У четвер, 10 вересня, президент Володимир Зеленський прибув з триденним візитом до Канади, яка наразі переживає період гарячої фази торгової війни зі Сполученими Штатами. Про те, чи вдасться Києву зрештою пройти між крапельками, не зіпсувавши стосунки з одного боку з Оттавою, з іншою – із Вашингтоном – далі в матеріалі ForUA.
До завершення дня суботи, 12 вересня, включно триватиме триденний офіційний візит Володимира Зеленського до Канади. Це його четверта поїздка у президентському статусі на «землю кленового листа».
Вперше Зеленський відвідав Канаду у липні 2019 року. Тоді у Торонто він прийняв участь у Міжнародній конференції з питань реформ в Україні (Ukraine Reform Conference) та провів низку зустрічей із канадськими високопосадовцями й бізнесом.
У вересні 2023-го відбувся другий за ліком візит нинішнього господаря Банкової до Канади і водночас перший з моменту повномасштабного вторгнення РФ. Тоді діючий гарант української Конституції відвідав Оттаву та Торонто, виступив перед парламентом Канади та зустрівся з українською громадою. Власне, під час цього візиту було оголошено про довгостроковий пакет військової допомоги Києву.
У грудні 2025 року мав місце робочий візит Зеленського до Канади, у межах якого він відвідав Галіфакс перед своєю поїздкою до США. Основною метою тодішніх канадських зустрічей було залучення додаткової підтримки для протидії російській агресії.
Отже, з того часу минув рік, а мета візиту українського президента до Канади не змінилася і суть її зводиться до концентрації максимальної протидії державі-терористці РФ.
У четвер,10 вересня, невдовзі після зустрічі з українським колегою канадський прем’єр Марк Карні зазначив, що їхня країна виділить $253 млн на закупівлю ракет-перехоплювачів для протиповітряної оборони нашої з вами держави. А ще він розповів, як Канада підтримуватиме Україну напередодні зими. Зокрема, 61-річний канадський лідер анонсував внесок у Фонд енергетичної безпеки України. Ці кошти, точна сума яких не розголошується, підуть для відновлення енергетичної інфраструктури та підвищення можливостей зберігання енергоносіїв і забезпечення електропостачання лікарень.
Окрім того, Канада надасть Києву гарантії за кредитами на закупівлю газу на суму понад $430 мільйонів. «Ми також будемо набагато тісніше співпрацювати у сфері енергетики та критично важливих корисних копалин, щоб забезпечити надійність ланцюгів постачання», – акцентував пан Карні.
За підсумками перемовин український та канадський лідери підписали Декларацію про 100-річне партнерство, яка передбачає намір двох країн «підняти двосторонні відносини до рівня всеосяжного стратегічного партнерства».
На тлі якісного «підняття» рівня зносин офіційних Києва та Оттави відбувається неабияке загострення в американо-канадських стосунках. Зокрема, у четвер, 10 вересня президент США Дональд Трамп підписав п’ять указів, які різко посилюють торговельний режим із сусідньою країною. Нові заходи Білого дому повністю блокують імпорт деяких канадських товарів та фактично закривають для Оттави доступ до американських держзакупівель. Цей крок, на переконання експертів, може призвести до серйозних витрат як для американської промисловості, так і для республіканців перед проміжними виборами до Конгресу. Втім, про все по порядку.
Отже, формальним приводом для чергового витка тарифної війни стала симетрична відповідь Канади на американські санкції. Попередні обмеження США були введені, нагадаємо, 20 липня 2026 року і набули чинності 19 серпня. Тоді під 50-відсоткові тарифи Вашингтона потрапили канадська сталь, алюміній, автокомпоненти, лісоматеріали та частина продуктів харчування на загальну суму близько $20 млрд. Після цього Оттава та Вашингтон розпочали перемовини щодо припинення тарифної війни, але після їхнього зриву Канада реалізувала принцип «долар за долар».
Дзеркальне канадське мито на американську продукцію набуло чинності 8 вересня. Сказати, що на цей крок канадської сторони у Білому домі відреагували у турборежимі – нічого не сказати. Буквально за лічені хвилини у Білому домі представили нові документи, які вводять тарифи до 50% на сири, човни та гольф-кари.
Далі – більше. В трампівській адміністрації задіяли статтю 338 Закону про тарифи зразка 1930 року. Принагідно зауважимо, що дана норма дозволяє президенту запроваджувати імпортні заборони щодо країн, які, на думку Білого дому, ведуть зі США торгівлю неналежним чином. Як зазначає з цього приводу Politico, з практичної точки зору нові мита торкнуться товарів вартістю менше $1 млрд, що робить крок Трампа радше символічним. Натомість юридична вразливість рішень висока: стаття 338 не застосовувалася владою США майже століття і ніколи не перевірялася Фемідою.
Між тим частина тарифів почне діяти вже з 15 вересня, а повну заборону на ввезення канадського алкоголю, мотоциклів та молочної продукції буде запроваджено 29 вересня.
