Уже у вівторок, 7 липня, в турецькій Анкарі стартує дводенний саміт НАТО, участь у якому на правах почесного гостя прийме й президент України Володимир Зеленський. Деталі – далі в матеріалі ForUA.
В столиці Туреччини – Анкарі все готове до дводенного саміту НАТО, який відкриється 7 липня у президентській резиденції Бештепе. Звертають на себе увагу безпрецедентні заходи безпеки: до охорони порядку залучено близько 57 тисяч поліцейських, а тамтешні системи ППО переведені у стан підвищеної готовності. Водночас держслужбовці, чия робота не є критично важливою, відправлені у позапланові відпустки. Тим часом учасники саміту та супутніх йому заходів на кшталт Форуму оборонної промисловості – (близько 8 тис. осіб) – організованими потоками стікаються до Анкари. Як повідомляють місцеві медіа, наразі п’ятизіркові готелі вже «забиті» на усі сто відсотків і це один із показників того, що для турецької столиці саміт є вкрай вигідним з економічної точки зору заходом. За підрахунками газети Sabah, він принесе турецькій економіці 8–10 млрд лір (близько $215 млн).
Ключові теми зустрічі — підвищення видатків на оборону країн-членів Північноатлантичного Альянсу, а також продовження підтримки воюючої з терористичною путінською Росією України. З обох питань, як принагідно зазначає Politico, від одного з учасників заходу – президента США Дональда Трампа можна чекати на неприємні «сюрпризи».
Про те, що очільники Банкової та Білого дому зустрінуться на полях НАТО-саміту напередодні повідомив з посиланням на обізнані джерела кореспондент «Радіо Свобода» Алекс Рауфоглу. При цьому публічно сторони не анонсували зустріч. Втім, загальні американські сигнали для нашої з вами держави є досить позитивними. Приміром, про те, що рашисти наразі перебувають у ситуації, коли завдяки своїм наступальним операціям вони не можуть майже нічого досягнути на полі бою, а успіхи України допомагають створити умови, необхідні для завершення війни в інтерв’ю The Sunday Times заявив віцепрезидент США Джей Ді Венс. «Чесно кажучи, росіяни зараз перебувають у положенні, коли те, чого вони можуть досягти завдяки тривалим наступальним операціям, є мізерно малим – і наближається до нуля. Це цілком може створити простір, необхідний нам для того, щоб довести цю справу до кінця», - сказав Венс і додав: армія РФ дорого платить за кожен квадратний кілометр, який вдається захопити. За словами правої руки Трампа, це пов’язано з тим, що США та НАТО «заохочували Україну більше зосередитися на обороні, що виявилося ефективним».
Зважаючи на те, що 41-річний Венс ніколи, м’яко кажучи, не палав любов’ю до України, ці його свіжі заяви виглядають певною мірою сенсаційно, а головне – віддзеркалюють загальний настрій Білого дому щодо російсько-української війни.
Втім, повернімося до прийдешнього саміту НАТО. Окрему увагу варто звернути на державу – господаря заходу.
Ще два роки тому Туреччина була в Альянсі, скажімо так, проблемним союзником, чия особлива позиція щодо деяких питань, наприклад відносно вступу Швеції до НАТО, йшла врозріз із позицією інших членів. Однак тепер ставлення до Анкари змінилося. Як зазначило напередодні саміту агентство Bloomberg, Європа усвідомлює ступінь корисності Туреччини. По-перше, тому що імідж президента Ердогана як сильного лідера імпонує Трампу, що особливо важливо в умовах, коли багато інших лідерів не можуть порозумітися з президентом США. По-друге, за останні роки Туреччина стала великим постачальником західним країнам військової техніки, і це вагомий нюанс з огляду на постійне нарощування Європою відповідних витрат.
