Європейський парламент у вівторок, 15 вересня, схвалив звіт за підсумками роботи спеціальної комісії щодо «Європейського щита демократії». Документ містить практичні рекомендації для ЄС щодо посилення захисту демократичних інституцій від іноземного втручання та зміцнення наявних інструментів.
Про це повідомила пресслужба Європарламенту, повідомляє ЄП.
Під час голосування звіт підтримали 420 депутатів, 220 виступили проти, ще 26 утрималися.
Спеціальну комісію Європарламенту створили у грудні 2024 року. Їй доручили оцінити масштаби та вплив ворожих дій проти ЄС, зокрема іноземних маніпуляцій інформацією та втручання, гібридних атак і скоординованих кампаній дезінформації.
Євродепутати підтримали створення Центру демократичної стійкости ЄС. Його пропонують зробити незалежним центром передового досвіду для протидії іноземним маніпуляціям і дезінформації, а також координації відповідних заходів держав-членів.
На думку депутатів, нова структура не має дублювати вже наявні механізми. Натомість вона повинна об'єднати чинні заходи на рівні ЄС в єдину систему з чітким мандатом, бюджетом і можливістю діяти. Участь у такій структурі пропонують зробити обов'язковою для всіх держав-членів, а її діяльність підпорядкувати парламентському нагляду.
У звіті Росію названо головною загрозою демократичній цілісності Європи. Євродепутати наголошують на частих гібридних атаках Росії на критичну інфраструктуру, серед яких кібератаки, фізичні диверсії, підпали, шпигунство та глушіння сигналів. Водночас зазначається, що подібні загрози походять також від Білорусі, Китаю, Ірану та Північної Кореї.
«Цей звіт не стосується регулювання політичних поглядів. Він стосується захисту нашої демократії від операцій іноземного впливу. Російські боти – це не свобода слова. Іноземне втручання – це не свобода слова. А маніпулювання нашими виборами – це, безумовно, не свобода слова», – заявив під час пленарних дебатів доповідач Томас Тобе.
Європарламент також закликав розширити санкції проти осіб, які сприяють поширенню дезінформації або допомагають обходити чинні санкційні обмеження.
Окремо депутати пропонують зменшити залежність ЄС від технологій, що перебувають під іноземним контролем, у критично важливих секторах. Зокрема, йдеться про залежність від американських технологічних компаній та китайського обладнання.
Для захисту виборчого процесу від нових загроз Європарламент пропонує визнати виборчу інфраструктуру критично важливою. Депутати також закликають запровадити принцип «знай свого донора» для політичних пожертв у криптовалюті, вживати заходів проти зловмисних дипфейків і шахрайської реклами, а також посилити захист кандидаток-жінок.
Важливу роль у зміцненні демократичної стійкости депутати відводять підвищенню медіаграмотности та грамотности у сфері штучного інтелекту, а також підтримці незалежного громадянського суспільства.
У Європарламенті наголошують, що демократичні інституції та суспільство мають залишатися функціональними навіть під час криз. У зв'язку з цим депутати рекомендують проводити регулярні масштабні навчання, створити загальноєвропейський застосунок для оповіщення про кризові ситуації та започаткувати щорічний «Європейський день готовности» 24 лютого – у річницю початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну.
Напередодні гендиректор Шведського агентства психологічної оборони Магнус Хьорт заявляв, що Росія становить загрозу для майбутніх виборів у найбільших демократичних державах Європи. Він також закликав соціальні мережі посилити боротьбу з російськими мережами ботів.
Автор: Богдан Моримух