У Білому домі традиційно намагаються переклали всю відповідальність за зрив торгової угоди та продовження тарифної війни на Оттаву. Так, американський торговий представник (USTR) Джеймісон Грір назвав вищеокреслені дзеркальні кроки канадського уряду «абсолютно безглуздою відплатою». Також він заявив, що канадська влада віддала перевагу конфронтації перед компромісною угодою, яка була практично готова до підписання. Насамкінець Грір звинуватив Оттаву у дискримінації американських експортерів: витісненні алкоголю США з канадських мереж, преференцій для молочної галузі Євросоюзу (ЄС) та квотуванні ввезення автомобілів американської збірки.
Якщо говорити про політичний аспект нинішнього американо-канадського протистояння, то слід зауважити, що його градус є теж достатньо високим. Днями Трамп розмістив у соцмережі Truth Social цілу серію згенерованих штучним інтелектом мемів, на яких він у хокейній формі щодуху гамселить канадських гравців та прем’єр-міністра Канади Марка Карні. А за кілька тижнів до цього нинішній господар Овального кабінету вирішив перейменувати на офіційних картах США озеро Онтаріо на озеро Америка.
Очільник канадського уряду у своєму нещодавньому зверненні до нації порадив Білому дому припинити штампувати меми і розпочати серйозно ставитися до конфлікту. Він також додав, що епоха залежності лише від одного економічного партнера добігла кінця.
Новий виток торгівельної війни між Канадою та США рикошетом б’є по позиціях лідерів цих держав. Причому, рикошетні «прильоти» є геть різними. Наприклад, пан Карні зіштовхнувся із вимогою канадської опозиції розкрити деталі начебто зірваної тарифної угоди з американцями, тоді як Трамп – із внутрішнім протестом всередині Республіканської партії. Причиною стала спроба обкласти непомірними тарифами продукцію канадського авіабудівного гіганта Bombardier. В цьому контексті колеги очільника Білого дому по партійному цеху нагадали йому, що ця компанія забезпечує десятки тисяч робочих місць у США, включаючи заводи у традиційно консервативних Канзасі та Техасі і, таким чином, нові заходи можуть вкрай негативно позначитися на електоральній підтримці у цих штатах. Однак якщо оцінювати ситуацію не локально, а глобально, то наслідки торгової війни Трампа з Канадою для республіканців можуть бути набагато гіршими. Свіже опитування YouGov фіксує, що 58% пересічних американців категорично не погоджуються із введенням мит на товари з Канади. Інше опитування від Ipsos демонструє, що 46% громадян Сполучених Штатів покладають провину за ситуацію, що склалася не на Оттаву, а саме на Вашингтон.
На переконання експертів, для України в умовах повномасштабної війни з путінською Росією однаково важливим пріоритетом є збереження двопартійної підтримки з боку США та стратегічного партнерства з Очевидно, що Київ в умовах, що склалися, має позиціонувати відносини з обома країнами виключно через призму глобальної безпеки та спільних інтересів, жодним чином не коментуючи мита, тарифи, сумнозвісну угоду USMCA чи то пак часто-густо вельми емоційні заяви Дональда Трампа та Марка Карні.
В інакшому випадку, враховуючи глибокий масштаб економічної кризи між Канадою та США, може вийти так, що крайнім буде Київ. До речі, американці, котрі вже з головою занурились у виборчу кампанію до Конгресу і без зайвих приводів намагаються, причому абсолютно безпідставно, «навішати собак» на Україну.
За прикладами далеко ходити не доводиться – днями одразу двоє високопосадовців США пов’язали рекордне зростання цін на пальне у своїй державі з ударами України по російських нафтопереробних заводах (НПЗ). Так, американський міністр фінансів Скотт Бессент заявив в ефірі Fox News, що світ переживає «енергетичний шок», оскільки Україна ухвалила рішення знищувати російську нафтову інфраструктуру та переробні потужності, що створює ціновий тиск на глобальному рівні. Водночас міністр енергетики США Кріс Райт зазначив, що вартість дизельного пального у США сягнула рекордних $5,89 за галон через те, що Росія (яка раніше була великим експортером) через значні пошкодження НПЗ втратила позиції на ринку, припинила експорт дизелю та почала імпортувати бензин.
Натомість профільні фахівці констатують, що ключовими причинами паливної кризи у США є чергове загострення конфлікту на Близькому Сході і дефіцит нафтопереробних потужностей безпосередньо у самих Штатах. Експерти зауважують, що такі гучні заяви американських посадовців мають чіткий внутрішньополітичний контекст, оскільки вартість пального на АЗС є надзвичайно чутливим питанням для американських виборців.
Таким чином, як не крути, але допоки 3 листопада у США не закриються виборчі дільниці Україні, яка за другого президентства Трампа неодноразово обпікалася на американському молоці, наразі 24/7 слід дути і на холодну воду.
Автор: Тетяна Мішина
