26 лютого Конституційний суд визнав неконституційною статтю Кримінального кодексу, яка передбачає покарання для чиновників за незаконне збагачення. Про це повідомили відразу кілька джерел УП та інші ЗМІ.
Стаття N368-2 дозволяла притягти чиновників до відповідальності у випадку, коли їхні активи та витрати явно перевищують офіційні доходи. Логіка проста: якщо сім'я чиновника має майно та стиль життя, що не відповідають їхнім офіційним доходам – він причетний до корупції і повинен відповідати за це.
Щоб не було маніпуляцій щодо порушення презумпції невинуватості, довести невідповідність майна офіційним доходам – завдання слідчого та прокурора.
Конституційне подання щодо ліквідації відповідальності за незаконне збагачення подали ще в грудні 2017 року 59 народних депутатів, серед яких і фігуранти справ за цією статтею Кримінального кодексу.
Громадські та міжнародні експерти й науковці аргументовано вважають кримінальну відповідальність за незаконне збагачення цілком конституційною.
Наслідки ймовірного рішення КС не лише для гучних розслідувань Національного антикорупційного бюро України, а й загалом для України вже можна передбачити. Адже криміналізація незаконного збагачення була однією з вимог одразу двох міжнародних партнерів України – Міжнародного валютного фонду та Європейського Союзу.
Зобов'язання України
Кримінальну відповідальність за незаконне збагачення у чинній редакції запровадили у 2014 році. Це було одним із ключових зобов'язань України перед Міжнародним валютним фондом відповідно до меморандуму від квітня 2014 року.
Повноваження розслідувати незаконне збагачення топ-посадовців, за задумом МВФ, отримувало НАБУ.
За правилами Фонду, відкат у виконанні зобов'язань за попередніми меморандумами у рамках програм фінансування перешкоджає отриманню наступних траншів.
Простіше кажучи, через скасування відповідальності за незаконне збагачення Україна не отримає наступний транш МВФ, навіть якщо всі інші зобов'язання за поточним меморандумом із МВФ будуть виконані.
Без коштів МВФ Україна знову може зіткнутися із суттєвими труднощами у виплатах зовнішніх запозичень. Адже лише у 2019 році Україна має погасити боргів на 14 млрд доларів США, що складає 75% від міжнародних резервів України станом на початок 2019 року.
Криміналізація незаконного збагачення також була однією з вимог ЄС у рамках Контракту з розбудови держави.
Окрім цього, скасування незаконного збагачення цілком вихолостить систему електронного декларування статків чиновників, ефективне функціонування якої було вимогою Плану дій з візової лібералізації ЄС, а також діючої програми макрофінансової підтримки України Європейським Союзом.
Адже е-декларування працює на виявлення та випередження корупції, тільки якщо чиновник може постати перед судом як за брехню в декларації, так і за невідповідність статків доходам.
Якщо ж незаконне збагачення перестане бути злочином, чиновники збагачуватимуться із сумнівних джерел, декларуватимуть це та насолоджуватимуться безкарністю.
Кого може амністувати Конституційний суд
За даними прес-служби НАБУ, детективи розслідують епізоди з незаконного збагачення у 65 кримінальних провадженнях.
Найтяжче передбачене покарання для топ-посадовців – позбавлення волі на строк від 5 до 10 років із позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до 3 років із конфіскацією майна.
Будуть закриті 65 справ НАБУ щодо незаконного збагачення народних депутатів, міністрів, керівників держустанов, військових прокурорів, заступників голови СБУ та інших одіозних топ-чиновників.
Усі справи, незалежно від того, чи вони знаходяться у суді, чи ще перебувають на стадії досудового розгляду, автоматично закриються. Чотири роки роботи НАБУ над ними підуть просто коту під хвіст.
Більше того, усі чиновники країни фактично отримають амністію щодо їхніх незаконних статків. Адже таке рішення Конституційного суду фактично скасовує цей злочин у Кримінальному кодексі.
