Ажіотаж довкола заходів на Красній площі у Москві 9 травня не вщухає – соцмережі та медіа «гудуть» переважно іронічно-саркастичними оцінками щодо цього дійства, яке стало лакмусом безпорадності та страху кремлівського режиму. Між тим, саме після так званого параду Путін змінив риторику відносно встановлення миру в Україні. Деталі – далі в матеріалі ForUA.
Отже, замість військової техніки на Красній площі під час традиційного «параду Перемоги» 9 травня показали відеоролики, що описують російську військову техніку – від безпілотних систем до військових кораблів та ядерних ракет. Цьому передував виступ Путіна, який виглядав розгублено-наляканим, але при цьому розповів байки про начебто перемоги Росії в Україні. Після цього Красною площею пройшли російські військові. Крім того, у параді взяла участь колона військовослужбовців з Північної Кореї (КНДР). Як то кажуть – здобули рашисти… Зрештою, парад, який тривав усього 45 хвилин, завершився прольотом військових літаків.
Цьогорічну відсутність у параді військової техніки, яка впродовж багатьох років була неодмінним атрибутом події, російська влада пояснювала загрозою ударів з боку України. Саме розширення географії ударів ЗСУ за допомогою безпілотників та ракет по всій Росії буквально заганяє головнокомандувача Кремля Путіна під землю, і є ще одним свідченням зростання військової могутності України, пише Politico за підсумками московського параду. Через чотири роки після початку вторгнення в Україну, коли її столиця Київ та президент Зеленський мали бути захоплені за кілька днів, тепер саме Путін, схоже, тікає, переходячи з одного підземного укриття в інше, зазначає видання.
Forbes також порівнює, як український президент від початку війни з’являвся на численних відео на вулиці, відкрито заявляючи про опір російській агресії, і як російський лідер «неухильно відступає, ізолюючись всередині архіпелагу масивних підземних бункерів». «Путін знає, що Україна здатна завдавати ударів глибоко всередині Росії та має дуже розвинену розвідувальну службу, яка глибоко проникла в російський державний апарат, тому він стає дедалі більш параноїдальним», - цитує видання Пітера Дікінсона, аналітика Атлантичної ради, одного з провідних аналітичних центрів оборони та дипломатії у Вашингтоні, який два десятки років тому приїхав до України як співробітник British Council, а нині очолює часопис UkraineAlert. 9 травня, коли за двома лідерам спостерігав весь світ, «Зеленський продемонстрував справжнє лідерство, стоячи поруч зі своїм народом, поки Путін ховається в бункері», вважає Дікінсон. Водночас «всередині Росії Путін намагається зобразити себе як абсолютного правителя Радянського Союзу 2.0, наддержави з найбільшим у світі ядерним арсеналом, і щоразу погрожує використати цей атомний арсенал проти України чи будь-якого союзника НАТО, який намагається допомогти демократії вигнати своїх загарбників», резюмує Forbes.
Загалом, аналізуючи парад 9 травня у Москві, західні оглядачі акцентують на тому, що це дійсно носить для кремлівського диктатора важливе, якщо не сказати сакральне значення.
«Путін, колишній офіцер КДБ, вважає розпад радянської імперії однією з найбільших геополітичних катастроф 20-го століття. Попри занепад військової могутності та позицій на світовій арені після розпаду Радянського Союзу, Путін прагнув спроектувати фантомне відродження російської наддержави, частково шляхом влаштування квазірелігійних церемоній, запрошуючи своїх підданих від Санкт-Петербурга до Владивостока, поклонитися тріумфу Москви під час параду до Дня перемоги, який проводиться щороку в травні перед пишними імператорськими палацами та соборами, що оточують Красну площу», - пише Axios. «Але відколи Путін вторгся в Україну, підсумовує видання, це стало апріорі неможливо.
У вітчизняному експертному середовищі також активно коментують путінський парад, але звісно ж, під призмою російсько-української війни. Приміром, колишній заступник генпрокурора України Давід Сакварелідзе констатує: «9 травня стало по-справжньому переломним днем! Після цього ганебного «похоронного параду» імперії агресор уперше публічно заговорив про можливу зустріч із Зеленським та про перемир’я! Із тим самим Зеленським, якого він ще вчора поливав брудом, називав нелегітимним та вважав президентом «історичного непорозуміння» на ім’я Україна! Цар зламався. Цар принизився на весь світ! Вся авторитарна наволоч зараз дивиться на це позорище. Це початок кінця. Справжнього, великого, незворотного кінця імперії зла. Україна всьому світу показала, як треба боротися! Як треба стояти, навіть коли тебе топлять у крові, коли вбивають найкращих синів та дочок, коли головний союзник зраджує і відвертається. Віра, лють, завзятість і любов до свободи сильніші за будь-яку темряву! Я нескінченно люблю вас, Україно та українці! Ви вже зламали хребет цієї проклятої імперії, а тепер вб’єте в її труну останній, важкий, вирішальний цвях. Маю величезну честь бути з вами у цей історичний момент».
