Міністерство культури України виділило майже 3 млн грн на дослідження причин руйнування західного муру Хотинської фортеці та розробку проєктів його реставрації.
Про це повідомив перший заступник міністра культури України Іван Вербицький.
За його словами, обвал стався над ділянкою муру, де за історичними фотографіями ще наприкінці XIX – на початку XX століття почала формуватися мокра пляма. У XVIII–XIX століттях у фортеці діяла дренажна система, однак після втрати нею статусу військового об’єкта в 1856 році вона поступово занепала.
Зволоження спостерігалося в районі, де раніше розташовувався артилерійський цейхгауз. У його підвалі зберігали селітру для виготовлення пороху. За словами Вербицького, насичена її залишками ділянка муру виявилася особливо вразливою до впливу вологи. Вода потрапляє в товщу кладки, а її подальше замерзання і відтавання призводить до руйнування каменю та сполучного матеріалу.
Мур фортеці має так звану «колодязну» кладку: зовнішня та внутрішня частини складаються з бутового каменю, а простір між ними заповнений дрібнішим камінням із вапняним розчином. При цьому у конструкції немає вертикальних сполучних елементів, що впливає на її стійкість.
Вербицький також зазначив, що ця ділянка вже зазнавала руйнування. У 1769 році під час бойових дій влучання ядра спричинило обвал зовнішнього шару стіни.
Додатковим фактором можуть бути коливання рівня води у Дністрі та рух підземних вод під фортецею, спричинені примусовим спуском і забором води. Не виключається також вплив низькочастотних вібрацій, пов’язаних із війною.
Після обвалу в квітні на аварійній ділянці утворився значний вивал. Було втрачено нижню опору для верхніх архітектурних елементів, після чого частина кам’яного масиву під власною вагою та внутрішнім тиском відшарувалася й обвалилася. Унаслідок подальшого руйнування повністю втрачено чотири мерлони – зубці оборонного муру.
Для встановлення причин руйнування та підготовки реставраційних рішень заповідник замовив в Інституті «УкрНДІпроектреставрація» два комплекти науково-проєктної документації загальною вартістю 2,9949 млн грн.
Один проєкт передбачає вирішення питання водовідведення та усунення основної причини руйнування, інший – відновлення пошкодженої частини муру.
За словами Вербицького, фахівці вже провели неруйнівні інженерно-геофізичні дослідження, зокрема георадарне та 3D-лазерне сканування. Вони мають допомогти виявити приховані порожнини, тріщини та деформації у масиві муру.
Проведення досліджень і майбутніх реставраційних робіт ускладнюють стрімкий рельєф, розташування муру над каньйоном та його висота, яка перевищує 40 метрів.
Очікується, що за результатами досліджень і проєктування буде розроблено комплекс технічних рішень для стабілізації та реставрації пошкодженої частини оборонних мурів Хотинської фортеці.
Частковий, але суттєвий обвал великої стіни Хотинської фортеці стався 17 квітня 2026 року. 10 серпня стало відомо про подальше руйнування муру, зокрема обвал кількох мерлонів кренеляжу.
Автор: Богдан Моримух
