Цьогоріч День незалежності України в календарному сенсі збігся з 4,5 роковинами від початку сумнозвісної путінської «СВО». Втім, попри психологічне виснаження багатьох наших співвітчизників, викликане величезною кількістю злочинів рашистів, ця дата стала сильною об’єднавчою ланкою для усієї нації. Деталі – далі в матеріалі ForUA.
Урочисто-символічні заходи, приурочені 35-річчю незалежності України стартували ще у неділю, 23 серпня, коли Київ став місцем важливої зустрічі лідерів Північної та Балтійської Європи. Зокрема, попри вихідний день, в українській столиці відбувся саміт NB8 + Україна. В рамках заходу разом із лідерами Данії, Естонії, Фінляндії, Ісландії, Латвії, Литви, Норвегії та Швеції президент Володимир Зеленський обговорив ключові питання, з котрими на 5-му році повномасштабної війни зіштовхнулася воююча Україна – посилення протиповітряної оборони, підготовка до зимового періоду, забезпечення Сил оборони України, покриття дефіциту фінансування держбюджету, а також розвиток спільних оборонних виробництв.
Окрім того, на саміті обговорили тематичний кейс FREYJA – спільний європейсько-український антибалістичний щит. До речі, даний проєкт поступово переходить від політичних декларацій до реалізації у практичній площині. Йдеться, зокрема, не лише про захист України, а й про формування нових спроможностей для всієї Європи перед обличчям зростаючих балістичних загроз.
Одним із завізованих документально результатів недільного саміту стало поглиблення стратегічного партнерства з Норвегією: Київ та Осло підписали Drone Deal, який відкриває нові можливості для спільного виробництва та розвитку безпілотних технологій, а також Спільну декларацію про стратегічне партнерство. Норвегія також підтвердила намір у прийдешньому 2027 році зберегти підтримку нашої з вами держави на рівні близько $9 млрд.
Загалом, передсвятковий саміт 23 серпня продемонстрував особливу роль країн Північної Європи та Балтії у підтримці України. Не може не тішити, що вона набуває все більш практичних обрисів: від систем ППО та фінансування вітчизняного ВПК до спільного виробництва, технологій і довгострокових оборонних та інвестиційних проєктів. Як принагідно зауважив після закінчення саміту на урочистостях до Дня українського прапора президент Литви Гітанас Науседа (виступав, до речі, українською мовою), офіційний Вільнюс щиро підтримує нашу державу і продовжить робити це надалі. «Ми допоможемо Україні відбудувати зруйновані школи, лікарні, електростанції. Ми допоможемо вам в прагненні до членства в Європейському Союзі та НАТО», – запевнив 62-річний литовський лідер.
Водночас президент Фінляндії Александр Стубб, який приїхав до Києва разом з представниками фінських оборонних компаній, які зрештою уклали низку угод про співпрацю з українськими колегами закликав європейців та американців змінити сприйняття допомоги Україні. На його думку, ця співпраця є взаємовигідною: «Зараз ми можемо навчитися більше від України, ніж вони від нас». В даному контексті він розповів, що перемовини між Києвом та Гельсінкі про масштабне виробництво безпілотників за формулою «90/10» майже на фінішній прямій. Зокрема, пан Стубб повідомив, що 90% виготовлених дронів постачатимуть безпосередньо в Україну, а 10% залишатиметься у Фінляндії. Фінські компанії (Patria, Insta та Boomeranger) вже підписали відповідні документи з українськими партнерами.
Окремо Стубб наголосив, що попри інші глобальні конфлікти (зокрема на Близькому Сході), для Фінляндії та Європи фокус залишається незмінним: «Іран - не моя війна. Україна - моя війна». Звертаючись до українців, фінський лідер порівняв сучасну оборону України з історією боротьби самої Фінляндії (натякаючи на Зимову війну 1939-1940 років). Він запевнив: «Ви переможете, ви вже перемогли, і ми продовжуватимемо підтримувати вас стільки, скільки знадобиться».
Своєю чергою міністр закордонних справ Німеччини Йоганн Вадефуль повідомив, що Берлін виділяє 50 млн євро на гумдопомогу Україні та 10 млн (які зрештою будуть спрямовані на військову підтримку нашої з вами держави) до фонду НАТО, а також надасть додаткові 3 млн євро на підтримку українських ветеранів.
Вельми показово, що свій перший закордонний візит на посаді прем’єр-міністра Великої Британії Енді Бернем здійснив саме до України – у понеділок, 24 серпня він прибув до Києва, де взяв участь в урочистих заходах і отримав від імені британського народу високу державну нагороду на знак подяки за підтримку України у її війні з путінською Росією. «Росія не повинна сумніватися в нашій рішучості. Ми не відступимо, поки не настане справедливий і тривалий мир», - сказав він.