Тим часом генсек Марк Рютте анонсує формування «НАТО 3.0», на відміну від «Північноатлантичного Альянсу 2.0», що надмірно залежить від Сполучених Штатів. Європа, пояснював пан Рютте у крайніх інтерв’ю, бере на себе керівництво трьома його (НАТО) об’єднаними командуваннями та стає головним спонсором України, тоді як офіційний Вашингтон зберігає присутність на континенті за рахунок звичайних сил та сил ядерного стримування. «Така перебудова — вимушений захід, позаяк президент Трамп, все ще скептично ставиться до НАТО і продовжує критикувати союзників по Альянсу, зокрема через відсутність підтримки американо-ізраїльської операції проти Ірану», - констатує з цього приводу портал Axios.
Намагання генсека НАТО під час червневої зустрічі з Трампом в Овальному кабінеті закопати сокиру війни виявилися марними. Попри те, що Марк Рютте називав президента США лідером вільного світу і обережно нагадував йому, що лише за шість тижнів війни з Іраном американські військові літаки здійснили 4–5 тис. вильотів із європейських баз НАТО, Трамп все рівно повсякчас «наїжджає» на Альянс.
Окрім кейсу Тегерану ще однією тригерною точкою для НАТО-клубу є спільні витрати на оборону. Постпред США при Альянсі Меттью Вітакер напередодні розповів телеканалу Newsmax, що Штати чекають на саміті звіту про зростання оборонних витрат інших країн. Нагадаємо, що роком раніше лідери держав-членів погодилися збільшити їх до 5% ВВП до 2035 року, включаючи 1,5% на розвиток оборонної інфраструктури та з урахуванням військових постачань в Україну.
Між тим, станом на 2026 рік лише окремі держави-члени НАТО інвестують до 5% ВВП або більше. Флагманом за відсотком витрат серед європейських союзників виступає Польща (витрачає близько 4,3%–4,7% ВВП), а ось Латвія нещодавно збільшила оборонні видатки до позначки у 5% ВВП.
«Те, що країни НАТО рухаються до позначки п’ять відсотків зі швидкістю равлика – додаткова карта в руках Трампа, що дозволяє йому знову і знову критикувати партнерів», - зазначає улюблена газета чинного господаря Білого дому The New York Post.
НАТО-підтримка України – це ще одна надважлива тема саміту. Як повідомило агентство Reuters, у проєкті підсумкової декларації зафіксовано зобов’язання виділити Києву цьогоріч €70 млрд на військову підтримку, а також продовжити фінансування в 2027-му на «як мінімум еквівалентному рівні». У тексті підсумкової декларації, за даними агентства, буде твердження, що путінська Росія становить «довгострокову загрозу» для євроатлантичної безпеки та стабільності.
Враховуючи немалу кількість потенційно дискусійних питань, організатори саміту хотіли б, щоб захід пройшов максимально тихо. Як написав з цього приводу американський журнал Foreign Policy, «нудний саміт НАТО - це саме те, на що сподіваються європейці і про що вони моляться».
На болотах, до слова, теж тримають саміт НАТО у фокусі уваги. Приміром, сумнозвісна представниця росМЗС Захарова заявила, що в рамках заходу в Анкарі «Захід насамперед повинен переглянути ворожі підходи щодо РФ, але поки що НАТО лише продовжує рухатися у бік подальшої ескалації».
Головні ж прогнози експертів щодо саміту НАТО (7–8 липня) зводяться до того, що зустріч стане ключовим тестом на єдність Альянсу на тлі непередбачуваної політики Дональда Трампа. Окремим штрихом зустрічі в Анкарі, як зауважує The Washington Post, стане тактика «win-win». «У підсумковій декларації очікується закріплення зобов’язання виділяти Україні по 70 млрд євро щорічно протягом 2026–2027 років. Окрім того, йдеться про додаткові постачання систем протиповітряної оборони. Це критично важливо через зміну характеру бойових дій і балістичні загрози з боку РФ для України. Водночас Київ пропонує Альянсу взаємовигідний обмін. Партнери дають фінанси, а натомість вивчають унікальний український досвід успішної безпілотної війни», - констатує видання. Водночас, підсумовує WP, європейські союзники намагатимуться продемонструвати Дональду Трампу зростання своїх оборонних витрат, щоб уникнути публічних суперечок аби клуб НАТО не став «табором розбрату».
Автор: Тетяна Мішина