Поміж 65 справ щодо незаконного збагачення топ-посадовців є, наприклад, справа першого заступника голови Служби безпеки України Павла Демчини. За версією слідства, у період із квітня 2015 по грудень 2016 року Демчина та його сім'я придбали автівок та земельних ділянок на майже 4 млн гривень. Відповідних доходів для таких дорогих покупок у заступника голови СБУ не було.
Радіє потенційному закриттю своєї справи й голова Державної аудиторської служби Лідія Гаврилова. Упродовж 2015-2017 років вона отримала у власність майно та коштовності на загальну суму в майже 10 млн гривень. Вартість таких активів значно перевищує доходи чиновниці.
Свято може прийти на вулицю голови скандального Окружного адміністративного суду Києва Павла Вовка, який, за версією слідства, приховує коштовне майно та елітний будинок через фіктивне розлучення.
Разом із Вовком святкуватиме колишній військовий прокурор сил АТО Костянтин Кулик, який зараз обіймає керівну посаду в ГПУ. Його обвинувачують у набутті майна на суму майже 3 млн гривень.
Можливого незаконного збагачення стосується розслідування НАБУ щодо колишнього керівника Державної фіскальної служби Мирослава Продана. Його підозрюють у необґрунтованому набутті майна на суму 89 млн гривень під час роботи очільником ДФС.
До 65 щасливчиків входить також народний депутат від Радикальної партії Євген Дейдей. Розслідування за фактом його можливого незаконного збагачення розпочали у листопаді 2016 року. У 2015-2016 роках Дейдей став власником нерухомого майна та автівок, вартість яких у 4 рази перевищує його офіційні доходи та доходи членів його родини.
Справа щодо можливого незаконного збагачення розслідується стосовно лідера Радикальної партії Олега Ляшка. Раніше журналісти виявили, що Ляшко разом із дружиною придбали нерухомості на 20 млн гривень.
Це лише 7 із 65 справ, які розслідує НАБУ, і які будуть закриті після рішення КС. Незаконного збагачення також стосуються розслідування антикорупційних органів щодо нардепів Андрія Лозового, Ігоря Мосійчука, генпрокурора Юрія Луценка. Минулого тижня до суду скерували справу міністра інфраструктури Володимира Омеляна.
У всіх цих випадках чиновники більше не відповідатимуть на питання походження коштів і зможуть захиститися від відповідальності, просто законно оформивши придбання. Їх усіх амністують і все пробачать.
Як врятувати ситуацію?
Насправді, ніяк.
Згідно з законом, рішення Конституційного суду є остаточним і не може бути оскарженим чи переглянутим.
Не тільки фігуранти 65 справ НАБУ, але й усі суб'єкти електронного декларування отримають амністію. Українці ж заплатять за це можливим дефолтом.
Політична відповідальність за це лежатиме на Президентові Петрові Порошенку.
Саме президент як автор закону про Конституційний суд мав передбачити формування КС через незалежний конкурс – проте він цього не зробив.
Більше того, Порошенко, на відміну від Верховної Ради, не відкликав суддів, призначених за квотою Президента ще за часів Віктора Януковича. 18 конституційних суддів порівну призначають Президент, ВР та з'їзд суддів України.
Завдяки голові держави досі вершать правосуддя призначені Януковичем заступник Конституційного суду Олександр Тупицький та суддя Олександр Касмінін. Останній, згідно з розслідуванням журналістів, незаконно привласнив собі службове житло вартістю близько 5 млн гривень.
У свою чергу депутати, всупереч Конституції, запровадили порядок номінування суддів КС винятково за поданням парламентських фракцій.
Тобто і Президент, і народні депутати зробили все, щоб Конституційний суд залишався під політичним впливом.
Спасибі за Вашу активність, Ваше питання буде розглянуто модераторами найближчим часом