Бернем також оголосив про важливий крок у сфері ракетного озброєння. Йдеться про те, що британський уряд дозволив оборонній компанії MBDA розсекретити інформацію про британські компоненти далекобійних ракет SCALP.
Зазначимо, що SCALP – це французька версія британської Storm Shadow. Обидві ракети розробляли з використанням спільних британських і французьких технологій. Передача цих даних має допомогти Франції та Україні просунутися у створенні виробництва SCALP безпосередньо в Україні.
Як зауважив чинний господар резиденції на Даунінг-стріт, 10, цей крок продовжує політику Лондона, який ще у 2023 році першим передав Україні далекобійну ударну зброю для оборони.
На переконання експертів, виробництво далекобійних ракет безпосередньо в Україні у перспективі може зменшити залежність Києва від готових боєприпасів з-за кордону та дозволити швидше збільшувати їх кількість.
Британський прем’єр також зобов’язався щороку надавати Україні 3 млрд фунтів (приблизно $ 4,09 мільярда) «стільки, скільки буде потрібно».
Загалом, практично усі високоповажні іноземні гості, котрі побували у Києві у День незалежності України приїхали не з порожніми руками, а з обіцянками подальшої підтримки: військової та фінансової. Вони також - кожен у своїй інтерпретації - особливо акцентували на героїчній незламності, з якою український народ наразі відстоює свою незалежність у протистоянні з державою-терористкою Росією.
До речі, якщо говорити про незалежність у контексті українського суспільного сприйняття, то ставлення до неї наразі зазнало відчутної трансформації. Зокрема, за словами очільника Київського міжнародного інституту соціології Володимира Паніотто, нещодавнє опитування КМІСу свідчить про те, що у 2026 році більшість населення України (приблизно 66-67%) називають Різдво Христове та Великдень найбільш важливими чи улюбленими святами, а далі йдуть День незалежності (54%) та День захисників і захисниць України (53%).
«Новий рік, який урочисто святкують у всьому світі і який багато років ділив перше місце з Різдвом Христовим і Великоднем, у 2026 є лише на п’ятому місці з відсотком у 40%. У 2013-му День незалежності був одним з найменш популярних свят (менш популярним був лише День Конституції), а зараз це одне з 3-х найбільш популярних свят в Україні. Україна виборює незалежність ціною життя і страждань мільйонів людей, це свято стало особистим, ми стали цінувати державну символіку, одягати вишиванки, вивішувати прапори і навіть одягати в національні кольори тварин», - підсумував Володимир Паніотто.
Повертаючись же до теми низки заходів, приурочених до Дня незалежності, не можна не сказати про неймовірну вишеньку на святковому торті - роботизований парад. Це було воістину грандіозне видовище! Відомий в мережі під псевдо «Капітан Прайс» військовослужбовець ЗСУ Сергій Місюра, назвавши ідею такого формату параду, «надзвичайно крутою», додає: «Все, що ми побачили - нашого, українського виробництва! Важкі бомбери, FPV, дрони-розвідники та перехоплювачі. Надводні та наземні комплекси. Все - наше! НРК - йшли ідеальним строєм. Рисі, Таргани, Терміти та Отамани - всі йшли під керуванням кожного оператором. Різні колеса, редуктори та навіть гусянка - це не парадну «коробку» в 200 людей натренувати. Це був вищий одномоментний пілотаж! Морські БЕКи - СіБейбі, Магура та Сарган... У усіх виконаннях - камікадзе, розвідники, ППО та дистанційний запуск FPV. Подібного арсеналу в світі не існує! FPV роєм, рівною сіткою вже нікого не здивуєш, але кадри із запуску дронів-перехоплювачів із вертольоту Мі-8 захоплюють, як і шість запусків із пікапу. У нас ще є дуже багато технологій та засобів, що ми можемо показати світу. Ми не показали ракети та ще багато чого. Але роботизоване з усіх трьох стихій - показали. І це не просто якась презентація - це все бойові зразки, що пройшли повний цикл розробки і давно показали свою ефективність в бою! Загалом, дуже гарний парад. І хоча там не показано всіх людей, але за всіма місіями стоять також багато людей. Тому парад був з людьми, і ще багато військових дивились його живими, бо всі ці засоби рятують та зберігають життя».
Особливо наголосивши на тому, що найголовніше, що є на війні - люди, та зберігання їхнього життя, підполковник ЗСУ Місюра констатував, мовляв, ніяка авторитарна армія до такого не дійде і український парад зразка 24 серпня 2026 року ще раз наочно доводить, наскільки велетенською є прірва у підходах нашої держави та країни-агресорки РФ.
Автор: Тетяна Мішина
