Можливо, це станеться тому, що через три роки в Україні житиме на 650 тис менше громадян, ніж на початку 2021 року.

Негативно на гривню може вплинути послаблення карантинних обмежень у світі та відкриття кордонів для українських туристів. У 2020 році цей ринок скоротився на 70%, туристів за межами країни було мало, тож відплив валюти був незначний.

Тепер ситуація зміниться. У 2021-2022 роках українці витрачатимуть на подорожі по 5,2-6,9 млрд дол, у 2023-2024 роках – по 7,8-8,7 млрд дол, упевнені в міністерстві.

Якою буде мінімальна зарплата

Підвищення мінімальної зарплати на початку 2021 року викликало хвилю дискусій серед експертів та підприємців.

З одного боку, її зростання підвищить доходи значної частини населення в умовах, коли майже половина українців живе за межею бідності.

З іншого боку, такий крок збільшує податкове навантаження на бізнес, який і без цього складно переживає карантин.

З 1 січня 2021 року мінімальна зарплата становить 6 тис грн, а з урахуванням очікуваного її підвищення до 6,5 тис грн з 1 грудня середньозважена мінімальна зарплата у 2021 році становитиме 6 042 грн.

Надалі мінімальна зарплата зростатиме в середньому на 7-10% щороку і у 2024 році становитиме 7 665 грн.

Якими будуть тарифи

Разом із зростанням мінімальної зарплати підвищуватимуться й тарифи. Чим активніше відновлюватиметься економіка, тим швидше зростатимуть суми в квитанціях.

За оптимістичним сценарієм Мінекономрозвитку, ціни на газ для населення у 2021 році зростуть на 20%, у 2022 році – на 10%, у 2023-2024 роках – на 5% щороку. Для порівняння: у 2020 році газ для населення подорожчав на 56,3%.

Відреагують на зростання вартості газу тарифи на централізоване опалення та гарячу воду. У 2021 році за них доведеться плати на 16-18% більше, ніж у 2020 році. У 2022 році зростання становитиме 6-9%, у 2023-2024 роках – 3-5%.

Тарифи на електроенергію для населення у 2021 році можуть неприємно здивувати.

Відповідно до прогнозу Мінекономрозвитку, ціни на електрику зростуть на 38% за песимістичного сценарію і на 52% – за оптимістичного. У 2022 році електрика подорожчає ще на 15-20%.

Не обійде зростання тарифів і залізничні перевезення. У міністерстві очікують, що за 2021 рік квитки для пасажирів подорожчають на 22%, у 2022 році – на 15-26%, у 2023 році – на 6,5-15%, у 2024 році – на 6,5-10%.

Як зміниться торгівля

Україна – відкрита економіка, яка залежить від зовнішньої торговельної кон’юнктури. Зокрема від того, як змінюватимуться ціни на нафту та газ, які ми переважно імпортуємо, а також ціни на зернові та металургію, які ми переважно експортуємо.

Крім цього, на економіку України впливають темпи росту економік наших торговельних партнерів – ЄС, Китаю, країн Африки, Близького Сходу та Росії.

Світовий ВВП у наступні роки зростатиме швидкими темпами: за оптимістичним сценарієм на 5,5% – у 2021 році, на 4,2% – у 2022 році, на 3,8% – у 2023 році та на 3,6% – у 2024 році.

Оцінка ВВП нашої країни в розрахунках відсутня, як і очікування інфляції. Вони будуть опрацьовані міністерством до 15 квітня.

Від темпів відновлення економіки світу залежатиме й попит на сировинні ресурси. Головним з них є нафта. Від зміни цін на "чорне золото" залежатимуть ціни на пальне. Останні впливатимуть й на темпи інфляції в Україні та платоспроможність громадян.

За оптимістичним сценарієм ціни на нафту марки Brent зростуть до 47-57 дол за барель у 2021 році і можуть сягнути 60 дол у 2024 році.

Залежно від сценарію, ціни на газ коливатимуться у діапазоні 185-206 дол за тисячу кубометрів у поточному році, 198-225 дол – у 2022 році та не перевищать 230 дол на кінець 2024 року.

У 2021-2022 роках Україна щорічно імпортуватиме 7 млрд кубометрів блакитного палива, а у 2023-2024 роках від 9 до 10 млрд кубометрів.

Водночас, ціни на український експорт рухатимуться неоднорідно. Вартість металів в середньому зростатиме на 1,5-2% щороку, а от залізна руда цього року зросте на 15,5-23,9%, проте наступного року подешевшає на 10,4-13,3%.

Схожа ситуація складеться й для зернових: у 2021 році пшениця та кукурудза мають подорожчати на 3-13%, а у 2022-2024 роках ціни будуть потроху падати.

При цьому рекордних врожаїв зернових в уряді найближчі роки не прогнозують. У 2021-2024 роках цей показник зростатиме з 66,3 млн тонн до 72,4 млн тонн. Рекорд за обсягом врожаю було побито у 2019 році, коли зібрали загалом 75,1 млн тонн.

Що буде з державним боргом

У 2020 році, через падіння економіки та доходів бюджету на тлі зростання видатків, уряду довелося запозичити 621,54 млрд грн.

На кінець року країна вже заборгувала 2,56 трлн грн або 90,3 млрд дол.

На цей рік передбачено залучення 701,8 млрд грн. Відповідно до прогнозу Мінекономіки, у 2022-2024 році державні запозичення складатимуть понад 550 млрд грн щорічно.

Видатки на погашення та обслуговування державного боргу у наступні три роки будуть значними.

До кінця наступного року уряд планує погасити 468,4 млрд грн тіла боргу та 158,7 млрд грн відсотків за ним, загалом – 627,1 млрд грн. У 2022 році на борг держава витратить сумарно 555,2 млрд грн.

У наступні роки видатки на погашення та обслуговування державного боргу перевалять за 600 млрд грн на рік.

Ярослав Винокуров, Экономическая правда

Спасибо за Вашу активность, Ваш вопрос будет рассмотрен модераторами в ближайшее время

522