Під час розкопок на території майбутнього розширення гравійного кар'єру в Бельгерн-Шильдау (земля Саксонія, Німеччина) археологи виявили масштабне поселення пізньоримського періоду та раннього періоду Великого переселення народів. Дослідники з Державного управління археології Саксонії (LfA) встигли обстежити ділянку та врятувати унікальні артефакти III–V століть нашої ери до того, як важка техніка повністю знищила б цей історичний шар.
Археологам вдалося чітко встановити, що стародавні споруди об'єднували під одним дахом житлові зони, стайні для худоби та навіть ткацькі майстерні.
Довгі будинки та заглиблені майстерні
Серед численних залишків господарських ям та стовпових конструкцій вчені виділили два основні типи тогочасних будівель:
-
Багатопрохідні довгі будинки: щонайменше чотири масштабні споруди завдовжки до 20 метрів і завширшки до 5 метрів. Вони трималися на стовпно-балковій конструкції і одночасно слугували житлом для людей та стайнями для тварин.
-
Земляні будинки: три невеликі споруди площею від 7 до 12 квадратних метрів, вкопані в ґрунт. Їх використовували як склади та ремісничі приміщення.
Текстильна фабрика задовго до індустріалізації
В одному із земляних будинків археологи виявили беззаперечні докази активного виробництва одягу. Там знайшли 30 плоских круглих глиняних обтяжувачів для вертикального ткацького верстата. Вони допомагали натягувати нитки основи, крізь які майстрині пропускали качок.
У цей період одяг виготовляли переважно з овечої вовни. Поруч із обтяжувачами також розкопали глиняне пряслице, яке використовували для прядіння сирої вовни у нитки.
Жіночі прикраси та загадкова пожежа
Окрім уламків повсякденного керамічного посуду, особливу увагу дослідників привернула велика, темна й непрозора скляна намистина, прикрашена світлими хвилястими смугами. Такі вироби були характерними для IV–V століть нашої ери і зазвичай трапляються у жіночих похованнях як елемент намиста. Проте, оскільки цю знахідку виявили у звичайній сміттєвій чи господарській ямі поселення, вчені припускають, що її могли повторно використовувати як утяжелювач для веретена.
Історія поселення, судячи з усього, завершилася трагічно. Археологи знайшли велику кількість обгорілої глини від обмазки стін, а також обвуглене зерно, яке зберігалося в будинках. Ознаки масштабної пожежі наводять на думку, що вогонь знищив селище, після чого люди назавжди покинули цю територію.
Наразі польовий етап робіт завершено. Фахівці зосередяться на лабораторних дослідженнях, зокрема на радіовуглецевому датуванні знайденого деревного вугілля та залишків рослин, щоб встановити точний вік поселення та деталі його загибелі.
Автор: Наталка Печерська
