Україна вперше продемонструвала пускову установку зенітного ракетного комплексу «Корал». Її показали на міжнародній оборонній виставці MSPO у Польщі.
На оприлюдненому «Укроборонпромом» зображенні видно запуск ракети із самохідної пускової установки, встановленої на шасі чеської вантажівки Tatra. Про це повідомляє «Мілітарний».
Ракету «Корал» розробляють для застосування у складі української системи протиповітряної оборони. Основним її призначенням є перехоплення повітряних та балістичних цілей.
Водночас у виняткових випадках ракету планують використовувати для ураження наземних або надводних радіолокаційно контрастних цілей.
Маса ракети становить 450 кг, з яких 36 кг припадає на бойову частину. Система наведення поєднує інерціальну навігацію, радіокорекцію та активну радіолокаційну головку самонаведення.
Довжина ракети становить 4,8 метра, діаметр — 230/300 мм.
Розробка «Корала» розпочалася ще у 2016 році. Спочатку проєкт розглядали як складову зенітного ракетного комплексу корабельного базування.
У 2021 році Державне Київське конструкторське бюро «Луч» уперше представило повнорозмірний макет ракети на виставці «Зброя та Безпека».
На той момент «Корал» позиціонували як уніфіковану модульну ракету для сухопутних і корабельних зенітних ракетних комплексів. Також розглядалася можливість її застосування як ракети класу «повітря — повітря».
Початкові характеристики ракети відрізнялися від нинішніх. Зокрема, заявлялася маса близько 300 кг та бойова частина вагою 25 кг.
Однією з ключових особливостей проєкту мала стати максимальна уніфікація компонентів, що дозволило б використовувати ракету в різних варіантах зенітних ракетних комплексів.
Нагадаємо, що питання державної підтримки ракетної програми України загострилося після зміни влади у 2019 році. Колишній секретар РНБО Олександр Турчинов, який у 2015–2019 роках опікувався ракетною програмою, у 2022 році заявляв, що після 2019 року було призупинено низку ракетних проєктів. За його словами, йшлося про програми, які розроблялися після створення ракетного комплексу «Нептун».
Автор: Богдан Моримух