Натомість політолог, керівник аналітичного центру Ділова столиця Вадим Денисенко акцентує: «Путін з дитинства дико боїться публічних принижень. Для нього немає нічого страшнішого ніж публічний сміх над ним. З огляду на це, виступ Путіна на параді - це виступ ображеного на публічні приниження. Виступ неймовірно слабий. І головна причина слабкості - неможливість підняти ставки. В своїй переговорній стратегії Путін має лише один інструмент - підняття ставок. Тому його парадний виступ не про переговори і, тим більше, не про розгром України. Це виступ ображеного слабкого хлопчика, за яким стоїть армія, яка може його захистити. Ніяких переговорів Путін не збирається проводити. Хоча, мені здається, він через деякий час змушений буде їх провести. Але сьогодні, єдина причина чому він про це сказав - страх перед тими змінами, які відбуваються в Росії. Вперше в своєму політичному житті він відчуває, що народ має субʼєктність. Але це усвідомлення не лише болюче для нього. Він, будучи людиною боягузливою і підлою ніколи не зможе пробачити цьому народові цю саму субʼєктність. Він повинен почати їм мститися. А відтак, його виступ - не про переговори. Його виступ про новий сплеск майбутніх репресій».
«Останній парад», «парад, страху», «парад приниження», «жалюгідний парад»... Хотілося б, щоб ці епітети були справедливими. Особливо перший. Але слід розуміти, що ворог докладе максимум зусиль для помсти, щоб довести потенцію путінського режиму його ж підданцям. Очікується ескалація ударів на фронті і у тилах. Путін вже намагається зірвати обмін «1000 на 1000» (президент Зеленський у неділю, 10 травня заявив, що обмін відбудеться і гарантом його проведення виступають США – Ред.). Про перемовини у трьохсторонньому форматі за посередництва США можна забути до кінця війни в Ірані. Рашисти знову заведуть стару платівку «про вихід з Донбасу». Шлях виходу з війни лежить через розвал російської економіки і системи управління, прискорений добрими українськими дронами та зточуванням росармії на фронті. І тоді цьогорічний парад справді може стати останнім», - зазначає політолог Костянтин Матвієнко.
Водночас його колега по експертному цеху Володимир Фесенко вважає, що після параду 9 травня у Москві, ми знову є свідками псевдо-переговорних маніпуляцій з боку Путіна.
Свіжу заяву очільника Кремля про те, «що справа йде до завершення українського конфлікту», на думку експерта, треба сприймати вельми і вельми стримано. «Путіну зараз треба усіляко демонструвати Трампу готовність до завершення війни. Також треба вже і росіян заспокоювати. Мабуть в Кремлі і це починають розуміти. Однак інші заяви Путіна, а також заяви його помічника Ушакова, свідчать про те, що суттєвих змін в переговорній позиції Росії не відбулося. З боку російського диктатора пролунала згода на зустріч з президентом України, але тільки за умови підписання мирної угоди, і, звісно, на російських умовах. В цьому сенсі нічого не змінилося. Тому усе це гра в миротворчість, а не реальний мирний процес. Але путінський страх перед 9-м травня показав, що українські удари по Росії мають реальний вплив (це той самий український «козир» в термінології Трампа) і саме вони будуть підштовхувати російську владу до реальних мирних переговорів. Це лише питання часу», - моделює Володимир Фесенко подальшу траєкторію мирно-дипломатичного треку.
До речі, у своєму традиційному відеозверненні, 10 травня, президент Зеленський особливо підкреслив, що наразі очільник Кремля «нарешті готовий до реальних зустрічей і потрібно знайти формат для такої зустрічі та закінчувати війну». Тобто, Банкова, як бачимо, попри певний скептицизм експертів, вважає, що мирно-перемовна крига скресла не декларативно, а цілком реально.
Автор: Тетяна Мішина
